The Confession of a Sufferer
1 I said, “I will be careful about what I do
and will not let my tongue make me sin;
I will not say anything
while evil people are near.”
2 I kept quiet, not saying a word,
not even about anything good!
But my suffering only grew worse,
3 and I was overcome with anxiety.
The more I thought, the more troubled I became;
I could not keep from asking:
4 Lord, how long will I live?
When will I die?
Tell me how soon my life will end.”

5 How short you have made my life!
In your sight my lifetime seems nothing.
Indeed every living being is no more than a puff of wind,
6 no more than a shadow.
All we do is for nothing;
we gather wealth, but don't know who will get it.

7 What, then, can I hope for, Lord?
I put my hope in you.
8 Save me from all my sins,
and don't let fools make fun of me.
9 I will keep quiet, I will not say a word,
for you are the one who made me suffer like this.
10 Don't punish me any more!
I am about to die from your blows.
11 You punish our sins by your rebukes,
and like a moth you destroy what we love.
Indeed we are no more than a puff of wind!

12 Hear my prayer, Lord,
and listen to my cry;
come to my aid when I weep.
Like all my ancestors
I am only your guest for a little while.
13 Leave me alone so that I may have some happiness
before I go away and am no more.
Псалом 39
1 Диригентові – Єдутунові . Псалом Давида.
2 Я сказав: Пильнуватиму мої дороги, аби не грішити своїм язиком. Я вставлю вуздечку в мої уста, поки нечестивий переді мною.
3 Занімів я в мовчанні, – не говорив навіть і про добре, хоч мій біль загострився.
4 Запалало в мені моє серце, і від моїх роздумів вогонь посилився. Тоді я заговорив своїм язиком:
5 Господи, повідом мені про мій кінець і яке число моїх днів, аби я знав, наскільки короткочасне моє життя .
6 Ось Ти відміряв мої дні кількома п’ядями руки , і мій вік – як ніщо перед Тобою. Кожна людина, що живе, – як подув вітру.
Музична пауза .
7 Отже, людина проминає, наче привид. Даремно клопочеться вона, збирає скарби, та не знає, хто буде ними користуватись.
8 А тепер на що мені сподіватись, Господи? Моя надія в Тобі!
9 Звільни мене від усіх моїх гріхів і не віддавай мене на глузування безумному.
10 Я занімів і не відкриваю своїх уст, оскільки Ти це вчинив.
11 Відверни від мене Своє покарання, – я зовсім знемагаю від ударів Твоєї руки.
12 Ти караєш людину докорами за беззаконня; Ти нищиш, наче міль, те, чим вона дорожить. Кожна людина – лише подув вітру .
Музична пауза .
13 Господи, вислухай мою молитву і почуй моє благання! Відгукнися на мої сльози! Адже я в Тебе мандрівник і приходець, як і всі мої батьки.
14 Відверни суворий погляд від мене, щоб я відчув полегшення, перш ніж відійду, – і мене вже не стане.