God's Assurance to Israel
1 God says,
“Be silent and listen to me, you distant lands!
Get ready to present your case in court;
you will have your chance to speak.
Let us come together to decide who is right.
2 “Who was it that brought the conqueror from the east
and makes him triumphant wherever he goes?
Who gives him victory over kings and nations?
His sword strikes them down as if they were dust.
His arrows scatter them like straw before the wind.
3 He follows in pursuit and marches safely on,
so fast that he hardly touches the ground!
4 Who was it that made this happen?
Who has determined the course of history?
I, the Lord, was there at the beginning,
and I, the Lord, will be there at the end.
5 “The people of distant lands have seen what I have done;
they are frightened and tremble with fear.
So they all assemble and come.
6 The skilled workers help and encourage each other.
7 The carpenter says to the goldsmith, ‘Well done!’
The one who beats the idol smooth
encourages the one who nails it together.
They say, ‘The soldering is good’—
and they fasten the idol in place with nails.
8 “But you, Israel my servant,
you are the people that I have chosen,
the descendants of Abraham, my friend.
9 I brought you from the ends of the earth;
I called you from its farthest corners
and said to you, ‘You are my servant.’
I did not reject you, but chose you.
10 Do not be afraid—I am with you!
I am your God—let nothing terrify you!
I will make you strong and help you;
I will protect you and save you.
11 “Those who are angry with you
will know the shame of defeat.
Those who fight against you will die
12 and will disappear from the earth.
13 I am the Lord your God;
I strengthen you and tell you,
‘Do not be afraid; I will help you.’”
14 The Lord says,
“Small and weak as you are, Israel,
don't be afraid; I will help you.
I, the holy God of Israel, am the one who saves you.
15 I will make you like a threshing board,
with spikes that are new and sharp.
You will thresh mountains and destroy them;
hills will crumble into dust.
16 You will toss them in the air;
the wind will carry them off,
and they will be scattered by the storm.
Then you will be happy because I am your God;
you will praise me, the holy God of Israel.
17 “When my people in their need look for water,
when their throats are dry with thirst,
then I, the Lord, will answer their prayer;
I, the God of Israel, will never abandon them.
18 I will make rivers flow among barren hills
and springs of water run in the valleys.
I will turn the desert into pools of water
and the dry land into flowing springs.
19 I will make cedars grow in the desert,
and acacias and myrtles and olive trees.
Forests will grow in barren land,
forests of pine and juniper and cypress.
20 People will see this and know
that I, the Lord, have done it.
They will come to understand
that Israel's holy God has made it happen.”
The Lord's Challenge to False Gods
21 The Lord, the king of Israel, has this to say:
“You gods of the nations, present your case.
Bring the best arguments you have!
22 Come here and predict what will happen,
so that we will know it when it takes place.
Explain to the court the events of the past,
and tell us what they mean.
23 Tell us what the future holds—
then we will know that you are gods!
Do something good or bring some disaster;
fill us with fear and awe!
24 You and all you do are nothing;
those who worship you are disgusting!
25 “I have chosen a man who lives in the east;
I will bring him to attack from the north.
He tramples on rulers as if they were mud,
like a potter trampling clay.
26 Which of you predicted that this would happen,
so that we could say that you were right?
None of you said a word about it;
no one heard you say a thing!
27 I, the Lord, was the first to tell Zion the news;
I sent a messenger to Jerusalem to say,
‘Your people are coming! They are coming home!’
28 When I looked among the gods,
none of them had a thing to say;
not one could answer the questions I asked.
29 All these gods are useless;
they can do nothing at all—
these idols are weak and powerless.”
Господь тримає Ізраїля за праву руку
1 Замовкніть і слухайте Мене, острови! Нехай відновляться в силі народи! Хай наблизяться і скажуть: Станьмо разом перед судом.
2 Хто підняв зі сходу мужа правди , і закликав його прямувати за Собою, поневолюючи перед ним народи і підкорюючи під його владу царів? Його меч обертає їх на порох, а його лук розвіює їх, наче вітер полову.
3 Він переслідує їх, залишаючись неушкодженим на дорогах, по яких раніше не ступали його ноги.
4 Хто це зробив і вдосконалив? Той, Хто від початку викликає до життя людські покоління. Я, Господь, перший, і буду останнім.
5 Побачили це острови і налякалися, краї землі затремтіли і, наближуючись, зійшлись.
6 Кожен допомагає своєму товаришеві, і своєму братові каже: Тримайся!
7 Ремісник підбадьорює митця-золотаря, а той, хто розгладжує молотком залізо, – коваля, примовляючи: З’єднання міцне, та ще й цвяхами його закріплює, щоб не хиталось.
8 Ти ж, Ізраїлю, Мій слуго, Якове, якого Я обрав, – нащадки Авраама, Мого приятеля, –
9 ти, кого Я взяв від країв землі, покликав з найдальших куточків, запевнивши тебе: Ти – Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не відкину!
10 Не бійся, бо Я з тобою! Не лякайся, бо Я – твій Бог! Я додам тобі сили і допоможу тобі! Я підтримаю тебе правицею правди Своєї!
11 Отже, застидяться і засоромляться всі твої супротивники, – обернуться в ніщо, і загинуть усі, що протидіють тобі.
12 Шукатимеш, але не знайдеш тих, котрі ворогують з тобою. Вони стануть, як не існуючі, – щезнуть усі, котрі воюють проти тебе.
13 Адже Я – Господь, твій Бог, Який тримає тебе за праву руку, і каже тобі: Не бійся, Я тобі допомагаю.
14 Не бійся, Мій черв’ячку, Якове, – горсточко Ізраїлю! Я тобі допоможу, – каже Господь, твій Визволитель, Святий Ізраїлів!
15 Ось Я учиню тебе новим молотильним валом з двома рядами гострих зубців, аби ти дробив горби, перетворюючи їх на порох.
16 Ти віятимеш їх, а вітер їх розноситиме, розпорошить їх буря. Ти ж будеш тішитись у Господі, хвалитимешся Святим Ізраїлевим.
17 Коли бідні та вбогі шукатимуть воду, і її не буде, – коли їхній язик сохнутиме від спраги, Я, Господь, почую їх; Я, Бог Ізраїлю, не залишу їх.
18 Я відкрию на хребтах гір ріки і посеред рівнин – джерела; Я перетворю пустелю на озерний край, а суху землю на джерела вод.
19 Я посаджу в пустелі кедр та акацію, мирт і оливкове дерево, – в степу разом ростимуть кипарис, в’яз і бук,
20 аби побачили й пізнали, усвідомили й зрозуміли всі, що все те Господня рука учинила, і Святий Ізраїлів створив це.
21 Подайте вашу справу, – говорить Господь, – наведіть ваші аргументи, – каже цар Якова.
22 Нехай наблизяться і повідомлять нам те, що має статись. Розкажіть нам про давні часи, що було спочатку, аби ми усвідомили серцем, а також їхній кінець; або сповістіть нам те, що має відбутись!
23 Провістіть нам майбутнє, тоді ми пізнаємо, що ви є богами. Зробіть щось добре чи зле, аби ми разом побачили і здивувались.
24 Але ви – ніщо, і ваша діяльність – нічого не варта, – гидкий той, хто вас обирає.
25 Я розбудив мужа з півночі, й він прийшов зі сходу сонця – того, хто прикликає Моє Ім’я. Він топтатиме володарів, як болото, – як гончар місить глину.
26 Хто ще провістив таке від початку, щоб воно стало відоме далеко наперед і потім ми могли сказати: так, – це правда? Але не було нікого, хто провіщав би, – як і нікого, хто чув такі слова.
27 Я перший сповістив про це Сіону, направивши в Єрусалим благовісника.
28 Але, коли Я подивився, то не було нікого, – не було серед них радника, який міг би дати відповідь на Моє запитання.
29 Адже всі вони – омана, а їхні вчинки – марнота, як і їхні боввани, – порожній вітер.