1 The most beautiful of songs, by Solomon.
The First Song
The Woman
2 Your lips cover me with kisses;
your love is better than wine.
3 There is a fragrance about you;
the sound of your name recalls it.
No woman could keep from loving you.
4 Take me with you, and we'll run away;
be my king and take me to your room.
We will be happy together,
drink deep, and lose ourselves in love.
No wonder all women love you!
5 Women of Jerusalem, I am dark but beautiful,
dark as the desert tents of Kedar,
but beautiful as the draperies in Solomon's palace.
6 Don't look down on me because of my color,
because the sun has tanned me.
My brothers were angry with me
and made me work in the vineyard.
I had no time to care for myself.
7 Tell me, my love,
Where will you lead your flock to graze?
Where will they rest from the noonday sun?
Why should I need to look for you
among the flocks of the other shepherds?
The Man
8 Don't you know the place, loveliest of women?
Go and follow the flock;
find pasture for your goats
near the tents of the shepherds.
9 You, my love, excite men
as a mare excites the stallions of Pharaoh's chariots.
10 Your hair is beautiful upon your cheeks
and falls along your neck like jewels.
11 But we will make for you a chain of gold
with ornaments of silver.
The Woman
12 My king was lying on his couch,
and my perfume filled the air with fragrance.
13 My lover has the scent of myrrh
as he lies upon my breasts.
14 My lover is like the wild flowers
that bloom in the vineyards at Engedi.
The Man
15 How beautiful you are, my love;
how your eyes shine with love!
The Woman
16 How handsome you are, my dearest;
how you delight me!
The green grass will be our bed;
17 the cedars will be the beams of our house,
and the cypress trees the ceiling.
1 Пісня пісень, що складена Соломоном.
Наречена:
2 Нехай він мене цілує поцілунками своїх уст , адже твоє кохання солодше за вино.
3 Добірний запах твоїх пахощів найприємніший, а твоє ім’я – неначе розлите миро, – через те й люблять тебе дівчата.
4 Потягни мене за собою, і ми разом побіжимо! Впровадь мене, о царю, у свої світлиці, аби ми могли радіти і веселитися тобою, захоплюючись твоїм коханням, більше ніж вином! Яка ж то насолода тебе любити!
5 Дочки єрусалимські, я смуглява, але вродлива, як намети кедарські , як Соломонові занавіси.
6 Не дивіться так на мене, що я смаглявка, адже це сонечко мене опалило. Брати мої на мене розсердились, – вони мені наказали сторожувати у їхньому винограднику, а тому свого власного виноградника я не вберегла.
7 Скажи мені, мій коханий, де ти пасеш своє стадо, й де ти опівдні з ним відпочиваєш, щоб я безцільно не блукала між отарами твоїх друзів, покриваючись наміткою.
Наречений:
8 Якщо того не знаєш, найвродливіша серед жінок, то вирушай стежинками отари, і паси своїх козенят біля пастуших наметів.
9 Я порівнюю тебе, моя подруженько, з гарною лошицею в колісниці фараона.
10 Які ж гарненькі твої щічки між сережками, а твоя шия – з кораловим намистом!
11 Ми зробимо тобі золоті сережки з краплинками срібла.
Наречена:
12 Поки цар при своєму столі, мій нард видає свої пахощі.
13 Мій коханий для мене – наче китиця мирри, – відпочиває на моїх грудях.
14 Мій коханий для мене – мов пахуча китиця кіперу в ен-ґедських виноградниках .
Наречений:
15 О, яка ж ти гарна, моя подруженька, яка ти вродлива, зі своїми голубиними оченятами!
Наречена:
16 О, який ти прекрасний, мій коханий, який милий! А наше ложе – сама квітуча зелень.
Наречений:
17 Кедри – покрівля нашої домівки, а її стіни – кипариси.