Laws concerning Gifts to the Lord
1 The Lord gave Moses 2 the following regulations for the people of Israel. When any of you have been given to the Lord in fulfillment of a special vow, you may be set free by the payment of the following sums of money, 3-7 according to the official standard:
–adult male, twenty to sixty years old: 50 pieces of silver–adult female: 30 pieces of silver–young male, five to twenty years old: 20 pieces of silver–young female: 10 pieces of silver–infant male under five: 5 pieces of silver–infant female: 3 pieces of silver–male above sixty years of age: 15 pieces of silver–female above sixty: 10 pieces of silver8 If any of you make a vow and are too poor to pay the standard price, you shall bring the person to the priest, and the priest will set a lower price, according to your ability to pay.
9 If your vow concerns an animal that is acceptable as an offering to the Lord, then every gift made to the Lord is sacred, 10 and you may not substitute another animal for it. If you do, both animals belong to the Lord. 11 But if your vow concerns a ritually unclean animal, which is not acceptable as an offering to the Lord, you shall take the animal to the priest. 12 The priest shall set a price for it, according to its good or bad qualities, and the price will be final. 13 If you wish to buy it back, you must pay the price plus an additional 20 percent.
14 When any of you dedicate your house to the Lord, the priest shall set the price according to its good or bad points, and the price will be final. 15 If you wish to buy your house back, you must pay the price plus an additional 20 percent.
16 If any of you dedicate part of your land to the Lord, the price shall be set according to the amount of seed it takes to sow it, at the rate of ten pieces of silver per bushel of barley. 17 If you dedicate the land immediately after a Year of Restoration, the full price applies. 18 If you dedicate it any time later, the priest shall estimate the cash value according to the number of years left until the next Year of Restoration, and set a reduced price. 19 If you wish to buy your field back, you must pay the price plus an additional 20 percent. 20 If you sell the field to someone else without first buying it back from the Lord, you lose the right to buy it back. 21 At the next Year of Restoration the field will become the Lord's permanent property; it shall belong to the priests.
22 If you dedicate to the Lord a field that you have bought, 23 the priest shall estimate its value according to the number of years until the next Year of Restoration, and you must pay the price that very day; the money belongs to the Lord. 24 At the Year of Restoration the field shall be returned to the original owner or to the descendants.
25 All prices shall be set according to the official standard.
26 The first-born of an animal already belongs to the Lord, so no one may dedicate it to him as a freewill offering. A calf, a lamb, or a kid belongs to the Lord, 27 but the first-born of an unclean animal may be bought back at the standard price plus an additional 20 percent. If it is not bought back, it may be sold to someone else at the standard price.
28 None of you may sell or buy back what you have unconditionally dedicated to the Lord, whether it is a human being, an animal, or land. It belongs permanently to the Lord. 29 Not even human beings who have been unconditionally dedicated may be bought back; they must be put to death.
30 One tenth of all the produce of the land, whether grain or fruit, belongs to the Lord. 31 If you wish to buy any of it back, you must pay the standard price plus an additional 20 percent. 32 One of every ten domestic animals belongs to the Lord. When the animals are counted, every tenth one belongs to the Lord. 33 You may not arrange the animals so that the poor animals are chosen, and you may not make any substitutions. If you do substitute one animal for another, then both animals will belong to the Lord and may not be bought back.
34 These are the commands that the Lord gave Moses on Mount Sinai for the people of Israel.
Обітниці для Господа
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Коли якась людина складатиме Господу обітницю за твоєю оцінкою вартості душ,
3 то твоя оцінка буде така: мужчина віком від двадцяти до шістдесяти років п’ятдесят шеклів срібла, за шеклем святині.
4 Коли це жінка, то твоя оцінка буде тридцять шеклів.
5 А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то твоя оцінка хлопця буде двадцять шеклів, а дівчини – десять шеклів.
6 Якщо ж вони віком від одного місяця до п’яти років, то твоя оцінка хлопця буде п’ять шеклів срібла, а твоя оцінка дівчини – три шеклі.
7 А коли вони віком від шістдесяти років і вище, то якщо це мужчина, то твоя оцінка буде п’ятнадцять шеклів, а для жінки – десять шеклів.
8 Якщо ж він виявиться бідним щодо твоєї оцінки, то він постане перед священиком, і священик його оцінить згідно з тим, на що буде спроможна рука того, хто складає обітницю, – священик здійснить оцінку відносно нього.
9 А коли посвячується щось з худоби, яку можна приносити в жертву Господу, то все, що людина жертвує з того Господу, стає святим.
10 Нехай він не міняє його і не підмінює його, ні доброго – поганим, ані поганого – добрим. Якщо ж він таки замінить тварину іншою твариною, то і вона, і її заміна стають святими.
11 Якщо ж це буде якась нечиста тварина, яку не приносять у жертву Господу, то потрібно поставити тварину перед священиком.
12 Священик оцінить її, наскільки вона добра чи погана, – і як священик її оцінить, то так і буде.
13 А якщо власник захоче її викупити, то він має додати до встановленої вартості п’яту частину.
14 Якщо якийсь чоловік посвятить свій дім як святиню для Господа, то священик має оцінити його, наскільки він добрий, чи поганий. Як священик його оцінить, так і буде.
15 Коли ж той, хто посвятив, захоче викупити свій дім, то він повинен додати до встановленої вартості ще п’яту частину суми, і він знову належатиме йому.
16 Якщо якась людина посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то твоя оцінка буде відповідно до його посіву: хомер ячменю по п’ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо посвятить своє поле від початку ювілейного року, то його вартість буде за твоєю оцінкою повною.
18 Коли ж він посвятить своє поле після ювілею, то священик встановить його вартість відповідно до кількості років, що залишаються до ювілейного року. Таким чином певна сума буде віднята від повної оцінки.
19 Якщо ж той, хто посвятив поле, справді захоче викупити його, то він має додати п’яту частину до суми твоєї оцінки, і воно знову буде його.
20 Якщо ж він не викупить поля, або продасть те поле іншій людині, то його більше не можна буде викуповувати.
21 У ювілейний рік те поле буде посвячене Господу як обітована земля. Воно стане власністю священика.
22 Якщо хтось посвятить Господу поле, яке він купив і яке не належало до його посілості,
23 то священик обрахує йому вартість твоєї оцінки до ювілейного року, і він (власник) того ж дня передасть суму за твоєю оцінкою священику як посвячене Господу.
24 А в ювілейний рік те поле має повернутися тому, в кого воно було куплене і кому належала посілість землі.
25 Усяка оцінка має відбуватися за шеклем Святині, тобто: один шекель складатиметься з двадцяти гер.
26 А кожне первородне з худоби , що фактично, як первородне, вже належить Господу, ніхто не повинен посвячувати його. Будь це теля, чи вівця, вони вже Господні.
27 Якщо ж посвячується щось з нечистих тварин, то потрібно викупити його за твоєю оцінкою і додати до того п’яту частину. Якщо ж воно не буде викуплене, то воно має бути продане за твоєю оцінкою.
28 Проте все, що знаходиться під закляттям, тобто те, що людина шляхом закляття посвятить Господу, що б то не було, – буде це людина чи тварина, або успадковане поле, – не може ані продаватися, ані викуповуватися. Все, що закляте, є святим святих. Воно Господнє.
29 Ніхто з людей, хто буде посвячений з закляттям, не може бути викупленим, але неодмінно повинен умерти.
30 Кожна десятина з землі, – з врожаю поля чи з плоду дерев, – належатиме Господу. Це святе для Господа.
31 А якщо якась людина захоче викупити свою десятину, то до неї повинна додати її п’яту частину.
32 Так само кожна десятина з великої чи дрібної худоби, тобто кожне, що пройде під палицею десятим числом, буде святим для Господа.
33 Не перебирайте між гарним і поганим, і не замінюйте його. Якщо ж хтось таки замінить його, то сама тварина та її заміна стають святими, і не можуть бути викупленими.
34 Це Заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для Ізраїльських нащадків на горі Сінай.