Ісуса ведуть до Пилата
1 Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;
2 і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.
Каяття Юди
3 Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,
4 кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.
5 Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.
6 А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.
7 Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.
8 Тому те поле досі зветься Полем крові.
9 Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків – вартість Оціненого, – Того, Кого оцінили сини Ізраїля,
10 і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.
Суд у Пилата
11 Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!
12 Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.
13 Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.
15 На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.
16 Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.
17 Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?
18 Адже знав, що через заздрощі видали Його.
19 Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього!
20 А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.
21 Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
22 Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!
23 Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!
24 Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника ! Дивіться самі!
25 У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Знущання над засудженим Ісусом
27 Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію , зібрали через Нього весь підрозділ.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю
29 та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!
30 І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.
Дорога на Голгофу
31 А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.
32 Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.
33 Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.
35 А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг
36 і, посідавши, стерегли Його там.
37 Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус – Цар юдейський.
38 Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч.
Глузування над розп’ятим Ісусом
39 А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами
40 і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!
41 Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:
42 Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього.
43 Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я – Божий Син!
44 Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.
Ісусова смерть
45 Від шостої години по всій землі тривала темрява – аж до дев’ятої години.
46 А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?
47 Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю .
48 І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.
49 Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
50 Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,
52 гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали
53 і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
54 А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
56 Поміж ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосипа, мати Зеведеєвих синів.
Поховання Ісуса
57 Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосип, який і сам був учнем Ісуса;
58 він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.
59 Взявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном
60 і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.
Сторожа біля гробниці
62 Наступного дня, що після п’ятниці , зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата
63 і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! – бо буде цей останній обман гірший від першого.
65 Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.
66 Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.
Jesus Is Taken to Pilate
(Mark 15.1Luke 23.1Luke 2John 18.28-32)1 Early in the morning all the chief priests and the elders made their plans against Jesus to put him to death. 2 They put him in chains, led him off, and handed him over to Pilate, the Roman governor.
The Death of Judas
(Acts 1.18Acts 19)3 When Judas, the traitor, learned that Jesus had been condemned, he repented and took back the thirty silver coins to the chief priests and the elders. 4 “I have sinned by betraying an innocent man to death!” he said.
“What do we care about that?” they answered. “That is your business!”
5 Judas threw the coins down in the Temple and left; then he went off and hanged himself.
6 The chief priests picked up the coins and said, “This is blood money, and it is against our Law to put it in the Temple treasury.” 7 After reaching an agreement about it, they used the money to buy Potter's Field, as a cemetery for foreigners. 8 That is why that field is called “Field of Blood” to this very day.
9 Then what the prophet Jeremiah had said came true: “They took the thirty silver coins, the amount the people of Israel had agreed to pay for him, 10 and used the money to buy the potter's field, as the Lord had commanded me.”
Pilate Questions Jesus
(Mark 15.2-5Luke 23.3-5John 18.33-38)11 Jesus stood before the Roman governor, who questioned him. “Are you the king of the Jews?” he asked.
“So you say,” answered Jesus. 12 But he said nothing in response to the accusations of the chief priests and elders.
13 So Pilate said to him, “Don't you hear all these things they accuse you of?”
14 But Jesus refused to answer a single word, with the result that the Governor was greatly surprised.
Jesus Is Sentenced to Death
(Mark 15.6-15Luke 23.13-25John 18.39—19.16)15 At every Passover Festival the Roman governor was in the habit of setting free any one prisoner the crowd asked for. 16 At that time there was a well-known prisoner named Jesus Barabbas. 17 So when the crowd gathered, Pilate asked them, “Which one do you want me to set free for you? Jesus Barabbas or Jesus called the Messiah?” 18 He knew very well that the Jewish authorities had handed Jesus over to him because they were jealous.
19 While Pilate was sitting in the judgment hall, his wife sent him a message: “Have nothing to do with that innocent man, because in a dream last night I suffered much on account of him.”
20 The chief priests and the elders persuaded the crowd to ask Pilate to set Barabbas free and have Jesus put to death. 21 But Pilate asked the crowd, “Which one of these two do you want me to set free for you?”
“Barabbas!” they answered.
22 “What, then, shall I do with Jesus called the Messiah?” Pilate asked them.
“Crucify him!” they all answered.
23 But Pilate asked, “What crime has he committed?”
Then they started shouting at the top of their voices: “Crucify him!”
24 When Pilate saw that it was no use to go on, but that a riot might break out, he took some water, washed his hands in front of the crowd, and said, “I am not responsible for the death of this man! This is your doing!”
25 The whole crowd answered, “Let the responsibility for his death fall on us and on our children!”
26 Then Pilate set Barabbas free for them; and after he had Jesus whipped, he handed him over to be crucified.
The Soldiers Make Fun of Jesus
(Mark 15.16-20John 19.2John 3)27 Then Pilate's soldiers took Jesus into the governor's palace, and the whole company gathered around him. 28 They stripped off his clothes and put a scarlet robe on him. 29 Then they made a crown out of thorny branches and placed it on his head, and put a stick in his right hand; then they knelt before him and made fun of him. “Long live the King of the Jews!” they said. 30 They spat on him, and took the stick and hit him over the head. 31 When they had finished making fun of him, they took the robe off and put his own clothes back on him. Then they led him out to crucify him.
Jesus Is Crucified
(Mark 15.21-32Luke 23.26-43John 19.17-27)32 As they were going out, they met a man from Cyrene named Simon, and the soldiers forced him to carry Jesus' cross. 33 They came to a place called Golgotha, which means, “The Place of the Skull.” 34 There they offered Jesus wine mixed with a bitter substance; but after tasting it, he would not drink it.
35 They crucified him and then divided his clothes among them by throwing dice. 36 After that they sat there and watched him. 37 Above his head they put the written notice of the accusation against him: “This is Jesus, the King of the Jews.” 38 Then they crucified two bandits with Jesus, one on his right and the other on his left.
39 People passing by shook their heads and hurled insults at Jesus: 40 “You were going to tear down the Temple and build it back up in three days! Save yourself if you are God's Son! Come on down from the cross!”
41 In the same way the chief priests and the teachers of the Law and the elders made fun of him: 42 “He saved others, but he cannot save himself! Isn't he the king of Israel? If he will come down off the cross now, we will believe in him! 43 He trusts in God and claims to be God's Son. Well, then, let us see if God wants to save him now!”
44 Even the bandits who had been crucified with him insulted him in the same way.
The Death of Jesus
(Mark 15.33-41Luke 23.44-49John 19.28-30)45 At noon the whole country was covered with darkness, which lasted for three hours. 46 At about three o'clock Jesus cried out with a loud shout, “Eli, Eli, lema sabachthani?” which means, “My God, my God, why did you abandon me?”
47 Some of the people standing there heard him and said, “He is calling for Elijah!” 48 One of them ran up at once, took a sponge, soaked it in cheap wine, put it on the end of a stick, and tried to make him drink it.
49 But the others said, “Wait, let us see if Elijah is coming to save him!”
50 Jesus again gave a loud cry and breathed his last.
51 Then the curtain hanging in the Temple was torn in two from top to bottom. The earth shook, the rocks split apart, 52 the graves broke open, and many of God's people who had died were raised to life. 53 They left the graves, and after Jesus rose from death, they went into the Holy City, where many people saw them.
54 When the army officer and the soldiers with him who were watching Jesus saw the earthquake and everything else that happened, they were terrified and said, “He really was the Son of God!”
55 There were many women there, looking on from a distance, who had followed Jesus from Galilee and helped him. 56 Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James and Joseph, and the wife of Zebedee.
The Burial of Jesus
(Mark 15.42-47Luke 23.50-56John 19.38-42)57 When it was evening, a rich man from Arimathea arrived; his name was Joseph, and he also was a disciple of Jesus. 58 He went into the presence of Pilate and asked for the body of Jesus. Pilate gave orders for the body to be given to Joseph. 59 So Joseph took it, wrapped it in a new linen sheet, 60 and placed it in his own tomb, which he had just recently dug out of solid rock. Then he rolled a large stone across the entrance to the tomb and went away. 61 Mary Magdalene and the other Mary were sitting there, facing the tomb.
The Guard at the Tomb
62 The next day, which was a Sabbath, the chief priests and the Pharisees met with Pilate 63 and said, “Sir, we remember that while that liar was still alive he said, ‘I will be raised to life three days later.’ 64 Give orders, then, for his tomb to be carefully guarded until the third day, so that his disciples will not be able to go and steal the body, and then tell the people that he was raised from death. This last lie would be even worse than the first one.”
65 “Take a guard,” Pilate told them; “go and make the tomb as secure as you can.”
66 So they left and made the tomb secure by putting a seal on the stone and leaving the guard on watch.