Job
1-2 I still rebel and complain against God;
I cannot keep from groaning.
3 How I wish I knew where to find him,
and knew how to go where he is.
4 I would state my case before him
and present all the arguments in my favor.
5 I want to know what he would say
and how he would answer me.
6 Would God use all his strength against me?
No, he would listen as I spoke.
7 I am honest; I could reason with God;
he would declare me innocent once and for all.
8 I have searched in the East, but God is not there;
I have not found him when I searched in the West.
9 God has been at work in the North and the South,
but still I have not seen him.
10 Yet God knows every step I take;
if he tests me, he will find me pure.
11 I follow faithfully the road he chooses,
and never wander to either side.
12 I always do what God commands;
I follow his will, not my own desires.
13 He never changes. No one can oppose him
or stop him from doing what he wants to do.
14 He will fulfill what he has planned for me;
that plan is just one of the many he has;
15 I tremble with fear before him.
16-17 Almighty God has destroyed my courage.
It is God, not the dark, that makes me afraid—
even though the darkness has made me blind.
Йов: Нехай Бог випробує мене, вийду чистим, наче золото
1 У відповідь Йов промовив:
2 От і сьогодні моя скарга повна гіркоти, – під тягарем Його руки у мене виривається стогін.
3 О, якби Він дав мені знати, як Його знайти й доступитись до Його місцеперебування!
4 Я виклав би перед Ним свою справу, а мої уста висловили би всі докази.
5 Я старався би зрозуміти слова, які Він мені сказав би і збагнув би те, що Він мені відповів би.
6 Невже Він виступив би проти мене на суді в усій Своїй великій силі? Не думаю! Напевно, Він приділив би мені уваги…
7 Там чесна людина може судитися з Ним, і я назавжди був би виправданий своїм Суддею!
8 Проте я йду вперед, – але Його немає, повертаюсь назад – не бачу Його.
9 Коли шукаю Його ліворуч, не примічаю; повернусь праворуч, – також не бачу.
10 Але Я переконаний , що Він знає мою дорогу, – нехай Він мене випробує, вийду чистим, наче золото.
11 Моя нога впевнено тримається Його суду, адже я дотримувався Його дороги, і не збочував з неї.
12 Від Заповідей, проголошених Ним, я не відступав, – накази Його уст я зберігав пильніше, ніж свої власні.
13 Він є завжди Один і Той Самий, хто Його змінить? Чого Він забажає, те Він і зробить!
14 Він також виконає те, що призначив для мене, а таких речей у Нього багато задумано.
15 Тому я тремчу перед Ним, – мені страшно, лиш тільки подумаю про Нього.
16 Бог позбавив відваги моє серце, і Всемогутній сповнив мене страхом.
17 О, чому я не був знищений до того, як огорнула мене темрява, й темінь покрила моє обличчя?!