David's Instructions for the Temple
1 King David commanded all the officials of Israel to assemble in Jerusalem. So all the officials of the tribes, the officials who administered the work of the kingdom, the leaders of the clans, the supervisors of the property and livestock that belonged to the king and his sons—indeed all the palace officials, leading soldiers, and important men—gathered in Jerusalem.
2 David stood before them and addressed them: “My friends, listen to me. I wanted to build a permanent home for the Covenant Box, the footstool of the Lord our God. I have made preparations for building a temple to honor him, 3 but he has forbidden me to do it, because I am a soldier and have shed too much blood. 4 The Lord, the God of Israel, chose me and my descendants to rule Israel forever. He chose the tribe of Judah to provide leadership, and out of Judah he chose my father's family. From all that family it was his pleasure to take me and make me king over all Israel. 5 He gave me many sons, and out of them all he chose Solomon to rule over Israel, the Lord's kingdom.
6 “The Lord said to me, ‘Your son Solomon is the one who will build my Temple. I have chosen him to be my son, and I will be his father. 7 I will make his kingdom last forever if he continues to obey carefully all my laws and commands as he does now.’
8 “So now, my people, in the presence of our God and of this assembly of all Israel, the Lord's people, I charge you to obey carefully everything that the Lord our God has commanded us, so that you may continue to possess this good land and so that you may hand it on to succeeding generations forever.”
9 And to Solomon he said, “My son, I charge you to acknowledge your father's God and to serve him with an undivided heart and a willing mind. He knows all our thoughts and desires. If you go to him, he will accept you; but if you turn away from him, he will abandon you forever. 10 You must realize that the Lord has chosen you to build his holy Temple. Now do it—and do it with determination.”
11 David gave Solomon the plans for all the Temple buildings, for the storerooms and all the other rooms, and for the Most Holy Place, where sins are forgiven. 12 He also gave him the plans for all he had in mind for the courtyards and the rooms around them, and for the storerooms for the Temple equipment and the gifts dedicated to the Lord. 13 David also gave him the plans for organizing the priests and Levites to perform their duties, to do the work of the Temple, and to take care of all the Temple utensils. 14 He gave instructions as to how much silver and gold was to be used for making the utensils, 15 for each lamp and lampstand, 16 for the silver tables, and for each gold table on which were placed the loaves of bread offered to God. 17 He also gave instructions as to how much pure gold was to be used in making forks, bowls, and jars, how much silver and gold in making dishes, 18 and how much pure gold in making the altar on which incense was burned and in making the chariot for the winged creatures that spread their wings over the Lord's Covenant Box. 19 King David said, “All this is contained in the plan written according to the instructions which the Lord himself gave me to carry out.”
20 King David said to his son Solomon, “Be confident and determined. Start the work and don't let anything stop you. The Lord God, whom I serve, will be with you. He will not abandon you, but he will stay with you until you finish the work to be done on his Temple. 21 The priests and the Levites have been assigned duties to perform in the Temple. Workers with every kind of skill are eager to help you, and all the people and their leaders are at your command.”
Вказівки Давида Соломону щодо будівництва Храму
1 Якось Давид зібрав у Єрусалим усіх можновладців Ізраїлю, – начальників племен та керівників черг (змін), що були на службі в царя, а також військових тисячників і сотників, управителів всіх володінь і худоби царя, своїх синів, царедворців-євнухів і всіх хоробрих витязів та воїнів.
2 Підвівшись цар Давид, стоячи, промовив: Послухайте мене, мої брати, і мій народе! Усім серцем я хотів побудувати постійний Храм для перебування в ньому Ковчега Господнього Заповіту і як підніжок для ніг нашого Бога; я навіть підготував усе необхідне для будівництва.
3 Але Бог мені сказав: Не ти будуватимеш Мені Храм, оскільки ти – воїн, який проливав кров!
4 І все ж Господь, Бог Ізраїлю, з усієї родини мого батька вибрав мене, аби я, скільки мого віку, був царем над Ізраїлем. Отже, з племені Юди Він визначив володаря, а з Юдиного роду – родину мого батька; з-посеред синів мого батька уподобав обрати мене царем над усім Ізраїлем.
5 З усіх моїх синів, – а Господь дав мені багато синів, – Він обрав мого сина Соломона, щоб зійшов на царський престол Господнього царства, тобто Ізраїлю.
6 Зокрема Він мені сказав: Твій син Соломон збудує Мій Храм і Мої двори, адже Я його обрав собі за сина, а Я буду йому Батьком!
7 Я зміцню його царство на весь його вік, якщо він буде стійким у дотриманні Моїх Заповідей та Моїх постанов, як це є сьогодні.
8 Тепер же у присутності всього Ізраїлю, тобто Господньої громади, пам’ятаючи, що мене чує наш Бог, нагадую вам : Дотримуйтесь і виконуйте всі Заповіді Господа, Бога вашого, щоб і ви надалі володіли цією доброю землею й передавали її у спадщину своїм дітям повіки.
9 А ти, мій сину, Соломоне, незмінно пам’ятай Бога твого батька й служи Йому щирим серцем та відданою душею, адже Господь випробовує всі серця і знає навіть потаємні думки. Якщо ти шукатимеш Його, то Він відкриється тобі, але якщо залишиш Його, то Він відкине тебе назавжди.
10 Відтепер пам’ятай, що тебе обрав Господь, аби збудувати Йому Храм як Його Святилище. Будь мужнім і берись за діло!
11 Потім Давид дав своєму сину Соломону креслення притвору й самого Храму, інших будівель, його скарбниць, його верхніх світлиць, внутрішніх кімнат і приміщення для Ковчегу Заповіту,
12 а також зображення усього, як Він собі уявляв, – дворів Господнього Храму і всіх навколишніх кімнат, скарбниць Божого Храму та скарбниць для святих дарів.
13 Він розповів про кімнати для почергових священиків і левітів, відповідальних за різні справи, пов’язані зі служінням у Господньому Храмі, й за комори для різного посуду та прилади в служінні у Господньому Храмі;
14 про виготовлення предметів із золота, вказавши при цьому вагу золота для кожного посуду і приладдя для різних видів служіння, а також вагу срібла для кожного посуду й іншого приладдя для різних видів служіння.
15 Вказав і вагу золота на кожен свічник та на кожну золоту лампадку, зокрема; так само – вагу срібла на кожен свічник та на кожну його лампадку, зокрема, у відповідності з їх службовою необхідністю.
16 Вказав і вагу золота на столи для Виставних хлібів і, зокрема, на кожен стіл, а також срібло на срібні столи;
17 на вилки кропильниці, вмивальниці, на чаші та келихи, – усе з чистого золота, вказавши вагу кожної золотої речі, як і на срібний посуд, – за належною вагою на кожну посудину.
18 Вказав і вагу чистого золота на жертовник для кадіння, взірець колісниці, тобто двох золотих херувимів, які своїми розпростертими крилами затінюватимуть Ковчег Господнього Заповіту.
19 Всі ці вказівки, – наголосив Давид Соломонові , – були записані мною, коли була на мені рука Господа. Він допоміг мені зрозуміти весь план майбутніх звершень, щоб передати тобі .
20 Нарешті Давид сказав своєму сину Соломонові: Будь мужнім і сильним, охоче берись за діло! Не бійся й не будь легкодухим, адже з тобою Сам Господь Бог; мій Бог не відмовить тобі й не залишить тебе, аж доки не завершиш усієї роботи для початку служіння в Господньому Храмі!
21 А ось черги (зміни ) священиків та левітів для кожного служіння в Божому Храмі. Є в тебе і чимало охочих послужити своєю мудрістю та вмінням у кожному ділі; так само й можновладці та весь народ з готовністю відгукнуться на всі твої накази.