Єремія у ямі
1 І ось Шепатія, син Маттана, Ґедалія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії, та Пашхур, син Малкії, почули, як Єремія, звернувшись до всього народу, говорив те, що
2 сказав йому Господь: Хто залишатиметься в цьому місті, загине від меча, від голоду й від моровиці, а хто вийде з міста і здасться халдеям, той не загине, – його життя буде йому подароване як здобич, – він залишиться живим.
3 Бо так говорить Господь: Це місто неодмінно буде віддане в руки війська вавилонського царя, який його захопить.
4 Тоді вельможі сказали цареві: Цього чоловіка потрібно покарати на смерть, адже від його промов опускаються руки військових людей, котрі ще залишились у цьому місті, як слабнуть руки і всього народу, коли їм говорять подібні слова. Адже цей чоловік турбується не про добробут цього народу, а, скоріше, про лихо для нього .
5 І цар Седекія відповів: Ось він у ваших руках, і цар не спроможний протидіяти вам у цій справі.
6 Вони схопили Єремію й кинули його у водозбірну яму царського сина Малкії, що була у дворі в’язниці. Єремію туди спустили на мотузках. Оскільки в ямі не було води, а лише болото, то Єремія погруз у тому болоті.
7 Один з євнухів-царедворців , ефіоплянин, на ім’я Евед-Мелех, котрий був на службі в палаці царя, довідався, що Єремію вкинули в яму. В той час коли цар перебував біля Веніямінової Брами,
8 Евед-Мелех вийшов з царського палацу і звернувся до царя з такими словами:
9 Володарю, мій царю, ці люди погано повелися з пророком Єремією, вкинувши його до ями. Адже він там швидко помре з голоду, позаяк у місті вже не залишилось хліба.
10 Тоді цар звелів ефіоплянину Евед-Мелехові, говорячи: Візьми під своє відання тридцять чоловік і витягни пророка Єремію з ями, поки він там не помер.
11 І Евед-Мелех організував людей, пішов у комору царського палацу, назбирав там усякого старого лахміття та зношений одяг і спустив їх на мотузці до Єремії в яму.
12 Тоді ефіоплянин Евед-Мелех заволав до Єремії: Підклади це старе ганчір’я та зношений одяг собі попід пахви з обох боків під мотузки. Єремія так і зробив.
13 Після цього почали тягти Єремію мотузками, й поволі підняли його з ями. Таким чином, Єремія знову опинився у в’язничному дворі під вартою.
Цар Седекія звертається за порадою до Єремії
14 Цар Седекія наказав привести до нього пророка Єремію, і він зустрівся з ним біля третього входу в Господній Храм. І цар сказав Єремії: Я хочу про щось тебе запитати, але ти не приховуй від мене жодного слова.
15 Єремія відповів Седекії: Якщо я тобі сповіщу правду , то хіба ти не вб’єш мене? І якщо я тобі щось радитиму, ти також мене не послухаєш…
16 Тоді цар Седекія потайки присягнув Єремії, говорячи: Як живий Господь, Який подарував нам життя, що не вб’ю тебе й не віддам тебе в руки тих людей, котрі зазіхають на твоє життя!
17 Після цього Єремія сказав Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, – Бог Ізраїлю: Якщо ти все-таки вийдеш назустріч з можновладцями вавилонського царя, то врятуєш своє життя, і це місто не буде віддане вогню, – залишишся також живим ти і твоя родина.
18 Але якщо ти не вийдеш до можновладців вавилонського царя, місто Єрусалим буде віддане в руки халдеїв, які його спалять вогнем, і ти не врятуєшся від їхніх рук.
19 Тоді цар Седекія сказав до Єремії: Я боюсь Юдеїв, котрі перейшли на бік халдеїв, аби я не був відданий у їхні руки, і щоб вони не глузували наді мною.
20 Однак Єремія запевнив: Тебе не видадуть! Послухай слово Господа, яке я тобі передаю, і з тобою буде все добре, – ти залишишся живим.
21 Якщо ж ти відмовишся вийти, то ось що показав мені Господь:
22 Усіх жінок, котрі залишилися в палаці Юдейського царя, виведуть до можновладців вавилонського царя, й там вони про тебе глузуватимуть, мовляв: Ага! Підмовили, ошукали й перемогли тебе друзі! Коли ж твої ноги загрузли в багнюці, то вони відвернулись від тебе…
23 Отже, всі твої жінки й твої діти будуть відведені до халдеїв. Та й сам ти не врятуєшся з їхніх рук, – ти потрапиш у руки вавилонського царя, а це місто буде спалене вогнем.
24 І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не дізнається про цю розмову, бо інакше ти помреш!
25 А якби вельможі все ж дізнались, що я розмовляв з тобою, і вони прийшли до тебе, та сказали тобі: Повідом нам, що ти говорив цареві, й що сказав тобі цар, не приховуй від нас, і ми тебе не вб’ємо! –
26 Тоді ти так маєш їм сказати: Я висловив перед царем своє благання, аби він не повертав мене у дім Йонатана, щоб я там не помер.
27 Так і сталось . Усі можновладці прийшли до Єремії й розпитували його, але він відповів їм точнісінько так, як звелів йому цар. Тож вони мовчки пішли від нього; таким чином та розмова так і залишилась таємницею.
28 Єремія ж залишався у в’язничному дворі під вартою аж до того часу, коли був захоплений Єрусалим. Отже, Єрусалим таки був здобутий ворогами .
Jeremiah in a Dry Well
1 Shephatiah son of Mattan, Gedaliah son of Pashhur, Jehucal son of Shelemiah, and Pashhur son of Malchiah heard that I was telling the people that 2 the Lord had said, “Whoever stays on in the city will die in war or of starvation or disease. But those who go out and surrender to the Babylonians will not be killed; they will at least escape with their life.” 3 I was also telling them that the Lord had said, “I am going to give the city to the Babylonian army, and they will capture it.”
4 Then the officials went to the king and said, “This man must be put to death. By talking like this he is making the soldiers in the city lose their courage, and he is doing the same thing to everyone else left in the city. He is not trying to help the people; he only wants to hurt them.”
5 King Zedekiah answered, “Very well, then, do what you want to with him; I can't stop you.” 6 So they took me and let me down by ropes into Prince Malchiah's well, which was in the palace courtyard. There was no water in the well, only mud, and I sank down in it.
7 However, Ebedmelech the Ethiopian, a eunuch who worked in the royal palace, heard that they had put me in the well. At that time the king was holding court at the Benjamin Gate. 8 So Ebedmelech went there and said to the king, 9 “Your Majesty, what these men have done is wrong. They have put Jeremiah in the well, where he is sure to die of starvation, since there is no more food in the city.” 10 Then the king ordered Ebedmelech to take with him three men and to pull me out of the well before I died. 11 So Ebedmelech went with the men to the palace storeroom and got some worn-out clothing which he let down to me by ropes. 12 He told me to put the rags under my arms, so that the ropes wouldn't hurt me. I did this, 13 and they pulled me up out of the well. After that I was kept in the courtyard.
Zedekiah Asks Jeremiah's Advice
14 On another occasion King Zedekiah had me brought to him at the third entrance to the Temple, and he said, “I am going to ask you a question, and I want you to tell me the whole truth.”
15 I answered, “If I tell you the truth, you will put me to death, and if I give you advice, you won't pay any attention.”
16 So King Zedekiah promised me in secret, “I swear by the living God, the God who gave us life, that I will not put you to death or hand you over to the men who want to kill you.”
17 Then I told Zedekiah that the Lord Almighty, the God of Israel, had said, “If you surrender to the king of Babylonia's officers, your life will be spared, and this city will not be burned down. Both you and your family will be spared. 18 But if you do not surrender, then this city will be handed over to the Babylonians, who will burn it down, and you will not escape from them.”
19 But the king answered, “I am afraid of our own people who have deserted to the Babylonians. I may be handed over to them and tortured.”
20 I said, “You will not be handed over to them. I beg you to obey the Lord's message; then all will go well with you, and your life will be spared. 21 But the Lord has shown me in a vision what will happen if you refuse to surrender. 22 In it I saw all the women left in Judah's royal palace being led out to the king of Babylonia's officers. Listen to what they were saying as they went:
‘The king's best friends misled him,
they overruled him.
And now that his feet have sunk in the mud,
his friends have left him.’”
23 Then I added, “All your women and children will be taken out to the Babylonians, and you yourself will not escape from them. You will be taken prisoner by the king of Babylonia, and this city will be burned to the ground.”
24 Zedekiah replied, “Don't let anyone know about this conversation, and your life will not be in danger. 25 If the officials hear that I have talked with you, they will come and ask you what we said. They will promise not to put you to death if you tell them everything. 26 Just tell them you were begging me not to send you back to prison to die there.” 27 Then all the officials came and questioned me, and I told them exactly what the king had told me to say. There was nothing else they could do, because no one had overheard the conversation. 28 And I was kept in the palace courtyard until the day Jerusalem was captured.