A Cry for Help
1 Lord God, my savior, I cry out all day,
and at night I come before you.
2 Hear my prayer;
listen to my cry for help!
3 So many troubles have fallen on me
that I am close to death.
4 I am like all others who are about to die;
all my strength is gone.
5 I am abandoned among the dead;
I am like the slain lying in their graves,
those you have forgotten completely,
who are beyond your help.
6 You have thrown me into the depths of the tomb,
into the darkest and deepest pit.
7 Your anger lies heavy on me,
and I am crushed beneath its waves.
8 You have caused my friends to abandon me;
you have made me repulsive to them.
I am closed in and cannot escape;
9 my eyes are weak from suffering.
Lord, every day I call to you
and lift my hands to you in prayer.
10 Do you perform miracles for the dead?
Do they rise up and praise you?
11 Is your constant love spoken of in the grave
or your faithfulness in the place of destruction?
12 Are your miracles seen in that place of darkness
or your goodness in the land of the forgotten?
13 Lord, I call to you for help;
every morning I pray to you.
14 Why do you reject me, Lord?
Why do you turn away from me?
15 Ever since I was young, I have suffered and been near death;
I am worn out from the burden of your punishments.
16 Your furious anger crushes me;
your terrible attacks destroy me.
17 All day long they surround me like a flood;
they close in on me from every side.
18 You have made even my closest friends abandon me,
and darkness is my only companion.
Псалом 88
1 Пісня. Псалом синів Корея. Диригентові. На мелодію “Махалат леанот”. Повчання Емана езрагеянця .
2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волаю до Тебе.
3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; нахили Своє вухо до мого благання!
4 Бо моя душа сповнена страждань і моє життя наблизилося до шеолу.
5 Я зарахований до тих, що сходять у могилу, і став безпорадною людиною, –
6 моє місце серед померлих або вбитих, що лежать у могилах, яких Ти більше не згадуєш, оскільки вони відсічені від Твоєї руки.
7 Ти мене поклав у дуже глибоку яму, – в темряву безодні.
8 Наді мною тяжить Твій гнів, – усі Твої хвилі втручань придавлюють мене.
Музична пауза .9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, які гидують мною, – я, наче ув’язнений, не знаходжу виходу.
10 Мій зір помутнів від печалі. Щодня я кличу до Тебе, Господи, простягаючи до Тебе в молитві свої руки.
11 Але хіба Ти робиш для мертвих чудеса? Хіба мертві встають, щоб Тебе прославляти?
12 Хіба хтось у могилі розповідатиме про Твоє милосердя, або про Твою вірність у місці зотління?
13 Хіба в темряві могили можна дізнатись про Твої дивовижні діяння, – в землі забуття про Твою справедливість?
14 Тому, Господи, я до Тебе кличу, – з самого ранку моя молитва лине до Тебе.
15 Чому, Господи, відкидаєш мене, відвертаючи від мене Своє обличчя?
16 Я страждаю з дитинства, не раз був близький до смерті, – наді мною висить страх Твій, і я в розпачі.
17 Пронісся наді мною Твій гнів, – Твої страхіття руйнують мене.
18 Щодня вони огортають мене, наче вода, постійно тримаючи мене в облозі.
19 Ти позбавив мене друзів та знайомих, і мій єдиний довірений – темрява.