The Seventh Year
(Deuteronomy 15.1-11)1 The Lord spoke to Moses on Mount Sinai and commanded him 2 to give the following regulations to the people of Israel. When you enter the land that the Lord is giving you, you shall honor the Lord by not cultivating the land every seventh year. 3 You shall plant your fields, prune your vineyards, and gather your crops for six years. 4 But the seventh year is to be a year of complete rest for the land, a year dedicated to the Lord. Do not plant your fields or prune your vineyards. 5 Do not even harvest the grain that grows by itself without being planted, and do not gather the grapes from your unpruned vines; it is a year of complete rest for the land. 6 Although the land has not been cultivated during that year, it will provide food for you, your slaves, your hired men, the foreigners living with you, 7 your domestic animals, and the wild animals in your fields. Everything that it produces may be eaten.
The Year of Restoration
8 Count seven times seven years, a total of forty-nine years. 9 Then, on the tenth day of the seventh month, the Day of Atonement, send someone to blow a trumpet throughout the whole land. 10 In this way you shall set the fiftieth year apart and proclaim freedom to all the inhabitants of the land. During this year all property that has been sold shall be restored to the original owner or the descendants, and any who have been sold as slaves shall return to their families. 11 You shall not plant your fields or harvest the grain that grows by itself or gather the grapes in your unpruned vineyards. 12 The whole year shall be sacred for you; you shall eat only what the fields produce of themselves.
13 In this year all property that has been sold shall be restored to its original owner. 14 So when you sell land to an Israelite or buy land, do not deal unfairly. 15 The price is to be set according to the number of years the land can produce crops before the next Year of Restoration. 16 If there are many years, the price shall be higher, but if there are only a few years, the price shall be lower, because what is being sold is the number of crops the land can produce. 17 Do not cheat an Israelite, but obey the Lord your God.
The Problem of the Seventh Year
18 Obey all the Lord's laws and commands, so that you may live in safety in the land. 19 The land will produce its crops, and you will have all you want to eat and will live in safety.
20 But someone may ask what there will be to eat during the seventh year, when no fields are planted and no crops gathered. 21 The Lord will bless the land in the sixth year so that it will produce enough food for two years. 22 When you plant your fields in the eighth year, you will still be eating what you harvested during the sixth year, and you will have enough to eat until the crops you plant that year are harvested.
Restoration of Property
23 Your land must not be sold on a permanent basis, because you do not own it; it belongs to God, and you are like foreigners who are allowed to make use of it.
24 When land is sold, the right of the original owner to buy it back must be recognized. 25 If any of you Israelites become poor and are forced to sell your land, your closest relative is to buy it back. 26 If you have no relative to buy it back, you may later become prosperous and have enough to buy it back yourself. 27 In that case you must pay to the one who bought it a sum that will make up for the years remaining until the next Year of Restoration, when you would in any event recover your land. 28 But if you do not have enough money to buy the land back, it remains under the control of the one who bought it until the next Year of Restoration. In that year it will be returned to its original owner.
29 If you sell a house in a walled city, you have the right to buy it back during the first full year from the date of sale. 30 But if you do not buy it back within the year, you lose the right of repurchase, and the house becomes the permanent property of the purchasers and their descendants; it will not be returned in the Year of Restoration. 31 But houses in unwalled villages are to be treated like fields; the original owner has the right to buy them back, and they are to be returned in the Year of Restoration. 32 However, Levites have the right to buy back at any time their property in the cities assigned to them. 33 If a house in one of these cities is sold by a Levite and is not bought back, it must be returned in the Year of Restoration, because the houses which the Levites own in their cities are their permanent property among the people of Israel. 34 But the pasture land around the Levite cities shall never be sold; it is their property forever.
Loans to the Poor
35 If any Israelites living near you become poor and cannot support themselves, you must provide for them as you would for a hired worker, so that they can continue to live near you. 36 Do not charge Israelites any interest, but obey God and let them live near you. 37 Do not make them pay interest on the money you lend them, and do not make a profit on the food you sell them. 38 This is the command of the Lord your God, who brought you out of Egypt in order to give you the land of Canaan and to be your God.
Release of Slaves
39 If any Israelites living near you become so poor that they sell themselves to you as a slave, you shall not make them do the work of a slave. 40 They shall stay with you as hired workers and serve you until the next Year of Restoration. 41 At that time they and their children shall leave you and return to their family and to the property of their ancestors. 42 The people of Israel are the Lord's slaves, and he brought them out of Egypt; they must not be sold into slavery. 43 Do not treat them harshly, but obey your God. 44 If you need slaves, you may buy them from the nations around you. 45 You may also buy the children of the foreigners who are living among you. Such children born in your land may become your property, 46 and you may leave them as an inheritance to your children, whom they must serve as long as they live. But you must not treat any Israelites harshly.
47 Suppose a foreigner living with you becomes rich, while some Israelites become poor and sell themselves as slaves to that foreigner or to a member of that foreigner's family. 48 After they are sold, they still have the right to be bought back. A brother 49 or an uncle or a cousin or another close relative may buy them back; or if they themselves earn enough, they may buy their own freedom. 50 They must consult the one who bought them, and they must count the years from the time they sold themselves until the next Year of Restoration and must set the price for their release on the basis of the wages paid hired workers. 51-52 They must refund a part of the purchase price according to the number of years left, 53 as if they had been hired on an annual basis. Their master must not treat them harshly. 54 If they are not set free in any of these ways, they and their children must be set free in the next Year of Restoration. 55 Israelites cannot be permanent slaves, because the people of Israel are the Lord's slaves. He brought them out of Egypt; he is the Lord their God.
Настанови за суботній та ювілейний роки
1 Господь промовив до Мойсея на сінайській горі і сказав:
2 Оголоси Ізраїльським нащадкам і скажи їм: Коли ви ввійдете у край, який Я даю вам, то земля відзначатиме свою суботу для Господа.
3 Шість років засіватимеш своє поле і шість років обрізуватимеш свій виноградник та збиратимеш урожай.
4 А сьомого року буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засіватимеш свого поля і не обрізуватимеш свого виноградника.
5 Що саме по собі після останніх жнив виросте, не жатимеш і грон винограду зі свого необрізаного виноградника також не збиратимеш. Це буде рік відпочинку для землі.
6 Що вродить саме в суботу землі, вам нехай буде на їжу: тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові та співмешканцеві, які проживають з тобою,
7 твоїй худобі та звірам, що на твоїй землі. Весь її урожай буде на їжу.
8 Відлічиш собі сім таких тижнів-років – сім разів по сім років. Період таких семи тижнів-років становитиме в тебе сорок дев’ять років.
9 Десятого дня сьомого місяця гучний звук сурми повідомить по всій вашій землі про день викуплення.
10 Освятіть п’ятдесятий рік і проголосіть у краю всім, хто живе в ньому, свободу . Цей рік буде для вас ювілеєм. Кожний повернеться до своєї власності й кожний повернеться до своєї родини.
11 Роком ювілейним буде для вас цей п’ятдесятий рік. Не будете ані сіяти, ані жати того, що виросте на землі саме. Не збиратимете також винограду з необрізаної лози.
12 Це ювілей, він буде для вас святим. З полів будете їсти їх урожай.
13 У цьому ювілейному році кожен повернеться до своєї власності.
14 Коли продаватимеш щось своєму ближньому або купуватимеш у свого ближнього, не обманюйте один одного.
15 Відповідно до кількості років після ювілею купуватимеш у свого ближнього, і відповідно до кількості років користування врожаєм він продаватиме тобі.
16 Чим більше мине років, тим більшою буде його вартість, і чим менше пройде років, тим меншою буде вартість, адже він продаватиме тобі відповідно до кількості врожаїв.
17 Тож не обманюйте один одного. Бійтеся вашого Бога. Я – Господь, ваш Бог.
18 Виконуйте Мої постанови та дотримуйтесь Моїх законів і виконуйте їх, тоді житимете на землі безпечно.
19 Земля даватиме свої плоди, ви їстимете досхочу й житимете на ній безпечно.
20 І коли ви скажете: Що ми будемо їсти сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого урожаю? –
21 то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і земля дасть урожай на три роки.
22 Ви посієте тільки восьмого року, але будете їсти зі старого врожаю аж до дев’ятого року. Доки не зберете нового врожаю, будете їсти старе.
Право на викуп майна
23 Земля не буде продаватись назавжди, адже земля Моя, а ви щодо Мене приходці й поселенці.
24 В усім краю вашого володіння встановіть право на викуп землі.
25 Якщо твій брат зубожіє та продасть якусь частину своєї посілості, тоді виступить, як викупитель, його найближчий родич і викупить те, що продав його брат.
26 А якщо в когось не буде викупителя, то коли він сам стане спроможним і знайде достатню суму для свого викупу,
27 то він порахує роки, що минули від його продажу, поверне решту тому чоловікові, кому продав, і повернеться до своєї посілості.
28 Якщо ж він так і не стане спроможним, щоб повернути належне собі, то те, що він продав, залишиться у власності того, хто це купив, аж до ювілейного року. А в ювілейний рік воно відійде до колишнього власника, який повернеться у свою посілість.
29 Якщо хтось продасть житловий дім у місті, оточеному муром, то він матиме право на його викуп, доки не виповниться рік від його продажу. Право на його викуп обмежене роком часу.
30 Якщо ж він не буде викуплений до кінця повного року, то дім, що в місті, оточеному муром, буде назавжди закріплений за тим, хто його купив, і за його нащадками. Він і під час ювілею не звільниться.
31 А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, прирівнюватимуться до поля в краю. Щодо них існуватиме також право викупу, і під час ювілею вони мають відійти до колишніх власників .
32 Стосовно ж міст левітів, то на доми, в містах, які будуть їхньою власністю, для левітів існуватиме вічне право на викуп.
33 Якщо хтось з левітів не скористається своїм правом на викуп, то проданий дім у місті його посілості в час ювілею має бути звільнений, оскільки доми в містах левітів є їхньою посілістю серед Ізраїльських нащадків.
34 Що ж до полів-пасовиськ, що належать до їхніх міст, то вони не продаватимуться, тому що це їхня вічна посілість.
Як допомагати зубожілому братові
35 Якщо твій брат, що живе з тобою, зубожіє і стане неспроможним, то допоможи йому як приходцеві чи поселенцю, щоб він міг і далі жити з тобою.
36 Не бери у нього ні відсотків, ні лихви . Бійся свого Бога, аби твій брат міг жити поруч з тобою.
37 Не даватимеш йому своїх грошей під відсотки і не давай своїх харчів за лихву.
38 Я – Господь, ваш Бог, що вивів вас з єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю і бути для вас Богом.
Як поводитися із рабами
39 Якщо твій брат, що живе поруч з тобою, зубожіє і продасться тобі, то не примушуй його виконувати невільницьку працю.
40 Він буде тобі як наймит чи як поселенець і нехай працює в тебе до ювілейного року.
41 А тоді він відійде від тебе разом зі своїми дітьми на волю і повернеться до своєї рідні. Він повернеться до посілості своїх батьків.
42 Вони – Мої слуги, яких Я вивів з єгипетського краю, тому вони не повинні продаватися, як продаються раби.
43 Не пануватимеш над ним із суворістю, бо ти будеш боятися свого Бога.
44 А щодо твого раба чи твоєї невільниці, то нехай вони будуть у тебе з народів, які довкола вас. У них ти можеш купувати рабів і невільниць.
45 Стосовно ж синів поселенців, які проживатимуть з вами, то ви можете купувати невільників з них або з їхніх родин, які житимуть з вами, і які народяться у вашому краю. Вони можуть бути вашою власністю.
46 Передавайте їх як спадщину своїм дітям після себе, аби вони були їхньою власністю назавжди. Нехай вони вам служать повіки, а ваших братів, Ізраїльських нащадків, не пригноблюйте із суворістю.
47 Якщо приходець чи поселенець, що при тобі, розбагатіє, а твій брат, що при ньому, зубожіє і продасться приходцеві чи поселенцю, що при тобі, чи нащадкові родини приходця,
48 то після продажу в нього буде право на викуп. Один з його братів може викупити його.
49 Може також викупити його дядько чи син дядька, або хтось із його близької родини викупить його. Якщо він сам стане спроможним, то викупить себе.
50 Під час розрахунку з тим, хто його колись купив, слід мати на увазі рік, коли він продав себе йому, і той час, який залишився до ювілейного року. При визначенні ціни враховуватиметься число років, відколи він був проданий і працював як наймит.
51 Якщо у когось залишатиметься ще багато років до ювілейного року , то відповідно до їх кількості він поверне різницю в сумі, отриманої за свій продаж.
52 Якщо ж до ювілейного року залишатиметься небагато років, то він нарахує йому суму наймита відповідно до тих своїх років і поверне за свій викуп.
53 З року в рік він вважатиметься у нього як наймит. Власник не пригноблюватиме його, виявляючи жорстокість в твоїх очах.
54 Якщо ж він таким чином не буде викуплений, то в ювілейний рік він відійде разом зі своїми дітьми.
55 Адже Ізраїльські нащадки є Моїми слугами. Вони Мої слуги, яких Я вивів з єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.