God Promises to Rescue His People
1 Israel, the Lord who created you says,
“Do not be afraid—I will save you.
I have called you by name—you are mine.
2 When you pass through deep waters, I will be with you;
your troubles will not overwhelm you.
When you pass through fire, you will not be burned;
the hard trials that come will not hurt you.
3 For I am the Lord your God,
the holy God of Israel, who saves you.
I will give up Egypt to set you free;
I will give up Ethiopia and Seba.
4 I will give up whole nations to save your life,
because you are precious to me
and because I love you and give you honor.
5 Do not be afraid—I am with you!
“From the distant east and the farthest west
I will bring your people home.
6 I will tell the north to let them go
and the south not to hold them back.
Let my people return from distant lands,
from every part of the world.
7 They are my own people,
and I created them to bring me glory.”
Israel Is the Lord's Witness
8 God says,
“Summon my people to court.
They have eyes, but they are blind;
they have ears, but they are deaf!
9 Summon the nations to come to the trial.
Which of their gods can predict the future?
Which of them foretold what is happening now?
Let these gods bring in their witnesses
to prove that they are right,
to testify to the truth of their words.
10 “People of Israel, you are my witnesses;
I chose you to be my servant,
so that you would know me and believe in me
and understand that I am the only God.
Besides me there is no other god;
there never was and never will be.
11 “I alone am the Lord,
the only one who can save you.
12 I predicted what would happen,
and then I came to your aid.
No foreign god has ever done this;
you are my witnesses.
13 I am God and always will be.
No one can escape from my power;
no one can change what I do.”
Escape from Babylon
14 Israel's holy God, the Lord who saves you, says,
“To save you, I will send an army against Babylon;
I will break down the city gates,
and the shouts of her people will turn into crying.
15 I am the Lord, your holy God.
I created you, Israel, and I am your king.”
16 Long ago the Lord made a road through the sea,
a path through the swirling waters.
17 He led a mighty army to destruction,
an army of chariots and horses.
Down they fell, never to rise,
snuffed out like the flame of a lamp!
18 But the Lord says,
“Do not cling to events of the past
or dwell on what happened long ago.
19 Watch for the new thing I am going to do.
It is happening already—you can see it now!
I will make a road through the wilderness
and give you streams of water there.
20 Even the wild animals will honor me;
jackals and ostriches will praise me
when I make rivers flow in the desert
to give water to my chosen people.
21 They are the people I made for myself,
and they will sing my praises!”
Israel's Sin
22 The Lord says,
“But you were tired of me, Israel;
you did not worship me.
23 You did not bring me your burnt offerings of sheep;
you did not honor me with your sacrifices.
I did not burden you by demanding offerings
or wear you out by asking for incense.
24 You didn't buy incense for me
or satisfy me with the fat of your animals.
Instead you burdened me with your sins;
you wore me out with the wrongs you have committed.
25 And yet, I am the God who forgives your sins,
and I do this because of who I am.
I will not hold your sins against you.
26 “Let us go to court; bring your accusation!
Present your case to prove you are in the right!
27 Your earliest ancestor sinned;
your leaders sinned against me,
28 and your rulers profaned my sanctuary.
So I brought destruction on Israel;
I let my own people be insulted.”
Бог – Спаситель Ізраїля
1 Але тепер так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, – Який тебе сформував, Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій!
2 Коли переходитимеш через води, – Я буду з тобою, – через ріки, вони тебе не затоплять. Якщо будеш йти крізь вогонь, – не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.
3 Адже Я, Господь, твій Бог, Святий Ізраїлів, – твій Спаситель! Я віддав, як викуп за тебе, Єгипет, Ефіопію і Севу.
4 Відтоді ти дорогий для Мене і улюблений. Я так тебе люблю, що віддаю інших людей за тебе, і племена – за твоє життя.
5 Тож не бійся, бо Я з тобою! Зі сходу приведу твоїх нащадків і зберу їх із заходу.
6 Накажу півночі: Віддай! Так само півдню: Не затримуй! Приведи Моїх синів здалека і Моїх дочок – з усіх країв землі, –
7 всіх, котрі носять Моє Ім’я, і кого Я створив для Своєї слави, – кого сформував і облаштував.
8 Виведи народ сліпий, хоч і є в нього очі, та глухий, хоч і є в нього вуха.
9 Нехай всі народи зберуться разом, і зустрінуться племена. Хто з-поміж них це провістив? Хто передбачив наперед те, що відбулося? Хай поставлять своїх свідків і доведуть, аби, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!
10 Ви є Моїми свідками, – каже Господь, – і Мій Слуга, якого Я обрав, аби ви дізналися, і повірили Мені, та зрозуміли, що це Я! Переді Мною не було бога, й опісля не буде.
11 Я, лише Я – Господь, і крім Мене немає Спасителя!
12 Я провістив, спас і оголосив. Не було у вас іншого, а ви є Моїми свідками, – каже Господь, – а Я – Бог.
13 Від віку й повіки Я Той Самий, і немає нікого, хто міг би вирвати з Моєї руки. Коли Я щось роблю, хто може відмінити?
14 Так говорить Господь, ваш Спаситель, Святий Ізраїлів: Заради вас Я відправлю у Вавилон визволителя і виведу всіх бранців, а халдеї ридатимуть за кораблями.
15 Я – Господь, Святий ваш, – Я створив Ізраїль, і є вашим Царем.
16 Так говорить Господь, Котрий проклав дорогу в морі, – стежку – в глибоких водах,
17 Котрий направляє колісниці, коней і потужне військо, – всі вони полягли і вже не встануть, згасли, як тліючий льон.
18 Так що можете не згадувати минулого і не думати про давно минуле.
19 Але ж Я роблю нове, і воно вже настає, – невже ви цього не розумієте? Я прокладу в пустелі дороги, а в степах з’являться ріки.
20 Мене прославлятимуть навіть дикі звірі, шакали та пташенята страуса, оскільки Я дам воду в пустелі, а в степу – ріки, щоб напоїти обраний Мною народ, –
21 той народ, якого Я для Себе сформував, – вони сповіщатимуть про Мою славу.
22 Але ти, Якове, не кликав до Мене, – ти знехтував Мною, Ізраїлю.
23 Ти не приводив для Мене своїх овець на всепалення. Ти не прославляв Мене своїми жертвами, хоч Я не силував тебе приносити хлібні дари і не перевтомлював тебе вимогами щодо ладану.
24 Ти не купував Мені за срібло пахучої тростини, і не насичував Мене жиром твоїх жертв. Проте ти Мене обтяжував своїми гріхами, – втомлював Мене своїми злочинами!
25 Я, і тільки Я є Тим, хто задля Себе Самого стирає твої провини, і гріхів твоїх не згадає.
26 Пригадай Мені, і поміркуємо разом, – може скажеш щось у своє виправдання?!
27 Твій прабатько згрішив першим, – та й твої посередники також завинили переді Мною.
28 Тому Я зганьблю керівників Святині, – Я дозволю прокляттю тяжіти над Яковом і зневажати Ізраїль.