A Prayer for the Nation's Deliverance
1 O God, the heathen have invaded your land.
They have desecrated your holy Temple
and left Jerusalem in ruins.
2 They left the bodies of your people for the vultures,
the bodies of your servants for wild animals to eat.
3 They shed your people's blood like water;
blood flowed like water all through Jerusalem,
and no one was left to bury the dead.
4 The surrounding nations insult us;
they laugh at us and mock us.

5 Lord, will you be angry with us forever?
Will your anger continue to burn like fire?
6 Turn your anger on the nations that do not worship you,
on the people who do not pray to you.
7 For they have killed your people;
they have ruined your country.

8 Do not punish us for the sins of our ancestors.
Have mercy on us now;
we have lost all hope.
9 Help us, O God, and save us;
rescue us and forgive our sins
for the sake of your own honor.
10 Why should the nations ask us,
“Where is your God?”
Let us see you punish the nations
for shedding the blood of your servants.

11 Listen to the groans of the prisoners,
and by your great power free those who are condemned to die.
12 Lord, pay the other nations back seven times
for all the insults they have hurled at you.
13 Then we, your people, the sheep of your flock,
will thank you forever
and praise you for all time to come.
Псалом 79
1 Псалом Асафа.
Боже, язичники вторглись у Твої володіння, осквернили Твій святий Храм, перетворивши Єрусалим на руїни.
2 А тіла Твоїх слуг віддали на поживу небесним птахам, – останки тіл Твоїх вірних – диким звірам.
3 Їхня кров проливалась навколо Єрусалима, наче вода, і нікому було їх поховати.
4 Ми стали ганьбою для наших сусідів, предметом знеславлення та наруги для тих, що навколо нас.
5 Доки, Господи, Ти будеш гніватись? Невже повіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?
6 Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не визнають, – на царства, які не прикликають Твого Імені!
7 Адже вони пожерли Якова й спустошили його місцепроживання.
8 Не став нам в провину гріхів предків. Нехай якнайшвидше прийде до нас Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли.
9 Допоможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, визволи нас, – прости наші гріхи заради Твого Імені.
10 Чому мають народи говорити: Де їхній Бог? Нехай вже на наших очах відбудеться і стане відомо народам, що Ти відомщаєш за пролиту кров Своїх слуг.
11 Нехай дійде до Тебе стогін в’язнів! Могутністю Своїх рук звільни приречених на смерть .
12 Відплати у лоно наших сусідів усемеро за їхню наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.
13 Ми ж, – Твій народ і вівці Твоєї кошари, – будемо повіки дякувати Тобі, з покоління в покоління будемо прославляти Тебе.