Women Who Accompanied Jesus
1 Some time later Jesus traveled through towns and villages, preaching the Good News about the Kingdom of God. The twelve disciples went with him, 2 and so did some women who had been healed of evil spirits and diseases: Mary (who was called Magdalene), from whom seven demons had been driven out; 3 Joanna, whose husband Chuza was an officer in Herod's court; and Susanna, and many other women who used their own resources to help Jesus and his disciples.
The Parable of the Sower
(Matthew 13.1-9Mark 4.1-9)4 People kept coming to Jesus from one town after another; and when a great crowd gathered, Jesus told this parable:
5 “Once there was a man who went out to sow grain. As he scattered the seed in the field, some of it fell along the path, where it was stepped on, and the birds ate it up. 6 Some of it fell on rocky ground, and when the plants sprouted, they dried up because the soil had no moisture. 7 Some of the seed fell among thorn bushes, which grew up with the plants and choked them. 8 And some seeds fell in good soil; the plants grew and bore grain, one hundred grains each.”
And Jesus concluded, “Listen, then, if you have ears!”
The Purpose of the Parables
(Matthew 13.10-17Mark 4.10-12)9 His disciples asked Jesus what this parable meant, 10 and he answered, “The knowledge of the secrets of the Kingdom of God has been given to you, but to the rest it comes by means of parables, so that they may look but not see, and listen but not understand.
Jesus Explains the Parable of the Sower
(Matthew 13.18-23Mark 4.13-20)11 “This is what the parable means: the seed is the word of God. 12 The seeds that fell along the path stand for those who hear; but the Devil comes and takes the message away from their hearts in order to keep them from believing and being saved. 13 The seeds that fell on rocky ground stand for those who hear the message and receive it gladly. But it does not sink deep into them; they believe only for a while but when the time of testing comes, they fall away. 14 The seeds that fell among thorn bushes stand for those who hear; but the worries and riches and pleasures of this life crowd in and choke them, and their fruit never ripens. 15 The seeds that fell in good soil stand for those who hear the message and retain it in a good and obedient heart, and they persist until they bear fruit.
A Lamp under a Bowl
(Mark 4.21-25)16 “No one lights a lamp and covers it with a bowl or puts it under a bed. Instead, it is put on the lampstand, so that people will see the light as they come in.
17 “Whatever is hidden away will be brought out into the open, and whatever is covered up will be found and brought to light.
18 “Be careful, then, how you listen; because those who have something will be given more, but whoever has nothing will have taken away from them even the little they think they have.”
Jesus' Mother and Brothers
(Matthew 12.46-50Mark 3.31-35)19 Jesus' mother and brothers came to him, but were unable to join him because of the crowd. 20 Someone said to Jesus, “Your mother and brothers are standing outside and want to see you.”
21 Jesus said to them all, “My mother and brothers are those who hear the word of God and obey it.”
Jesus Calms a Storm
(Matthew 8.23-27Mark 4.35-41)22 One day Jesus got into a boat with his disciples and said to them, “Let us go across to the other side of the lake.” So they started out. 23 As they were sailing, Jesus fell asleep. Suddenly a strong wind blew down on the lake, and the boat began to fill with water, so that they were all in great danger. 24 The disciples went to Jesus and woke him up, saying, “Master, Master! We are about to die!”
Jesus got up and gave an order to the wind and to the stormy water; they quieted down, and there was a great calm. 25 Then he said to the disciples, “Where is your faith?”
But they were amazed and afraid, and said to one another, “Who is this man? He gives orders to the winds and waves, and they obey him!”
Jesus Heals a Man with Demons
(Matthew 8.28-34Mark 5.1-20)26 Jesus and his disciples sailed on over to the territory of Gerasa, which is across the lake from Galilee. 27 As Jesus stepped ashore, he was met by a man from the town who had demons in him. For a long time this man had gone without clothes and would not stay at home, but spent his time in the burial caves. 28 When he saw Jesus, he gave a loud cry, threw himself down at his feet, and shouted, “Jesus, Son of the Most High God! What do you want with me? I beg you, don't punish me!” 29 He said this because Jesus had ordered the evil spirit to go out of him. Many times it had seized him, and even though he was kept a prisoner, his hands and feet tied with chains, he would break the chains and be driven by the demon out into the desert.
30 Jesus asked him, “What is your name?”
“My name is ‘Mob,’” he answered—because many demons had gone into him. 31 The demons begged Jesus not to send them into the abyss.
32 There was a large herd of pigs near by, feeding on a hillside. So the demons begged Jesus to let them go into the pigs, and he let them. 33 They went out of the man and into the pigs. The whole herd rushed down the side of the cliff into the lake and was drowned.
34 The men who had been taking care of the pigs saw what happened, so they ran off and spread the news in the town and among the farms. 35 People went out to see what had happened, and when they came to Jesus, they found the man from whom the demons had gone out sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind; and they were all afraid. 36 Those who had seen it told the people how the man had been cured. 37 Then all the people from that territory asked Jesus to go away, because they were terribly afraid. So Jesus got into the boat and left. 38 The man from whom the demons had gone out begged Jesus, “Let me go with you.”
But Jesus sent him away, saying, 39 “Go back home and tell what God has done for you.”
The man went through the town, telling what Jesus had done for him.
Jairus' Daughter and the Woman Who Touched Jesus' Cloak
(Matthew 9.18-26Mark 5.21-43)40 When Jesus returned to the other side of the lake, the people welcomed him, because they had all been waiting for him. 41 Then a man named Jairus arrived; he was an official in the local synagogue. He threw himself down at Jesus' feet and begged him to go to his home, 42 because his only daughter, who was twelve years old, was dying.
As Jesus went along, the people were crowding him from every side. 43 Among them was a woman who had suffered from severe bleeding for twelve years; she had spent all she had on doctors, but no one had been able to cure her. 44 She came up in the crowd behind Jesus and touched the edge of his cloak, and her bleeding stopped at once. 45 Jesus asked, “Who touched me?”
Everyone denied it, and Peter said, “Master, the people are all around you and crowding in on you.”
46 But Jesus said, “Someone touched me, for I knew it when power went out of me.” 47 The woman saw that she had been found out, so she came trembling and threw herself at Jesus' feet. There in front of everybody, she told him why she had touched him and how she had been healed at once. 48 Jesus said to her, “My daughter, your faith has made you well. Go in peace.”
49 While Jesus was saying this, a messenger came from the official's house. “Your daughter has died,” he told Jairus; “don't bother the Teacher any longer.”
50 But Jesus heard it and said to Jairus, “Don't be afraid; only believe, and she will be well.”
51 When he arrived at the house, he would not let anyone go in with him except Peter, John, and James, and the child's father and mother. 52 Everyone there was crying and mourning for the child. Jesus said, “Don't cry; the child is not dead—she is only sleeping!”
53 They all made fun of him, because they knew that she was dead. 54 But Jesus took her by the hand and called out, “Get up, child!” 55 Her life returned, and she got up at once, and Jesus ordered them to give her something to eat. 56 Her parents were astounded, but Jesus commanded them not to tell anyone what had happened.
Жінки прислуговують Ісусові
1 І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи Царство Боже. А з Ним було дванадцять
2 та деякі жінки, які були оздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів,
3 Іванна, дружина Хузи, прибічника Ірода, Сусанна і багато інших, які служили Йому зі свого майна.
Притча про сіяча
4 Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Нього, Він розповів притчу:
5 Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його.
6 А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи.
7 Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його.
8 Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів. Кажучи це, Він наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає!
9 Учні ж запитували Його, [кажучи]: Що означає ця притча?
10 А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим – у притчах, щоби дивилися – і не бачили, щоби слухали – і не розуміли.
11 Ось що означає ця притча: Зерно – то Слово Боже.
12 А що при дорозі, – це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися.
13 А що на камені, – це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають.
14 А що в терня впало, – це ті, які почули, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, відходять і не дозрівають.
15 А те, що на добрій землі, – це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
Притча про світильник
16 Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
17 Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться.
18 Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього!
Мати та брати Ісуса
19 Прийшли ж до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп.
20 І сповістили Йому: Твоя мати і Твої брати стоять осторонь і бажають побачити Тебе.
21 А Він у відповідь сказав їм: Моя мати й Мої брати – це ті, котрі слухають Слово Боже й виконують.
Втихомирення бурі на морі
22 Сталося, що одного дня Він та Його учні ввійшли до човна, і Він сказав їм: Перепливімо на другий бік озера! І вони відпливли.
23 Коли вони пливли, Ісус заснув. І здійнялася на озері буря з вітром; вода заливала їх, і вони були в небезпеці.
24 Тож вони підійшли й розбудили Його, кажучи: Учителю, Учителю, ми гинемо! А Він, підійнявшись, наказав бурі й хвилям, – і вони стихли, і настала тиша.
25 Він же сказав їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і говорили один одному: Ким же є Він, що й вітрам наказує, і воді, а вони слухають Його?
Герасинський біснуватий
26 І припливли вони до землі Герасинської, яка напроти Галилеї.
27 А коли Він ступив на суходіл, зустрів їх один чоловік із міста, якого впродовж багатьох років мучили демони: він не носив одягу і мешкав не в домі, а в гробницях.
28 Побачивши Ісуса, він вигукнув, припав до Нього і гучним голосом прокричав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч Ти мене!
29 Бо Ісус наказав нечистому духові вийти з того чоловіка. Тривалий час він хапав його, – його в’язали залізними ланцюгами й путами, стерегли, але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустелях.
30 Ісус його запитав, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон! Бо багато бісів увійшло в нього.
31 І просили Його, щоб не наказував їм іти до безодні.
32 А було там велике стадо свиней, яке паслося на горі. І вони благали Його, щоб наказав їм увійти в них. І Він дозволив їм.
33 Біси ж, вийшовши з чоловіка, перейшли у свиней. І кинулося стадо з кручі в озеро, й утопилося.
34 А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали й сповістили в місті й по селах.
35 І люди вийшли побачити те, що сталося; вони прийшли до Ісуса і знайшли чоловіка, з якого вийшли біси: він сидів одягнений, при розумі, біля ніг Ісуса – і налякалися,
36 бо ті, які бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий.
37 І попросили Його всі люди Герасинської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він увійшов до човна й повернувся.
38 Той же чоловік, з якого вийшли біси, просив Його, щоби бути з Ним. Та Він відіслав його, кажучи:
39 Повернися до свого дому й розкажи, що для тебе зробив Бог. І він пішов, розголошуючи по всьому місту, що зробив для нього Ісус.
Дочка Яіра і жінка з кровотечею
40 Коли ж Ісус повернувся, натовп зустрів Його, бо всі чекали на Нього.
41 І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,
42 бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.
43 А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати,
44 підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча.
45 А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялися, Петро [і ті, хто з ним], сказали: Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]
46 Ісус же сказав: Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене.
47 А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою.
48 Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!
49 Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи [йому]: Твоя дочка померла; не турбуй Учителя!
50 А Ісус, почувши це , відповів: Не бійся, тільки віруй, і вона буде врятована!
51 Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Якову та батькові й матері дитини.
52 Всі плакали й голосили над нею. Він же сказав: Не плачте, вона не померла, але спить!
53 Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла.
54 А Він, [вигнавши усіх і] взявши її за руку, сказав: Дівчино, встань!
55 І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти.
56 Її батьки були сильно вражені, та Він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.