Repayment Offerings
1 The following are the regulations for repayment offerings, which are very holy. 2 The animal for this offering is to be killed on the north side of the altar, where the animals for the burnt offerings are killed, and its blood is to be thrown against all four sides of the altar. 3 All of its fat shall be removed and offered on the altar: the fat tail, the fat covering the internal organs, 4 the kidneys and the fat on them, and the best part of the liver. 5 The priest shall burn all the fat on the altar as a food offering to the Lord. It is a repayment offering. 6 Any male of the priestly families may eat it, but it must be eaten in a holy place, because it is very holy.
7 There is one regulation that applies to both the sin offering and the repayment offering: the meat belongs to the priest who offers the sacrifice. 8 The skin of an animal offered as a burnt offering belongs to the priest who offers the sacrifice. 9 Every grain offering that has been baked in an oven or prepared in a pan or on a griddle belongs to the priest who has offered it to God. 10 But all uncooked grain offerings, whether mixed with oil or dry, belong to all the Aaronite priests and must be shared equally among them.
Fellowship Offerings
11 The following are the regulations for the fellowship offerings presented to the Lord. 12 If you make this offering as a thanksgiving offering to God, you shall present, together with the animal to be sacrificed, an offering of bread made without yeast: either thick loaves made of flour mixed with olive oil or thin cakes brushed with olive oil or cakes made of flour mixed with olive oil. 13 In addition, you shall offer loaves of bread baked with yeast. 14 You shall present one part of each kind of bread as a special contribution to the Lord; it belongs to the priest who takes the blood of the animal and throws it against the altar. 15 The flesh of the animal must be eaten on the day it is sacrificed; none of it may be left until the next morning.
16 If you bring a fellowship offering as fulfillment of a vow or as your own freewill offering, not all of it has to be eaten on the day it is offered, but any that is left over may be eaten on the following day. 17 Any meat that still remains on the third day must be burned. 18 If any of it is eaten on the third day, God will not accept your offering. The offering will not be counted to your credit but will be considered unclean, and whoever eats it will suffer the consequences. 19 If the meat comes into contact with anything ritually unclean, it must not be eaten, but must be burned.
Any of you that are ritually clean may eat the meat, 20 but if any of you who are not clean eat it, you shall no longer be considered one of God's people. 21 Also, if you eat the meat of this offering after you have touched anything ritually unclean, whether from a person or an animal, you shall no longer be considered one of God's people.
22 The Lord gave Moses the following regulations 23 for the people of Israel. No fat of cattle, sheep, or goats shall be eaten. 24 The fat of an animal that has died a natural death or has been killed by a wild animal must not be eaten, but it may be used for any other purpose. 25 Anyone who eats the fat of an animal that may be offered as a food offering to the Lord will no longer be considered one of God's people. 26 No matter where the Israelites live, they must never use the blood of birds or animals for food. 27 Anyone who breaks this law will no longer be considered one of God's people.
28 The Lord gave Moses the following regulations 29 for the people of Israel. When any of you offer a fellowship offering you must bring part of it as a special gift to the Lord, 30 bringing it with your own hands as a food offering. You shall bring the fat of the animal with its breast and present it as a special gift to the Lord. 31 The priest shall burn the fat on the altar, but the breast shall belong to the priests. 32 The right hind leg of the animal shall be given as a special contribution 33 to the priest who offers the blood and the fat of the fellowship offering. 34 The breast of the animal is a special gift, and the right hind leg is a special contribution that the Lord has taken from the people of Israel and given to the priests. This is what the people of Israel must give to the priests for all time to come. 35 This is the part of the food offered to the Lord that was given to Aaron and his sons on the day they were ordained as priests. 36 On that day the Lord commanded the people of Israel to give them this part of the offering. It is a regulation that the people of Israel must obey for all time to come.
37 These, then, are the regulations for the burnt offerings, the grain offerings, the sin offerings, the repayment offerings, the ordination offerings, and the fellowship offerings. 38 There on Mount Sinai in the desert, the Lord gave these commands to Moses on the day he told the people of Israel to make their offerings.
1 А ось закон про жертву за злочин. Вона – святе святих.
2 Жертву за злочин заріжуть на тому місці, де ріжуть жертву всепалення. Священик покропить її кров’ю жертовник довкола.
3 Відтак він принесе з неї весь її жир, у тому числі й жир курдюка, та жир, який покриває нутрощі,
4 обидві нирки й жир, що на них та над стегнами, а також сальник, що над печінкою, відокремить його разом з нирками.
5 Усе це священик спалить на жертовнику як вогняне приношення Господу. Це жертва за злочин.
6 Споживатиме її будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Їсти її потрібно на святому місці. Це святе святих.
7 Щодо жертви за гріх, як і жертви за злочин, – закон для них один. Вона належить священикові, який звершуватиме нею викуплення.
8 Священикові, котрий приносить від когось жертву всепалення, належить і шкура жертви всепалення, яку він приносить. Вона буде священикові.
9 Так само кожна хлібна жертва, яка буде спечена в печі, а також кожна, що буде приготована на вогнищі чи на сковороді, буде священикові, котрий її приносить. Вона належить йому.
10 А кожна хлібна жертва, приготована на олії чи без неї, буде всім Аароновим нащадкам – кожному порівну.
11 А ось закон про мирну жертву, яку приноситимуть Господу.
12 Якщо хтось приноситиме її як подяку, то з жертвою подяки слід принести й прісні хлібці, замішані на олії, або прісні коржі, змащені олією, чи печені коржі з питльованого борошна, замішані на олії.
13 Разом зі своїм даром жертви подяки, тобто з мирною жертвою, він приноситиме також коржі і заквашені хліби.
14 Щось одне з усіх дарів він принесе у жертвоприношення Господу. Воно належатиме священикові, який кропить на жертовник кров’ю мирної жертви.
15 М’ясо його подячної мирної жертви має бути спожите в день її принесення. Нічого з неї не повинно бути залишене до ранку.
16 А якщо чийсь дар – жертва обітниці або добровільна жертва, то вона має споживатись у той день, коли людина принесла свою жертву, а що з неї залишиться, можна споживати й наступного дня,
17 Але те, що залишиться з м’яса жертви на третій день, має бути спалене у вогні.
18 Коли щось із м’яса мирної жертви таки буде спожите на третій день, то той, хто її приніс, не знайде уподобання. Вона не буде йому зарахована. Це осквернення. Той, хто з’їсть щось із неї, візьме на себе гріх.
19 М’ясо, до якого доторкнеться будь-що нечисте, не буде споживатися. Воно буде спалене у вогні. Що ж до іншого м’яса, то кожний чистий може його їсти.
20 Той, хто з’їсть м’ясо мирної жертви, принесеної Господу, в той час коли на ньому нечистота, той буде викоренений з-поміж свого народу.
21 І якщо хтось доторкнеться до будь-чого нечистого – до нечистоти людини, до нечистої тварини, чи взагалі до будь-якої нечистої гидоти – і споживе м’ясо мирної жертви, принесеної Господу, то такий буде викоренений зі свого народу.
Заборона споживати жир та кров
22 І знову Господь промовив до Мойсея, кажучи:
23 Звернись до ізраїльських синів з такими словами: Не споживайте жодного жиру ні з великої худоби, ні з овець та кіз.
24 Жир із мертвечини та жир з розтерзаного хижаком може використовуватися для будь-якого діла, але не вживайте його в їжу.
25 Кожний, хто їстиме жир із тварини, з якої приносить вогняну жертву Господу, то хто їстиме його, буде викоренений зі свого народу.
26 Не споживатимете жодної крові ні з птахів, ні з тварин в усіх ваших поселеннях.
27 Кожний, хто споживає будь-яку кров, той буде викоренений зі свого народу.
Частка для Аарона та його синів
28 Господь промовив до Мойсея, такі слова:
29 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Хто приносить Господу свою мирну жертву, той зі своєї мирної жертви нехай принесе Господу і свій дар.
30 Своїми власними руками він подасть вогняні приношення Господу, зокрема, його жир разом із грудинкою, яку він принесе, щоб виконати обряд коливання перед Господом.
31 Священик спалить жир на жертовнику, а грудинка належатиме Ааронові та його нащадкам.
32 Крім того, як жертву підношення з ваших мирних жертов, віддасте священикові праву лопатку.
33 Права лопатка, як його частка, належатиме тому з Ааронових синів, хто приноситиме кров мирної жертви та жир.
34 Тому що Я взяв у Ізраїльських нащадків, із їхніх мирних жертов, грудинку жертви коливання та лопатку жертви підношення й віддав їх священикові Ааронові та його синам як вічну належність від Ізраїльських нащадків.
35 Це частка помазання Аарона і помазання його синів від Господніх вогняних приношень з того дня, коли Він доручив їм здійснювати священицьке служіння Господу.
36 Того дня, коли вони отримали помазання, Господь звелів Ізраїльським нащадкам віддавати їм цю частку. Це вічна постанова для їхніх поколінь.
37 Такий закон про всепалення, про хлібну жертву, про жертву за гріх, про жертву за злочин, про посвячення і про мирну жертву.
38 Господь усе це сказав Мойсеєві на Сінайській горі того дня, коли заповів ізраїльським синам у Сінайській пустелі приносити свої дари перед Господом.