Introduction
1 Dear Theophilus:
Many people have done their best to write a report of the things that have taken place among us. 2 They wrote what we have been told by those who saw these things from the beginning and who proclaimed the message. 3 And so, Your Excellency, because I have carefully studied all these matters from their beginning, I thought it would be good to write an orderly account for you. 4 I do this so that you will know the full truth about everything which you have been taught.
The Birth of John the Baptist Is Announced
5 During the time when Herod was king of Judea, there was a priest named Zechariah, who belonged to the priestly order of Abijah. His wife's name was Elizabeth; she also belonged to a priestly family. 6 They both lived good lives in God's sight and obeyed fully all the Lord's laws and commands. 7 They had no children because Elizabeth could not have any, and she and Zechariah were both very old.
8 One day Zechariah was doing his work as a priest in the Temple, taking his turn in the daily service. 9 According to the custom followed by the priests, he was chosen by lot to burn incense on the altar. So he went into the Temple of the Lord, 10 while the crowd of people outside prayed during the hour when the incense was burned. 11 An angel of the Lord appeared to him, standing at the right side of the altar where the incense was burned. 12 When Zechariah saw him, he was alarmed and felt afraid. 13 But the angel said to him, “Don't be afraid, Zechariah! God has heard your prayer, and your wife Elizabeth will bear you a son. You are to name him John. 14 How glad and happy you will be, and how happy many others will be when he is born! 15 John will be great in the Lord's sight. He must not drink any wine or strong drink. From his very birth he will be filled with the Holy Spirit, 16 and he will bring back many of the people of Israel to the Lord their God. 17 He will go ahead of the Lord, strong and mighty like the prophet Elijah. He will bring fathers and children together again; he will turn disobedient people back to the way of thinking of the righteous; he will get the Lord's people ready for him.”
18 Zechariah said to the angel, “How shall I know if this is so? I am an old man, and my wife is old also.”
19 “I am Gabriel,” the angel answered. “I stand in the presence of God, who sent me to speak to you and tell you this good news. 20 But you have not believed my message, which will come true at the right time. Because you have not believed, you will be unable to speak; you will remain silent until the day my promise to you comes true.”
21 In the meantime the people were waiting for Zechariah and wondering why he was spending such a long time in the Temple. 22 When he came out, he could not speak to them, and so they knew that he had seen a vision in the Temple. Unable to say a word, he made signs to them with his hands.
23 When his period of service in the Temple was over, Zechariah went back home. 24 Some time later his wife Elizabeth became pregnant and did not leave the house for five months. 25 “Now at last the Lord has helped me,” she said. “He has taken away my public disgrace!”
The Birth of Jesus Is Announced
26 In the sixth month of Elizabeth's pregnancy God sent the angel Gabriel to a town in Galilee named Nazareth. 27 He had a message for a young woman promised in marriage to a man named Joseph, who was a descendant of King David. Her name was Mary. 28 The angel came to her and said, “Peace be with you! The Lord is with you and has greatly blessed you!”
29 Mary was deeply troubled by the angel's message, and she wondered what his words meant. 30 The angel said to her, “Don't be afraid, Mary; God has been gracious to you. 31 You will become pregnant and give birth to a son, and you will name him Jesus. 32 He will be great and will be called the Son of the Most High God. The Lord God will make him a king, as his ancestor David was, 33 and he will be the king of the descendants of Jacob forever; his kingdom will never end!”
34 Mary said to the angel, “I am a virgin. How, then, can this be?”
35 The angel answered, “The Holy Spirit will come on you, and God's power will rest upon you. For this reason the holy child will be called the Son of God. 36 Remember your relative Elizabeth. It is said that she cannot have children, but she herself is now six months pregnant, even though she is very old. 37 For there is nothing that God cannot do.”
38 “I am the Lord's servant,” said Mary; “may it happen to me as you have said.” And the angel left her.
Mary Visits Elizabeth
39 Soon afterward Mary got ready and hurried off to a town in the hill country of Judea. 40 She went into Zechariah's house and greeted Elizabeth. 41 When Elizabeth heard Mary's greeting, the baby moved within her. Elizabeth was filled with the Holy Spirit 42 and said in a loud voice, “You are the most blessed of all women, and blessed is the child you will bear! 43 Why should this great thing happen to me, that my Lord's mother comes to visit me? 44 For as soon as I heard your greeting, the baby within me jumped with gladness. 45 How happy you are to believe that the Lord's message to you will come true!”
Mary's Song of Praise
46 Mary said,
“My heart praises the Lord;
47 my soul is glad because of God my Savior,
48 for he has remembered me, his lowly servant!
From now on all people will call me happy,
49 because of the great things the Mighty God has done for me.
His name is holy;
50 from one generation to another
he shows mercy to those who honor him.
51 He has stretched out his mighty arm
and scattered the proud with all their plans.
52 He has brought down mighty kings from their thrones,
and lifted up the lowly.
53 He has filled the hungry with good things,
and sent the rich away with empty hands.
54 He has kept the promise he made to our ancestors,
and has come to the help of his servant Israel.
55 He has remembered to show mercy to Abraham
and to all his descendants forever!”
56 Mary stayed about three months with Elizabeth and then went back home.
The Birth of John the Baptist
57 The time came for Elizabeth to have her baby, and she gave birth to a son. 58 Her neighbors and relatives heard how wonderfully good the Lord had been to her, and they all rejoiced with her.
59 When the baby was a week old, they came to circumcise him, and they were going to name him Zechariah, after his father. 60 But his mother said, “No! His name is to be John.”
61 They said to her, “But you don't have any relative with that name!” 62 Then they made signs to his father, asking him what name he would like the boy to have.
63 Zechariah asked for a writing pad and wrote, “His name is John.” How surprised they all were! 64 At that moment Zechariah was able to speak again, and he started praising God. 65 The neighbors were all filled with fear, and the news about these things spread through all the hill country of Judea. 66 Everyone who heard of it thought about it and asked, “What is this child going to be?” For it was plain that the Lord's power was upon him.
Zechariah's Prophecy
67 John's father Zechariah was filled with the Holy Spirit, and he spoke God's message:
68 “Let us praise the Lord, the God of Israel!
He has come to the help of his people and has set them free.
69 He has provided for us a mighty Savior,
a descendant of his servant David.
70 He promised through his holy prophets long ago
71 that he would save us from our enemies,
from the power of all those who hate us.
72 He said he would show mercy to our ancestors
and remember his sacred covenant.
73-74 With a solemn oath to our ancestor Abraham
he promised to rescue us from our enemies
and allow us to serve him without fear,
75 so that we might be holy and righteous before him
all the days of our life.

76 “You, my child, will be called a prophet of the Most High God.
You will go ahead of the Lord
to prepare his road for him,
77 to tell his people that they will be saved
by having their sins forgiven.
78 Our God is merciful and tender.
He will cause the bright dawn of salvation to rise on us
79 and to shine from heaven on all those who live in the dark shadow of death,
to guide our steps into the path of peace.”
80 The child grew and developed in body and spirit. He lived in the desert until the day when he appeared publicly to the people of Israel.
Передмова
1 Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас,
2 і як нам передали їх ті, які із самого початку були очевидцями й служителями Слова,
3 то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,
4 щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.
Видіння Захарії
5 В дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її – Єлизавета.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
7 Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.
8 Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,
9 за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.
10 А весь народ під час кадіння молився знадвору.
11 І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.
12 Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.
13 Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.
14 І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.
15 Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
16 І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;
17 і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.
18 І промовив Захарія до ангела: З чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.
19 У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, – той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
20 І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!
21 Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався в храмі.
22 Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.
23 І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.
24 А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:
25 Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.
Ангел сповіщає діві Марії про народження Сина
26 А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
27 до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосип, із дому Давида, а ім’я діви – Марія.
28 І, прийшовши до неї, сказав: Радій , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
29 Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.
30 Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
32 Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
34 І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
35 У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
36 Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;
37 тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!
38 А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
Марія відвідує Єлизавету
39 Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.
40 Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
42 і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
43 І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
44 Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
45 Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
Марія величає Господа
46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
47 і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
48 бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
49 бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
50 і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
51 Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
52 скинув сильних з престолів і підняв покірних,
53 голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
54 Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
55 як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!
56 Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
Народження Івана Хрестителя
57 А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
58 Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
59 Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією.
60 Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
61 А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
62 Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
63 Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я – Іван! І всі здивувалися.
64 В ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
66 Всі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
Пророцтво Захарії
67 Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
68 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
69 Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида,
70 як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
71 що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
72 щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
73 Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
74 щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
75 служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
76 І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
77 щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
78 аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
79 освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!
80 А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.