1 From Paul and Timothy, servants of Christ Jesus—
To all God's people in Philippi who are in union with Christ Jesus, including the church leaders and helpers:
2 May God our Father and the Lord Jesus Christ give you grace and peace.
Paul's Prayer for His Readers
3 I thank my God for you every time I think of you; 4 and every time I pray for you all, I pray with joy 5 because of the way in which you have helped me in the work of the gospel from the very first day until now. 6 And so I am sure that God, who began this good work in you, will carry it on until it is finished on the Day of Christ Jesus. 7 You are always in my heart! And so it is only right for me to feel as I do about you. For you have all shared with me in this privilege that God has given me, both now that I am in prison and also while I was free to defend the gospel and establish it firmly. 8 God is my witness that I tell the truth when I say that my deep feeling for you all comes from the heart of Christ Jesus himself.
9 I pray that your love will keep on growing more and more, together with true knowledge and perfect judgment, 10 so that you will be able to choose what is best. Then you will be free from all impurity and blame on the Day of Christ. 11 Your lives will be filled with the truly good qualities which only Jesus Christ can produce, for the glory and praise of God.
To Live Is Christ
12 I want you to know, my friends, that the things that have happened to me have really helped the progress of the gospel. 13 As a result, the whole palace guard and all the others here know that I am in prison because I am a servant of Christ. 14 And my being in prison has given most of the believers more confidence in the Lord, so that they grow bolder all the time to preach the message fearlessly.
15 Of course some of them preach Christ because they are jealous and quarrelsome, but others from genuine good will. 16 These do so from love, because they know that God has given me the work of defending the gospel. 17 The others do not proclaim Christ sincerely, but from a spirit of selfish ambition; they think that they will make more trouble for me while I am in prison.
18 It does not matter! I am happy about it—just so Christ is preached in every way possible, whether from wrong or right motives. And I will continue to be happy, 19 because I know that by means of your prayers and the help which comes from the Spirit of Jesus Christ I shall be set free. 20 My deep desire and hope is that I shall never fail in my duty, but that at all times, and especially right now, I shall be full of courage, so that with my whole being I shall bring honor to Christ, whether I live or die. 21 For what is life? To me, it is Christ. Death, then, will bring more. 22 But if by continuing to live I can do more worthwhile work, then I am not sure which I should choose. 23 I am pulled in two directions. I want very much to leave this life and be with Christ, which is a far better thing; 24 but for your sake it is much more important that I remain alive. 25 I am sure of this, and so I know that I will stay. I will stay on with you all, to add to your progress and joy in the faith, 26 so that when I am with you again, you will have even more reason to be proud of me in your life in union with Christ Jesus.
27 Now, the important thing is that your way of life should be as the gospel of Christ requires, so that, whether or not I am able to go and see you, I will hear that you are standing firm with one common purpose and that with only one desire you are fighting together for the faith of the gospel. 28 Don't be afraid of your enemies; always be courageous, and this will prove to them that they will lose and that you will win, because it is God who gives you the victory. 29 For you have been given the privilege of serving Christ, not only by believing in him, but also by suffering for him. 30 Now you can take part with me in the battle. It is the same battle you saw me fighting in the past, and as you hear, the one I am fighting still.
Вітання филип’янам
1 Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, – усім святим в Ісусі Христі, які у Филипах, з єпископами і дияконами:
2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
3 При кожній згадці про вас я дякую моєму Богові;
4 завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас, з радістю молюся
5 за вашу участь у поширенні Євангелії – від першого дня і аж дотепер.
Любов повинна зростати
6 Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа.
7 Справедливо мені думати так про всіх вас, адже ви – в моєму серці; всі ви є в моїх кайданах, в обороні та в утвердженні Євангелії: мої співучасники в благодаті.
8 Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами.
9 Молюся про те, щоб ваша любов все більше й більше зростала в пізнанні та в усякому досвіді,
10 щоб ви досліджували все краще та були чисті й бездоганні в день Христа,
11 сповнені плодами праведності через Ісуса Христа – для Божої слави та похвали.
Перевага страждати за Христа
12 Хочу, брати, щоб ви знали: те, що зі мною сталося, ще більше пішло на користь Євангелії,
13 оскільки мої кайдани за Христа стали відомі всім іншим та в усьому преторію.
14 Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливості, й вони набралися відваги безстрашно звіщати Слово.
15 Втім, деякі проповідують Христа через заздрощі та суперництво, а інші – з добрих спонукань.
16 Декотрі – з любові, знаючи, що я поставлений для захисту Євангелії,
17 а інші – підступно, нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів.
18 Що ж? Однак, як би не проповідували про Христа, – удавано чи правдиво, – я цим радію. І далі радітиму,
19 бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа,
20 згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду засоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю.
21 Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання.
22 Та якщо життя в тілі – це для мене плід діл, тоді я не знаю, що вибрати.
23 Те й друге вабить мене: маю бажання звільнитися і бути з Христом, бо це набагато краще,
24 а залишатися в тілі – потрібніше для вас.
25 І я вже з певністю знаю, що залишуся і перебуватиму з усіма вами для вашого успіху й радості віри,
26 щоби через мене, коли знову прийду до вас, ваша похвала надмірно примножилася в Ісусі Христі.
27 Тільки живіть згідно з Євангелією Христа, щоб коли прийду й побачу вас, а навіть якщо буду відсутній, чув би про вас, що стоїте в одному дусі, однодушно відстоюючи віру Євангелії,
28 і зовсім не боїтеся ваших противників, бо для них це доказ загибелі, а для вас – доказ спасіння. І це від Бога.
29 Адже вам даровано через Христа не тільки вірити в Нього, а й за Нього страждати,
30 здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер чуєте про мене.