Idolatry and True Worship
1 People of Israel, listen to the message that the Lord has for you. 2 He says,
“Do not follow the ways of other nations;
do not be disturbed by unusual sights in the sky,
even though other nations are terrified.
3 The religion of these people is worthless.
A tree is cut down in the forest;
it is carved by the tools of the woodworker
4 and decorated with silver and gold.
It is fastened down with nails
to keep it from falling over.
5 Such idols are like scarecrows in a field of melons;
they cannot speak;
they have to be carried
because they cannot walk.
Do not be afraid of them:
they can cause you no harm,
and they can do you no good.”
6 Lord, there is no one like you;
you are mighty,
and your name is great and powerful.
7 Who would not honor you, the king of all nations?
You deserve to be honored.
There is no one like you
among all the wise men of the nations
or among any of their kings.
8 All of them are stupid and foolish.
What can they learn from wooden idols?
9 Their idols are covered with silver from Spain
and with gold from Uphaz,
all the work of artists;
they are dressed in violet and purple cloth
woven by skilled weavers.
10 But you, Lord, are the true God,
you are the living God
and the eternal king.
When you are angry, the world trembles;
the nations cannot endure your anger.
( 11 You people must tell them that the gods who did not make the earth and the sky will be destroyed. They will no longer exist anywhere on earth.)
A Hymn of Praise to God
12 The Lord made the earth by his power;
by his wisdom he created the world
and stretched out the heavens.
13 At his command the waters above the sky roar;
he brings clouds from the ends of the earth.
He makes lightning flash in the rain
and sends the wind from his storeroom.
14 At the sight of this, people feel stupid and senseless;
those who make idols are disillusioned,
because the gods they make are false and lifeless.
15 They are worthless and should be despised;
they will be destroyed when the Lord comes to deal with them.
16 The God of Jacob is not like them;
he is the one who made everything,
and he has chosen Israel to be his very own people.
The Lord Almighty is his name.
The Coming Exile
17 People of Jerusalem, you are under siege! Gather up your belongings. 18 The Lord is going to throw you out of this land; he is going to crush you until not one of you is left. The Lord has spoken.
19 The people of Jerusalem cried out,
“How badly we are hurt!
Our wounds will not heal.
And we thought this was something we could endure!
20 Our tents are ruined;
the ropes that held them have broken.
Our children have all gone away;
there is no one left to put up our tents again;
there is no one to hang their curtains.”
21 I answered, “Our leaders are stupid;
they do not ask the Lord for guidance.
This is why they have failed,
and our people have been scattered.
22 Listen! News has come!
There is a great commotion in a nation to the north;
its army will turn the cities of Judah into a desert,
a place where jackals live.”
23 Lord, I know that none of us are in charge of our own destiny;
none of us have control over our own life.
24 Correct your people, Lord,
but do not be too hard on us
or punish us when you are angry;
that would be the end of us.
25 Turn your anger on the nations that do not worship you
and on the people who reject you.
They have killed your people;
they have destroyed us completely
and left our country in ruins.
Справжній живий Бог і нікчемні ідоли
1 Послухай, роде Ізраїлів, слова, які щодо вас проголошує Господь!
2 Так говорить Господь: Не привчайтесь до звичаїв народів (язичників ) і не бійтеся небесних ознак, яких бояться ті люди!
3 Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника;
4 воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось.
5 Вони (ідоли ), як опудала на баштані, які не розмовляють, – їх неодмінно потрібно носити, оскільки самі не ходять! Тому не бійтеся їх, адже вони не заподіють зла, – та й добра від них не чекайте!
6 Немає подібного до Тебе, Господи! Ти Один величний, – навіть у Твоєму Імені потужна сила.
7 Хто Тебе не боятиметься, Царю народів? Лише Тобі належить поклоніння! Усі мудреці народів, у всіх їхніх царствах, не можуть зрівнятись з Тобою!
8 Всі до одного вони безумні й безглузді, тому їхнє уявне напоумлення – порожнеча, бо що візьмеш з дерева?!
9 Так само й коване срібло, доставлене з Таршішу, як і золото з Уфазу, – усе це виріб митця і руки золотаря. Та й одежа на них з блакиті й порфіри – ніщо інше як вироби вмілих митців.
10 Але Господь є справжнім Богом, – Він живий Бог, вічний Цар! Від Його гніву здригається земля, а народи не здатні витримати Його обурення.
11 Отже, скажіть їм так: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі та з-під небес!
12 Господь же створив землю силою Своєю, утвердив усесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса.
13 Щойно зазвучить Його голос, – у небі починають шуміти води, з країв землі підіймаються хмари, блискавки звіщають про дощ, а з Його сховищ виривається вітер.
14 Стосовно ж людини та її знання, то вона виявляється зовсім немудрою. Адже кожний плавильник золота мав би соромитись свого ідола, розуміючи, що його виріб – ніщо інше як обман, позбавлений духа.
15 Вони нікчемні й варті глузування, оскільки в час відплати будуть знищені.
16 Не таким є уділ Якова! Його майбутнє – Той, Хто створив усе, а плем’я Його спадку – Ізраїль! Господь Саваот – Його Ім’я!
Майбутнє розпорошення народу і знищення Юдейських міст
17 Отже, збирай свої пожитки (клунки ) в краю, який в облозі.
18 Адже так говорить Господь: На цей раз Я відкину від Себе мешканців цього краю, завдам їм страждань, аби вони, шукаючи, знайшли Мене.
19 Горе мені в моїй скрусі! Мої рани невиліковні! Але я сказав: Це заслужена недуга, і я мушу її стерпіти!
20 Мій намет знищений, і всі мої шнури позривані. Мої діти відійшли від мене, і їх більше немає. Нема кому знову розіп’яти мій намет, й нікому повісити мої завіси.
21 Адже пастирі втратили глузд й не шукають Господа, через що їм не пощастило, і всі їхні стада розпорошені.
22 Вже чути галас, – звістка про те, що він наближається! Великий гуркіт несеться зі сторони північного краю, аби обернути Юдейські міста в руїни, – в поселення для шакалів.
Молитва Єремії
23 Знаю, Господи, що не від волі людини залежить її дорога, і сама по собі людина не здатна керувати своєю ходою.
24 Напоумляй мене, Господи, але за Своїм правосуддям, й не в Своєму гніві, щоб мені не загинути.
25 Вилий Своє обурення на народи, які Тебе не знають, і на племена, які не проголошують Твого Імені. Адже вони проковтнули Якова, – вони пожерли й знищили його, а поселення його спустошили.