Jesus Sends Out the Twelve Disciples
(Matthew 10.5-15Mark 6.7-13)1 Jesus called the twelve disciples together and gave them power and authority to drive out all demons and to cure diseases. 2 Then he sent them out to preach the Kingdom of God and to heal the sick, 3 after saying to them, “Take nothing with you for the trip: no walking stick, no beggar's bag, no food, no money, not even an extra shirt. 4 Wherever you are welcomed, stay in the same house until you leave that town; 5 wherever people don't welcome you, leave that town and shake the dust off your feet as a warning to them.”
6 The disciples left and traveled through all the villages, preaching the Good News and healing people everywhere.
Herod's Confusion
(Matthew 14.1-12Mark 6.14-29)7 When Herod, the ruler of Galilee, heard about all the things that were happening, he was very confused, because some people were saying that John the Baptist had come back to life. 8 Others were saying that Elijah had appeared, and still others that one of the prophets of long ago had come back to life. 9 Herod said, “I had John's head cut off; but who is this man I hear these things about?” And he kept trying to see Jesus.
Jesus Feeds Five Thousand
(Matthew 14.13-21Mark 6.30-44John 6.1-14)10 The apostles came back and told Jesus everything they had done. He took them with him, and they went off by themselves to a town named Bethsaida. 11 When the crowds heard about it, they followed him. He welcomed them, spoke to them about the Kingdom of God, and healed those who needed it.
12 When the sun was beginning to set, the twelve disciples came to him and said, “Send the people away so that they can go to the villages and farms around here and find food and lodging, because this is a lonely place.”
13 But Jesus said to them, “You yourselves give them something to eat.”
They answered, “All we have are five loaves and two fish. Do you want us to go and buy food for this whole crowd?” 14 (There were about five thousand men there.)
Jesus said to his disciples, “Make the people sit down in groups of about fifty each.”
15 After the disciples had done so, 16 Jesus took the five loaves and two fish, looked up to heaven, thanked God for them, broke them, and gave them to the disciples to distribute to the people. 17 They all ate and had enough, and the disciples took up twelve baskets of what was left over.
Peter's Declaration about Jesus
(Matthew 16.13-19Mark 8.27-29)18 One day when Jesus was praying alone, the disciples came to him. “Who do the crowds say I am?” he asked them.
19 “Some say that you are John the Baptist,” they answered. “Others say that you are Elijah, while others say that one of the prophets of long ago has come back to life.”
20 “What about you?” he asked them. “Who do you say I am?”
Peter answered, “You are God's Messiah.”
Jesus Speaks about His Suffering and Death
(Matthew 16.20-28Mark 8.30—9.1)21 Then Jesus gave them strict orders not to tell this to anyone. 22 He also told them, “The Son of Man must suffer much and be rejected by the elders, the chief priests, and the teachers of the Law. He will be put to death, but three days later he will be raised to life.”
23 And he said to them all, “If you want to come with me, you must forget yourself, take up your cross every day, and follow me. 24 For if you want to save your own life, you will lose it, but if you lose your life for my sake, you will save it. 25 Will you gain anything if you win the whole world but are yourself lost or defeated? Of course not! 26 If you are ashamed of me and of my teaching, then the Son of Man will be ashamed of you when he comes in his glory and in the glory of the Father and of the holy angels. 27 I assure you that there are some here who will not die until they have seen the Kingdom of God.”
The Transfiguration
(Matthew 17.1-8Mark 9.2-8)28 About a week after he had said these things, Jesus took Peter, John, and James with him and went up a hill to pray. 29 While he was praying, his face changed its appearance, and his clothes became dazzling white. 30 Suddenly two men were there talking with him. They were Moses and Elijah, 31 who appeared in heavenly glory and talked with Jesus about the way in which he would soon fulfill God's purpose by dying in Jerusalem. 32 Peter and his companions were sound asleep, but they woke up and saw Jesus' glory and the two men who were standing with him. 33 As the men were leaving Jesus, Peter said to him, “Master, how good it is that we are here! We will make three tents, one for you, one for Moses, and one for Elijah.” (He did not really know what he was saying.)
34 While he was still speaking, a cloud appeared and covered them with its shadow; and the disciples were afraid as the cloud came over them. 35 A voice said from the cloud, “This is my Son, whom I have chosen—listen to him!”
36 When the voice stopped, there was Jesus all alone. The disciples kept quiet about all this and told no one at that time anything they had seen.
Jesus Heals a Boy with an Evil Spirit
(Matthew 17.14-18Mark 9.14-27)37 The next day Jesus and the three disciples went down from the hill, and a large crowd met Jesus. 38 A man shouted from the crowd, “Teacher! I beg you, look at my son—my only son! 39 A spirit attacks him with a sudden shout and throws him into a fit, so that he foams at the mouth; it keeps on hurting him and will hardly let him go! 40 I begged your disciples to drive it out, but they couldn't.”
41 Jesus answered, “How unbelieving and wrong you people are! How long must I stay with you? How long do I have to put up with you?” Then he said to the man, “Bring your son here.”
42 As the boy was coming, the demon knocked him to the ground and threw him into a fit. Jesus gave a command to the evil spirit, healed the boy, and gave him back to his father. 43 All the people were amazed at the mighty power of God.
Jesus Speaks Again about His Death
(Matthew 17.22Matthew 23Mark 9.30-32)The people were still marveling at everything Jesus was doing, when he said to his disciples, 44 “Don't forget what I am about to tell you! The Son of Man is going to be handed over to the power of human beings.” 45 But the disciples did not know what this meant. It had been hidden from them so that they could not understand it, and they were afraid to ask him about the matter.
Who Is the Greatest?
(Matthew 18.1-5Mark 9.33-37)46 An argument broke out among the disciples as to which one of them was the greatest. 47 Jesus knew what they were thinking, so he took a child, stood him by his side, 48 and said to them, “Whoever welcomes this child in my name, welcomes me; and whoever welcomes me, also welcomes the one who sent me. For the one who is least among you all is the greatest.”
Whoever Is Not against You Is for You
(Mark 9.38-40)49 John spoke up, “Master, we saw a man driving out demons in your name, and we told him to stop, because he doesn't belong to our group.”
50 “Do not try to stop him,” Jesus said to him and to the other disciples, “because whoever is not against you is for you.”
A Samaritan Village Refuses to Receive Jesus
51 As the time drew near when Jesus would be taken up to heaven, he made up his mind and set out on his way to Jerusalem. 52 He sent messengers ahead of him, who went into a village in Samaria to get everything ready for him. 53 But the people there would not receive him, because it was clear that he was on his way to Jerusalem. 54 When the disciples James and John saw this, they said, “Lord, do you want us to call fire down from heaven to destroy them?”
55 Jesus turned and rebuked them. 56 Then Jesus and his disciples went on to another village.
The Would-Be Followers of Jesus
(Matthew 8.19-22)57 As they went on their way, a man said to Jesus, “I will follow you wherever you go.”
58 Jesus said to him, “Foxes have holes, and birds have nests, but the Son of Man has no place to lie down and rest.”
59 He said to another man, “Follow me.”
But that man said, “Sir, first let me go back and bury my father.”
60 Jesus answered, “Let the dead bury their own dead. You go and proclaim the Kingdom of God.”
61 Someone else said, “I will follow you, sir; but first let me go and say good-bye to my family.”
62 Jesus said to him, “Anyone who starts to plow and then keeps looking back is of no use for the Kingdom of God.”
Ісус посилає апостолів на проповідь
1 А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.
2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.
3 І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.
4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.
5 А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг – на свідчення проти них.
6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангелію та оздоровлюючи всюди.
Збентеження Ірода
7 Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван встав із мертвих;
8 інші – що це Ілля з’явився; ще інші – що воскрес один із давніх пророків.
9 Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.
Повернення апостолів. Нагодування п’ятитисячного натовпу
10 Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.
11 Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.
12 День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!
13 А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.
14 Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!
15 І зробили так, і розсадили всіх.
16 Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.
17 І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.
Учні визнають Ісуса Месією
18 І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?
19 Вони у відповідь сказали: Деякі – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, а ще інші – за одного з давніх пророків, який воскрес.
20 Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!
21 Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,
Ісусові доведеться багато постраждати
22 пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.
Як праведно слідувати за Христом
23 А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.
24 Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.
25 Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?
26 Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів.
27 Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!
Чудесне преображення Ісуса
28 Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.
29 І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим.
30 І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,
31 котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.
32 Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.
33 І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.
34 Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті ввійшли в хмару.
35 І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний – Його слухайтеся!
36 Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.
Зцілення біснуватого хлопця
37 Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.
38 І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!
39 А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;
40 благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!
41 У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!
42 Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.
43 І всі дивувалися з величі Божої.
Ісус говорить про Свої страждання
Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:
44 Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!
45 Вони не розуміли цього , бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.
Шлях до справжньої величі
46 І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?
47 А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе
48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!
Хто не проти вас, той за вас
49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.
50 Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!
Ісус докоряє учням за жорстокосердість
51 І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.
52 І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю .
53 А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.
54 І, побачивши це , учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?
55 Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх ].
56 І Він пішов до іншого села.
Слідування за Христом
57 А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!
58 Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.
59 До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.
60 Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!
61 А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.
62 Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства.