Єзекіїль – вартовий для Ізраїлевого народу
1 Після цього було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, звернись до синів свого народу й скажи їм: Коли б Я на будь-який край спровадив меч, а народ того краю вибере з-посеред себе одну людину, і люди поставлять її у себе вартовим, то
3 він, побачивши, що на той край насувається меч, засурмить трубою і застереже народ.
4 Але хтось, почувши звук труби, може не взяти застереження до уваги, то коли меч прийде і його захопить, то його кров впаде на його ж голову.
5 Оскільки він чув звук труби, але не звернув уваги на застереження, то його кров залишиться на ньому; хто ж прислухався до застереження, той врятує своє життя.
6 Але коли вартовий побачить меч, що наближається, але не подасть звуку застереження трубою, і народ не буде попереджений, то коли меч прийде й забере в когось життя, то він загине за свою провину, але Я жадатиму його крові з рук вартового.
7 Отже, тебе, сину людський, Я поставив вартовим для Ізраїлевого роду; щоразу, як ти почуєш слово з Моїх уст, то застерігай їх від Мене.
8 Коли Я скажу злочинцеві: Беззаконнику, ти обов’язково помреш, а ти не говоритимеш з ним, аби застерегти беззаконника щодо його поганої дороги, то він, беззаконник, помре через свій злочин, але за його кров до відповідальності Я притягну тебе.
9 Якщо ж ти застережеш беззаконника, аби він зійшов зі своєї злочинної дороги, але він не зійде зі своєї лихої дороги, то він помре через свій злочин, а ти врятуєш своє життя.
10 Отже, ти, сину людський, скажи Ізраїлевому родові: Ви говорите такі слова: Якщо наші гріхи й наші провини тяжіють над нами і через це ми в’янемо, то як же нам жити?
11 Скажи їм: Як Я живий, – говорить Владика Господь, – Я не маю задоволення у смерті беззаконника, а прагну лише того, щоб він залишив свою злочинну дорогу, й залишався живим. Тож наверніться, зійдіть з ваших злочинних шляхів! Для чого вам помирати, роде Ізраїлів?
12 Ти ж, сину людський, скажи нащадкам свого народу: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, – як і беззаконня нечестивого, яке він чинив , його не погубить, якщо він навернеться від свого беззаконня. Так само й праведник не може залишитись живим, якщо почне грішити.
13 Коли Я кажу праведному: Ти, неодмінно, житимеш, а він, покладаючись на свою праведність, почне чинити беззаконня, то всі його діла праведності не згадаються. У своєму беззаконні, яке чинитиме, він загине!
14 Так само, коли Я скажу нечестивому: Ти безперечно помреш! – а він, відвернувшись від свого гріха, почне діяти справедливо й жити праведно:
15 поверне заставу й відшкодує пограбоване, діятиме за моральними принципами життя, не допускаючи беззаконня, то він обов’язково буде жити й не загине.
16 Усі його гріхи, які він учинив, не пригадаються йому, – він діє справедливо й живе праведно, тому залишиться живим.
17 Але твої одноплемінники кажуть: Господь чинить неправильно, – тоді як, насправді, роблять неправильно вони.
18 Якщо праведник відвернеться від своєї праведності й чинитиме беззаконня, то за це він помре.
19 І коли грішник відвернеться від свого беззаконня, – чинитиме справедливо й житиме праведно, – то його життя буде збережене.
20 А ви говорите, що Господь чинить неправильно. Кожного з вас, роде Ізраїлів, Я судитиму за вашими вчинками.
Країна перетвориться на безлюдну пустелю
21 А це відбулося в дванадцятому році нашого поневолення, десятого місяця , в п’ятий день місяця . Прийшов до мене втікач з Єрусалима й повідомив: Місто здобуте ворогом!
22 Проте ще ввечері, напередодні приходу втікача, доторкнулась до мене Господня рука, і Він відкрив мої уста. Перш ніж наступного дня втікач прийшов до мене, мої уста були вже відкриті, і я більше не мовчав.
23 Тож було до мене Господнє слово такого змісту:
24 Сину людський, ті люди , що живуть серед тих руїн в Ізраїлевому краю, говорять такі слова: Авраам був один, але отримав у володіння всю землю, а нас багато, тому нам належить ця земля як спадщина.
25 Тому скажи їм: Так говорить Владика Господь: Ви їсте м’ясо з кров’ю, підносите свої очі до ваших ідолів, проливаєте невинну кров і при цьому хочете успадкувати землю?
26 Ви покладаєтесь на свої мечі, чините гидоти, – кожен безчестить жінку свого ближнього, й разом з тим ви хочете успадкувати землю?
27 Тож скажи їм, що говорить Владика Господь: Як Я живий, – усі ті, котрі живуть серед руїн, поляжуть від меча, а тих, що живуть на відкритому полі, віддам на їжу диким звірам; що ж до тих, котрі ховаються в зруйнованих фортецях, то вони в тих печерах загинуть від моровиці!
28 Я оберну країну на безлюдну пустелю, і таким чином покладу край зарозумілості й силі, – спустошені будуть гори Ізраїлю, так що ніхто там не з’являтиметься.
29 І коли перетворю цю землю на жахливу пустелю за всі їхні гидоти, які вони чинили, тоді пізнають, що Я – Господь.
30 Щодо тебе, сину людський, то твої одноплемінники, обмовляючи тебе, ось що говорять один до одного й брат до брата попід стінами в дворах і біля дверей домів, мовляв: Давай підемо й дізнаємось, яке ще слово вийшло від Господа!
31 Так, вони приходять до тебе гуртом, як приходить Мій народ, сідають перед тобою і слухають твої слова, але не виконують їх, – адже вони роблять лише те, що для них приємне, а їхнє серце захоплюється лише прибутком.
32 А ти для них, наче милозвучний співак, з гарним голосом, – як хороша музика; отже, вони вислуховують твої слова, але виконувати їх не збираються.
33 Але коли воно (пророцтво) все ж збудеться, – а воно вже збувається, – тоді вони зрозуміють, що серед них був пророк.
God Appoints Ezekiel as a Lookout
(Ezekiel 3.16-21)1 The Lord spoke to me. 2 “Mortal man,” he said, “tell your people what happens when I bring war to a land. The people of that country choose one of their number to be a lookout. 3 When he sees the enemy approaching, he sounds the alarm to warn everyone. 4 If someone hears it but pays no attention and the enemy comes and kills him, then he is to blame for his own death. 5 His death is his own fault, because he paid no attention to the warning. If he had paid attention, he could have escaped. 6 If, however, the lookout sees the enemy coming and does not sound the alarm, the enemy will come and kill those sinners, but I will hold the lookout responsible for their death.
7 “Now, mortal man, I am making you a lookout for the nation of Israel. You must pass on to them the warnings I give you. 8 If I announce that an evil person is going to die but you do not warn him to change his ways so that he can save his life, then he will die, still a sinner, and I will hold you responsible for his death. 9 If you do warn an evil person and he doesn't stop sinning, he will die, still a sinner, but your life will be spared.”
Individual Responsibility
10 The Lord spoke to me. “Mortal man,” he said, “repeat to the Israelites what they are saying: ‘We are burdened with our sins and the wrongs we have done. We are wasting away. How can we live?’ 11 Tell them that as surely as I, the Sovereign Lord, am the living God, I do not enjoy seeing sinners die. I would rather see them stop sinning and live. Israel, stop the evil you are doing. Why do you want to die?
12 “Now, mortal man, tell the Israelites that when someone good sins, the good he has done will not save him. If an evil person stops doing evil, he won't be punished, and if a good man starts sinning, his life will not be spared. 13 I may promise life to someone good, but if he starts thinking that his past goodness is enough and begins to sin, I will not remember any of the good he did. He will die because of his sins. 14 I may warn someone evil that he is going to die, but if he stops sinning and does what is right and good— 15 for example, if he returns the security he took for a loan or gives back what he stole—if he stops sinning and follows the laws that give life, he will not die, but live. 16 I will forgive the sins he has committed, and he will live because he has done what is right and good.
17 “And your people say that what I do isn't right! No, it's their way that isn't right. 18 When someone righteous stops doing good and starts doing evil, he will die for it. 19 When someone evil quits sinning and does what is right and good, he has saved his life. 20 But Israel, you say that what I do isn't right. I am going to judge you by what you do.”
The News of Jerusalem's Fall
21 On the fifth day of the tenth month of the twelfth year of our exile, someone who had escaped from Jerusalem came and told me that the city had fallen. 22 The evening before he came, I had felt the powerful presence of the Lord. When the man arrived the next morning, the Lord gave me back the power of speech.
The Sins of the People
23 The Lord spoke to me. 24 “Mortal man,” he said, “the people who are living in the ruined cities of the land of Israel are saying: ‘Abraham was only one man, and he was given the whole land. There are many of us, so now the land is ours.’
25 “Tell them what I, the Sovereign Lord, am saying: You eat meat with the blood still in it. You worship idols. You commit murder. What makes you think that the land belongs to you? 26 You rely on your swords. Your actions are disgusting. Everyone commits adultery. What makes you think that the land is yours?
27 “Tell them that I, the Sovereign Lord, warn them that as surely as I am the living God, the people who live in the ruined cities will be killed. Those living in the country will be eaten by wild animals. Those hiding in the mountains and in caves will die of disease. 28 I will make the country a desolate wasteland, and the power they were so proud of will come to an end. The mountains of Israel will be so wild that no one will be able to travel through them. 29 When I punish the people for their sins and make the country a wasteland, then they will know that I am the Lord.”
The Results of the Prophet's Message
30 The Lord said, “Mortal man, your people are talking about you when they meet by the city walls or in the doorways of their houses. They say to one another, ‘Let's go and hear what word has come from the Lord now.’ 31 So my people crowd in to hear what you have to say, but they don't do what you tell them to do. Loving words are on their lips, but they continue their greedy ways. 32 To them you are nothing more than an entertainer singing love songs or playing a harp. They listen to all your words and don't obey a single one of them. 33 But when all your words come true—and they will come true—then they will know that a prophet has been among them.”