Job
1-2 Yes, you are the voice of the people.
When you die, wisdom will die with you.
3 But I have as much sense as you have;
I am in no way inferior to you;
everyone knows all that you have said.
4 Even my friends laugh at me now;
they laugh, although I am righteous and blameless;
but there was a time when God answered my prayers.
5 You have no troubles, and yet you make fun of me;
you hit someone who is about to fall.
6 But thieves and godless people live in peace,
though their only god is their own strength.

7 Even birds and animals have much they could teach you;
8 ask the creatures of earth and sea for their wisdom.
9 All of them know that the Lord's hand made them.
10 It is God who directs the lives of his creatures;
everyone's life is in his power.
11 But just as your tongue enjoys tasting food,
your ears enjoy hearing words.

12-13 Old people have wisdom,
but God has wisdom and power.
Old people have insight;
God has insight and power to act.
14 When God tears down, who can rebuild,
and who can free those God imprisons?
15 Drought comes when God withholds rain;
floods come when he turns water loose.

16 God is strong and always victorious;
both deceived and deceiver are in his power.
17 He takes away the wisdom of rulers
and makes leaders act like fools.
18 He dethrones kings and makes them prisoners;
19 he humbles priests and men of power.
20 He silences those who are trusted,
and takes the wisdom of old people away.
21 He disgraces those in power
and puts an end to the strength of rulers.
22 He sends light to places dark as death.
23 He makes nations strong and great,
but then he defeats and destroys them.
24 He makes their leaders foolish
and lets them wander confused and lost;
25 they grope in the dark and stagger like drunkards.
Йов: Господня рука усе створила
1 Відповідаючи Йов сказав:
2 І справді, ви, – тілом люди, і разом з вами помре ваша мудрість.
3 Але і в мене є розум, як у вас, і нічим я не гірший від вас. Та і хто усього цього не знає?!
4 Але ж для власних друзів я став посміховиськом! Я – той, хто кликав до Бога, і Він мені відповідав… Так, непорочний і праведний, я став посміховиськом!
5 За думкою щасливих, нещастя заслуговує на презирство, а того, хто спіткнувся треба ще штовхнути.
6 Через те намети грабіжників у спокої, а ті, котрі викликають Божий гнів, живуть безпечно, як ніби вони тримають Бога в своїх руках.
7 Але запитай у тварин, – і вони тебе навчать, або в небесних птахів, – і вони тобі скажуть.
8 Поговори з землею, – і вона пояснить тобі, або з морськими рибами, – і вони тобі підкажуть.
9 Хто з усіх їх знає, що Господня рука їх створила?
10 Хіба не в Його руках життя всього творіння і дихання кожного людського тіла?
11 Хіба не вухо розпізнає слова, чи не язик визначає для себе смак їжі?
12 Так і мудрість – у сивоголових, і в довголітніх – розум .
13 Проте справжня мудрість і сила в Нього, як також у Нього – порада та розуміння.
14 Коли Він зруйнує, ніхто не зможе відбудувати; якщо Він замкне когось, ніхто вже не відкриє.
15 Якщо Він затримає води, настає засуха: а коли Він її (воду ) випустить, вона руйнуватиме землю.
16 У Нього – сила і поміркованість; у Його віданні як той, хто заблудився, так і той, хто спровадив до блуду.
17 Він радників позбавляє здорового глузду, а в суддів відбирає розум.
18 Він з царів зриває царські пояса і покриває їхні бедра лахміттям .
19 Він відсилає священиків босоніж, а непереможних витязів валить на землю.
20 Він відбирає мову в самовпевнених, і позбавляє розсудливості старійшин.
21 Він виливає ганьбу на можновладців, послаблюючи пояси, і силу могутніх .
22 Він відкриває скрите в глибокій темряві, а морок смерті виводить на світло.
23 Він звеличує народи, та губить їх, – поширює їхні володіння, і відбирає їх.
24 Він віднімає розум у земних володарів і змушує їх блукати манівцями по бездоріжжі пустелі.
25 Вони ходять навпомацки в темряві без світла, так що заточуються, немов п’яні!