True Worship
1 The Almighty God, the Lord, speaks;
he calls to the whole earth from east to west.
2 God shines from Zion,
the city perfect in its beauty.
3 Our God is coming, but not in silence;
a raging fire is in front of him,
a furious storm around him.
4 He calls heaven and earth as witnesses
to see him judge his people.
5 He says, “Gather my faithful people to me,
those who made a covenant with me by offering a sacrifice.”
6 The heavens proclaim that God is righteous,
that he himself is judge.
7 “Listen, my people, and I will speak;
I will testify against you, Israel.
I am God, your God.
8 I do not reprimand you because of your sacrifices
and the burnt offerings you always bring me.
9 And yet I do not need bulls from your farms
or goats from your flocks;
10 all the animals in the forest are mine
and the cattle on thousands of hills.
11 All the wild birds are mine
and all living things in the fields.
12 “If I were hungry, I would not ask you for food,
for the world and everything in it is mine.
13 Do I eat the flesh of bulls
or drink the blood of goats?
14 Let the giving of thanks be your sacrifice to God,
and give the Almighty all that you promised.
15 Call to me when trouble comes;
I will save you,
and you will praise me.”
16 But God says to the wicked,
“Why should you recite my commandments?
Why should you talk about my covenant?
17 You refuse to let me correct you;
you reject my commands.
18 You become the friend of every thief you see,
and you associate with adulterers.
19 “You are always ready to speak evil;
you never hesitate to tell lies.
20 You are ready to accuse your own relatives
and to find fault with them.
21 You have done all this, and I have said nothing,
so you thought that I am like you.
But now I reprimand you
and make the matter plain to you.
22 “Listen to this, you that ignore me,
or I will destroy you,
and there will be no one to save you.
23 Giving thanks is the sacrifice that honors me,
and I will surely save all who obey me.”
Псалом 50
1 Псалом Асафа.
Бог над богами – Господь, проголосив і закликав землю від сходу сонця і до його заходу.
2 Із Сіону, досконалого в своїй красі, з’явився Бог у сяйві.
3 Іде наш Бог, Він не мовчатиме! Перед Ним палаючий вогонь, а навколо Нього надзвичайно потужна буря.
4 Він з висоти закликає небо і землю, щоб судити Свій народ.
5 Зберіть до Мене святих Моїх, які через жертву уклали Заповіт зі Мною.
6 Небеса проголошують Його справедливість, адже Сам Бог – суддя.
Музична пауза .7 Слухай, народе Мій, Я до тебе промовлятиму; Ізраїлю, Я свідчитиму проти тебе. Я Бог, – твій Бог.
8 Я не за твої жертви буду дорікати тобі, адже твої всепалення постійно переді Мною.
9 Не прийму теляти з твого дому, ані козлів з твоєї кошари,
10 адже всі звірі у лісі, як і тварини на тисячах гір належать Мені.
11 Я знаю всіх гірських птахів, і все, що рухається в полі, Мені відоме.
12 Якби Я зголоднів, то не говорив би тобі, оскільки Всесвіт і все, що в ньому, – Мої.
13 Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Принось Богові в жертву подяку і виконуй дані тобою Всевишньому обітниці.
15 Тоді покличеш до Мене в день скорботи, – Я тебе визволю, і ти Мене прославиш.
16 А до нечестивого Бог промовляє: Чому ти розповідаєш про Мої закони, і чому в тебе на устах Мій Заповіт?
17 Адже ти ненавидиш повчання і Мої слова відкидаєш геть.
18 Коли зустрічаєш злодія, то погоджуєшся з ним, і з перелюбниками спілкуєшся.
19 Твої уста повні злості, а твій язик сплітає оману.
20 Сидиші наговорюєш на свого брата, обмовляєш сина своєї матері.
21 Ти таке робив, а Я мовчав, – і ти подумав, що Я такий самий, як ти. Я ж докорю тобі й виставлю все перед твої очі.
22 Затямте це собі ви, що забуваєте Бога, – щоб часом Я вас не пошматував, і не буде кому врятувати.
23 Хто приносить жертву подяки, той Мене шанує, – тому, хто бездоганно вважає на свою дорогу, явлю Я Боже спасіння.