The Cities of Refuge
1 Then the Lord told Joshua 2 to say to the people of Israel, “Choose the cities of refuge that I had Moses tell you about. 3 If any of you accidentally kills someone, you can go there and escape the one who is looking for revenge. 4 You can run away to one of these cities, go to the place of judgment at the entrance to the city, and explain to the leaders what happened. Then they will let you into the city and give you a place to live in, so that you can stay there. 5 If the one looking for revenge follows you there, the people of the city must not hand you over to that one. They must protect you because you killed the person accidentally and not out of anger. 6 You may stay in the city until you have received a public trial and until the death of the man who is then the High Priest. Then you may go back home to your own town, from which you had run away.”
7 So, on the west side of the Jordan they set aside Kedesh in Galilee, in the hill country of Naphtali; Shechem, in the hill country of Ephraim; and Hebron, in the hill country of Judah. 8 East of the Jordan, on the desert plateau east of Jericho, they chose Bezer in the territory of Reuben; Ramoth in Gilead, in the territory of Gad; and Golan in Bashan, in the territory of Manasseh. 9 These were the cities of refuge chosen for all the people of Israel and for any foreigner living among them. Any who killed a person accidentally could find protection there from the one looking for revenge; they could not be killed unless they had first received a public trial.
Міста-сховища
1 Тоді Господь звернувся до Ісуса з такими словами:
2 Промов до Ізраїлю і скажи їм: Визначте собі міста-сховища (притулки ), про які Я говорив вам через Мойсея,
3 аби там міг заховатись вбивця, котрий вбив людину ненароком, без злого наміру. Вони будуть у вас притулком від месника за кров.
4 Він (убивця ) утече в одне з таких міст і, зупинившись біля входу в браму міста, він розповість старійшинам того міста свою справу, й вони приймуть його до себе в місто, та визначать для нього місце, де він мешкатиме серед них.
5 Якщо месник за кров переслідуватиме його, то старійшини не повинні видавати того вбивці в його (месника ) руки, адже він не навмисне вбив свого ближнього, і не був його ворогом ні вчора, ні позавчора.
6 Він же буде мешкати в тому місті, доки не стане перед судом громади й до смерті первосвященика, який буде на той час. Лише після того вбивця повернеться до свого міста та до свого дому в місті, з якого він колись утік.
7 В результаті (Ізраїльтяни ) освятили, тобто відокремили для такої мети : Кедеш у Ґалілеї, на пагорбі Нефталима; Сихем на нагір’ї Єфрема та Кір’ят-Арбу, тобто Хеврон на плоскогір’ї Юди.
8 На другому боці Йордану, на схід від Єрихона, відділили Бецер у пустелі, – на плоскогір’ї, що належав племені Рувима; Рамот у Гілеаді, який належав племені Ґада, та Ґолан у Башані, що належав племені Манассії.
9 Ці міста були призначені для всіх Ізраїльтян, а також для приходців, котрі мешкали з ними, аби міг там заховатись кожен, хто вб’є людину ненавмисне, щоб не загинути від руки месника за кров, доки вбивця не постане перед громадою.