The Complaint of Someone in Trouble
1 I praise you, God; don't remain silent!
2 Wicked people and liars have attacked me.
They tell lies about me,
3 and they say evil things about me,
attacking me for no reason.
4 They oppose me, even though I love them
and have prayed for them.
5 They pay me back evil for good
and hatred for love.
6 Choose some corrupt judge to try my enemy,
and let one of his own enemies accuse him.
7 May he be tried and found guilty;
may even his prayer be considered a crime!
8 May his life soon be ended;
may someone else take his job!
9 May his children become orphans,
and his wife a widow!
10 May his children be homeless beggars;
may they be driven from the ruins they live in!
11 May his creditors take away all his property,
and may strangers get everything he worked for.
12 May no one ever be kind to him
or care for the orphans he leaves behind.
13 May all his descendants die,
and may his name be forgotten in the next generation.
14 May the Lord remember the evil of his ancestors
and never forgive his mother's sins.
15 May the Lord always remember their sins,
but may they themselves be completely forgotten!
16 That man never thought of being kind;
he persecuted and killed
the poor, the needy, and the helpless.
17 He loved to curse—may he be cursed!
He hated to give blessings—may no one bless him!
18 He cursed as naturally as he dressed himself;
may his own curses soak into his body like water
and into his bones like oil!
19 May they cover him like clothes
and always be around him like a belt!
20 Lord, punish my enemies in that way—
those who say such evil things against me!
21 But my Sovereign Lord, help me as you have promised,
and rescue me because of the goodness of your love.
22 I am poor and needy;
I am hurt to the depths of my heart.
23 Like an evening shadow I am about to vanish;
I am blown away like an insect.
24 My knees are weak from lack of food;
I am nothing but skin and bones.
25 When people see me, they laugh at me;
they shake their heads in scorn.
26 Help me, O Lord my God;
because of your constant love, save me!
27 Make my enemies know
that you are the one who saves me.
28 They may curse me, but you will bless me.
May my persecutors be defeated,
and may I, your servant, be glad.
29 May my enemies be covered with disgrace;
may they wear their shame like a robe.
30 I will give loud thanks to the Lord;
I will praise him in the assembly of the people,
31 because he defends the poor
and saves them from those who condemn them to death.
Псалом 109
1 Диригентові. Псалом Давида.
Боже моєї хвали, не мовчи!
2 Адже відкрились проти мене нечестиві та зрадливі уста, лихословлять мене підступним язиком.
3 Оточили мене ненависними словами і затіяли проти мене боротьбу без причини.
4 На мою любов відповідають ворожістю, хоч я за них молюся.
5 Вони віддають мені злом за добро, а за мою любов ненавистю.
6 Постав над ним (моїм ворогом ) нечестивого свідка, і нехай обвинувач стане праворуч від нього!
7 Коли його судитимуть, нехай виявиться засудженим, а його молитва нехай буде визнана гріхом.
8 Нехай будуть короткими його дні, а посаду його нехай обійме інший.
9 Нехай його діти стануть сиротами, а його дружина – удовою.
10 Нехай його діти стануть убогими волоцюгами, і хай жебракують далеко від своїх зруйнованих осель.
11 Нехай лихвар захопить у нього все, чим він володіє; хай чужинці розкрадуть плоди праці його.
12 Нехай не буде нікого, хто виявив би до нього милосердя, – ані того, хто змилосердився б над його сиротами.
13 Нехай його нащадки будуть вигублені, щоб у наступному поколінні щезло його ім’я.
14 Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і не буде стертий гріх його матері.
15 Нехай будуть вони (гріхи батьків ) постійно перед Господом, і хай буде знищена зі землі пам’ять про них.
16 Тому що він і не думав чинити милосердя, але до смерті переслідував нещасну, вбогу і зранену серцем людину.
17 Він любив проклинати, тож нехай ці прокльони впадуть на нього! Не бажав благословення, тож нехай воно буде далеко від нього.
18 Він зодягався в прокляття, наче в шати, тож воно просочилось в його нутро, як вода, й до його костей, як олія.
19 Нехай воно (прокляття ) стане для нього, як плащ у який він сам зодягнеться, і як пояс, яким постійно підперізується.
20 Така відплата від Господа тим, що оскаржують мене і лихословлять на мене.
21 Але Ти, Господи Владико, чини зі мною задля Твого Імені; оскільки ж Твоє милосердя добре, спаси мене!
22 Я ж бідний та вбогий, і серце моє в мені зранене.
23 Я никну, як зникаюча тінь, – мене струсили, наче сарану.
24 Мої коліна слабнуть від посту, виснажене від браку олії моє тіло.
25 Я став для них посміховиськом, – побачивши мене, люди хитають головами.
26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, задля Свого милосердя, спаси мене!
27 Нехай пізнають вони, що це Твоя рука, що то Ти, Господи, вчинив це.
28 Нехай собі проклинають, аби лише Ти благословив. Ті, що повстали, будуть осоромлені, а Твій слуга радітиме.
29 Вкриються ганьбою оскаржувачі мої, і носитимуть на собі свій сором наче плащ.
30 З великою вдячністю на устах прославлятиму Господа, серед багатьох людей величатиму Його.
31 Адже Він завжди на боці нещасного, аби його рятувати від тих, котрі його засуджують.