A Prayer for Help
1 Oppose those who oppose me, Lord,
and fight those who fight against me!
2 Take your shield and armor
and come to my rescue.
3 Lift up your spear and war ax
against those who pursue me.
Promise that you will save me.
4 May those who try to kill me
be defeated and disgraced!
May those who plot against me
be turned back and confused!
5 May they be like straw blown by the wind
as the angel of the Lord pursues them!
6 May their path be dark and slippery
while the angel of the Lord strikes them down!
7 Without any reason they laid a trap for me
and dug a deep hole to catch me.
8 But destruction will catch them before they know it;
they will be caught in their own trap
and fall to their destruction!
9 Then I will be glad because of the Lord;
I will be happy because he saved me.
10 With all my heart I will say to the Lord,
“There is no one like you.
You protect the weak from the strong,
the poor from the oppressor.”
11 Evil people testify against me
and accuse me of crimes I know nothing about.
12 They pay me back evil for good,
and I sink in despair.
13 But when they were sick, I dressed in mourning;
I deprived myself of food;
I prayed with my head bowed low,
14 as I would pray for a friend or a brother.
I went around bent over in mourning,
as one who mourns for his mother.
15 But when I was in trouble, they were all glad
and gathered around to make fun of me;
strangers beat me
and kept striking me.
16 Like those who would mock a cripple,
they glared at me with hate.
17 How much longer, Lord, will you just look on?
Rescue me from their attacks;
save my life from these lions!
18 Then I will thank you in the assembly of your people;
I will praise you before them all.
19 Don't let my enemies, those liars,
gloat over my defeat.
Don't let those who hate me for no reason
smirk with delight over my sorrow.
20 They do not speak in a friendly way;
instead they invent all kinds of lies about peace-loving people.
21 They accuse me, shouting,
“We saw what you did!”
22 But you, O Lord, have seen this.
So don't be silent, Lord;
don't keep yourself far away!
23 Rouse yourself, O Lord, and defend me;
rise up, my God, and plead my cause.
24 You are righteous, O Lord, so declare me innocent;
don't let my enemies gloat over me.
25 Don't let them say to themselves,
“We are rid of him!
That's just what we wanted!”
26 May those who gloat over my suffering
be completely defeated and confused;
may those who claim to be better than I am
be covered with shame and disgrace.
27 May those who want to see me acquitted
shout for joy and say again and again,
“How great is the Lord!
He is pleased with the success of his servant.”
28 Then I will proclaim your righteousness,
and I will praise you all day long.
Псалом 35
1 Псалом Давида.
Господи, вчини суд над тими, що позиваються на мене, вступи у битву з тими, що виступають проти мене.
2 Візьми зброю та щит і встань мені на допомогу.
3 Простягни списа і стримай тих, що мене переслідують. Скажи моїй душі: Я – твоє спасіння.
4 Нехай осоромляться й зазнають ганьби ті, що чинять замах на моє життя, – хай відступлять назад і покриються стидом ті, що замишляють проти мене злочин.
5 Нехай вони стануть, як полова на вітрі, – хай розпорошить їх Господній ангел.
6 Нехай їхня дорога покриється темрявою, стане слизькою, і ангел Господній хай їх переслідує.
7 Адже вони без причини таємно поставили на мене свою згубну пастку, безпідставно чатуючи за моїм життям.
8 Нехай зненацька прийде на них загибель, – нехай упіймаються вони у капкан, який самі встановили, – хай попадуться в нього і загинуть.
9 А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися Його спасінням.
10 Кожна моя кісточка скаже: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з руки сильнішого за нього, а вбогого і нужденного – від того, хто його грабує.
11 Повстають фальшиві свідки й допитуються в мене про те, чого я не знаю.
12 Відплачують мені злом за добро, – душа моя у розпачі.
13 Але ж я, коли вони хворіли, зодягався у веретище, впокорював себе постом, хоч моя молитва часом поверталася до мене.
14 Я піклувавсякожним , як другом чи своїм братом, – ходив похиленим і сумним, немов у жалобі за матір’ю.
15 Але, коли спотикався я, вони тішились, – сходилися разом, негідники, таємно зговорювались, кричали і не замовкали.
16 Як злосливі облудники, глузують, скрегочучи на мене своїми зубами.
17 Господи, як довго Ти дивитимешся на це? Визволи мою душу від рикаючих, мою єдину – від левчуків.
18 Я прославлятиму Тебе на багатолюдному зібранні, вихвалятиму Тебе перед численним народом.
19 Не дозволь зловтішатися наді мною тим, котрі безпідставно вороже налаштовані проти мене, – котрі без причини мене ненавидять, переморгуючись очима,
20 бо не про мир говорять вони, а проти миролюбних на землі вони замишляють лихе.
21 Відкривають на мене свої уста й кажуть: Ага! Ага! Наші очі це бачили!
22 Ти, Господи, бачиш, тож не промовчи. Господи, не віддаляйся від мене!
23 Підіймись і стань на мій захист у моїй справі, Боже і Владико мій!
24 Суди мене за Своєю справедливістю, Господи, Боже мій, щоб не зловтішалися наді мною
25 і не говорили у своїх серцях: Ага! Ми досягли свого! Нехай не скажуть: Ми проковтнули його!
26 Нехай завстидаються і засоромляться всі ті, що тішаться моїм нещастям, – хай вкриються ганьбою і соромом ті, що підносяться наді мною.
27 Хай радіють і веселяться всі, котрі прагнуть справедливості щодо мене, і постійно повторюють: Нехай буде звеличений Господь, Який бажає спокою Своєму слузі!
28 Тоді мій язик звіщатиме Твою справедливість, цілий день проголошуючи Тобі хвалу.