1-2 Everything you say, I have heard before.
I understand it all; I know as much as you do.
I'm not your inferior.
3 But my dispute is with God, not you;
I want to argue my case with him.
4 You cover up your ignorance with lies;
you are like doctors who can't heal anyone.
5 Say nothing, and someone may think you are wise!
6 Listen while I state my case.
7 Why are you lying?
Do you think your lies will benefit God?
8 Are you trying to defend him?
Are you going to argue his case in court?
9 If God looks at you closely, will he find anything good?
Do you think you can fool God the way you fool others?
10 Even though your prejudice is hidden,
he will reprimand you,
11 and his power will fill you with terror.
12 Your proverbs are as useless as ashes;
your arguments are as weak as clay.
13 Be quiet and give me a chance to speak,
and let the results be what they will.
14 I am ready to risk my life.
15 I've lost all hope, so what if God kills me?
I am going to state my case to him.
16 It may even be that my boldness will save me,
since no wicked person would dare to face God.
17 Now listen to my words of explanation.
18 I am ready to state my case,
because I know I am in the right.
19 Are you coming to accuse me, God?
If you do, I am ready to be silent and die.
20 Let me ask for two things; agree to them,
and I will not try to hide from you:
21 stop punishing me, and don't crush me with terror.
22 Speak first, O God, and I will answer.
Or let me speak, and you answer me.
23 What are my sins? What wrongs have I done?
What crimes am I charged with?
24 Why do you avoid me?
Why do you treat me like an enemy?
25 Are you trying to frighten me? I'm nothing but a leaf;
you are attacking a piece of dry straw.
26 You bring bitter charges against me,
even for what I did when I was young.
27 You bind chains on my feet;
you watch every step I take,
and even examine my footprints.
28 As a result, I crumble like rotten wood,
like a moth-eaten coat.
Йов: Покажи мені мій переступ і мій гріх
1 Все це я бачив своїми очима, чув своїми вухами, й усе зрозумів.
2 Що знаєте ви, те знаю і я, бо нічим не гірший за вас.
3 Однак мені хотілося б поговорити зі Вседержителем, і я був би радий посперечатися з Богом.
4 Що ж до вас, то ви припускаєтесь неправди, й усі ви – нікчемні лікарі.
5 Краще би було, щоб ви зовсім замовкли, й це була би ваша мудрість.
6 Тож послухайте мої переконання, і зверніть увагу на заперечення моїх уст.
7 Невже, захищаючи Бога, ви тому говорите неправду, і заради Нього вдаєтесь до омани?
8 Невже лукавством хочете стати на Його сторону й захистити Бога?
9 Але подумайте , чи Він вас схвалить, якщо дослідить? Хіба ви зможете обманути Його, як обманюєте людей?
10 Він напевне вас суворо покарає, особливо, якщо таємно будете потурати собі.
11 Невже Його велич вас не жахає, і не охоплює вас страх перед Ним?
12 Адже вигадані вами висновки розпорошаться, як попіл, а ваша оборона – ніщо інше, як башти з глини.
13 Тож замовкніть, і дозвольте висловитись мені, а там вже хай буде що буде!
14 Закусивши своє тіло зубами, я ухоплюсь руками за своє життя!
15 Якщо навіть Він убиває мене, я все рівно покладатиму свою надію на Нього й захищатимусь перед Ним!
16 Можливо саме це буде моїм порятунком, адже жоден нечестивий не посмів би стати перед Ним.
17 Отже, уважно слухайте мої слова, – нехай моя промова дійде до вашого слуху!
18 Ось я готовий виступити на суді у свій захист і знаю, що буду виправданим.
19 Хто виступить зі звинуваченням проти мене? Якщо я винуватий , то волів би замовкнути і навіть померти.
20 Двох речей, Господи, не чини зі мною, щоб мені не ховатись від Твоєї присутності:
21 Відведи від мене Твою руку, і нехай Твій страх мене не тривожить.
22 Тоді запитай мене, і я Тобі відповім, або я буду говорити, а Ти відізвись до мене.
23 Скажи , скільки в мене провин і гріхів? Покажи мені у чому полягає мій переступ і мій гріх!
24 Для чого Ти закриваєш від мене Своє обличчя і вважаєш мене Своїм ворогом?
25 Невже Ти будеш лякати зірваний вітром листок, або будеш гнатися за сухою билинкою?
26 Адже Ти приписуєш мені дуже гіркі ліки, й кажеш спокутувати гріхи моєї молодості.
27 Ти закував мої ноги в колодки, і слідкуєш за всіма моїми стежками; Ти досліджуєш кожен крок моїх ніг…
28 Я ж розпадаюся, як спорохнявіле дерево, як одежа, яку поїла міль.