1 Then Pilate took Jesus and had him whipped. 2 The soldiers made a crown out of thorny branches and put it on his head; then they put a purple robe on him 3 and came to him and said, “Long live the King of the Jews!” And they went up and slapped him.
4 Pilate went back out once more and said to the crowd, “Look, I will bring him out here to you to let you see that I cannot find any reason to condemn him.” 5 So Jesus came out, wearing the crown of thorns and the purple robe. Pilate said to them, “Look! Here is the man!”
6 When the chief priests and the Temple guards saw him, they shouted, “Crucify him! Crucify him!”
Pilate said to them, “You take him, then, and crucify him. I find no reason to condemn him.”
7 The crowd answered back, “We have a law that says he ought to die, because he claimed to be the Son of God.”
8 When Pilate heard this, he was even more afraid. 9 He went back into the palace and asked Jesus, “Where do you come from?”
But Jesus did not answer. 10 Pilate said to him, “You will not speak to me? Remember, I have the authority to set you free and also to have you crucified.”
11 Jesus answered, “You have authority over me only because it was given to you by God. So the man who handed me over to you is guilty of a worse sin.”
12 When Pilate heard this, he tried to find a way to set Jesus free. But the crowd shouted back, “If you set him free, that means that you are not the Emperor's friend! Anyone who claims to be a king is a rebel against the Emperor!”
13 When Pilate heard these words, he took Jesus outside and sat down on the judge's seat in the place called “The Stone Pavement.” (In Hebrew the name is “Gabbatha.”) 14 It was then almost noon of the day before the Passover. Pilate said to the people, “Here is your king!”
15 They shouted back, “Kill him! Kill him! Crucify him!”
Pilate asked them, “Do you want me to crucify your king?”
The chief priests answered, “The only king we have is the Emperor!”
16 Then Pilate handed Jesus over to them to be crucified.
Jesus Is Crucified
(Matthew 27.32-44Mark 15.21-32Luke 23.26-43)So they took charge of Jesus. 17 He went out, carrying his cross, and came to “The Place of the Skull,” as it is called. (In Hebrew it is called “Golgotha.”) 18 There they crucified him; and they also crucified two other men, one on each side, with Jesus between them. 19 Pilate wrote a notice and had it put on the cross. “Jesus of Nazareth, the King of the Jews,” is what he wrote. 20 Many people read it, because the place where Jesus was crucified was not far from the city. The notice was written in Hebrew, Latin, and Greek. 21 The chief priests said to Pilate, “Do not write ‘The King of the Jews,’ but rather, ‘This man said, I am the King of the Jews.’”
22 Pilate answered, “What I have written stays written.”
23 After the soldiers had crucified Jesus, they took his clothes and divided them into four parts, one part for each soldier. They also took the robe, which was made of one piece of woven cloth without any seams in it. 24 The soldiers said to one another, “Let's not tear it; let's throw dice to see who will get it.” This happened in order to make the scripture come true:
“They divided my clothes among themselves
and gambled for my robe.”
And this is what the soldiers did.
25 Standing close to Jesus' cross were his mother, his mother's sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene. 26 Jesus saw his mother and the disciple he loved standing there; so he said to his mother, “He is your son.”
27 Then he said to the disciple, “She is your mother.” From that time the disciple took her to live in his home.
The Death of Jesus
(Matthew 27.45-56Mark 15.33-41Luke 23.44-49)28 Jesus knew that by now everything had been completed; and in order to make the scripture come true, he said, “I am thirsty.”
29 A bowl was there, full of cheap wine; so a sponge was soaked in the wine, put on a stalk of hyssop, and lifted up to his lips. 30 Jesus drank the wine and said, “It is finished!”
Then he bowed his head and gave up his spirit.
Jesus' Side Is Pierced
31 Then the Jewish authorities asked Pilate to allow them to break the legs of the men who had been crucified, and to take the bodies down from the crosses. They requested this because it was Friday, and they did not want the bodies to stay on the crosses on the Sabbath, since the coming Sabbath was especially holy. 32 So the soldiers went and broke the legs of the first man and then of the other man who had been crucified with Jesus. 33 But when they came to Jesus, they saw that he was already dead, so they did not break his legs. 34 One of the soldiers, however, plunged his spear into Jesus' side, and at once blood and water poured out. ( 35 The one who saw this happen has spoken of it, so that you also may believe. What he said is true, and he knows that he speaks the truth.) 36 This was done to make the scripture come true: “Not one of his bones will be broken.” 37 And there is another scripture that says, “People will look at him whom they pierced.”
The Burial of Jesus
(Matthew 27.57-61Mark 15.42-47Luke 23.50-56)38 After this, Joseph, who was from the town of Arimathea, asked Pilate if he could take Jesus' body. (Joseph was a follower of Jesus, but in secret, because he was afraid of the Jewish authorities.) Pilate told him he could have the body, so Joseph went and took it away. 39 Nicodemus, who at first had gone to see Jesus at night, went with Joseph, taking with him about one hundred pounds of spices, a mixture of myrrh and aloes. 40 The two men took Jesus' body and wrapped it in linen cloths with the spices according to the Jewish custom of preparing a body for burial. 41 There was a garden in the place where Jesus had been put to death, and in it there was a new tomb where no one had ever been buried. 42 Since it was the day before the Sabbath and because the tomb was close by, they placed Jesus' body there.
1 Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати.
2 Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього
3 й казали: Радій , Царю юдеїв! – і били Його в обличчя.
4 І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.
5 Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце – Людина!
6 Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини.
7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді.
10 Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе?
11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.
12 Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві!
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, – єврейською мовою: гаввата.
14 Була ж п’ятниця перед Пасхою , близько шостої години . Він каже юдеям: Ось ваш Цар!
15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря!
Розп’яття Ісуса
16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, – єврейською мовою: Голгофа,
18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса – посередині.
19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв!
20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по‑єврейськи, по‑грецьки і по‑латинськи.
21 Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я – Цар юдеїв!
22 Пилат відповів: Що я написав, – те написав!
Розподіл Ісусового одягу
23 А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хітон. Хітон був не шитий, а весь згори тканий.
24 Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, – кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.
Піклування про Свою матір
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!
27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
Смерть Ісуса
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
29 Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.
Кістка Його не буде поламана
31 Оскільки була п’ятниця , то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.
32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.
33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.
34 Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, – і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.
36 Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.
37 І знову ж, у іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.
Поховання Ісуса
38 Після цього Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, – але таємним, оскільки боявся юдеїв, – попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.
39 Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літр .
40 Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, – згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.
41 На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду – нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.
42 Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.