The Destruction of Moab
1 This is what the Lord Almighty said about Moab:
“Pity the people of Nebo—
their town is destroyed!
Kiriathaim is captured,
its mighty fortress torn down,
and its people put to shame;
2 the splendor of Moab is gone.
The enemy have captured Heshbon
and plot to destroy the nation of Moab.
The town of Madmen will be silenced;
armies will march against it.
3 The people of Horonaim cry out,
‘Violence! Destruction!’
4 “Moab has been destroyed;
listen to the children crying.
5 Hear the sound of their sobs
along the road up to Luhith,
the cries of distress
on the way down to Horonaim.
6 ‘Quick, run for your lives!’ they say.
‘Run like a wild desert donkey!’
7 “Moab, you trusted in your strength and your wealth,
but now even you will be conquered;
your god Chemosh will go into exile,
along with his princes and priests.
8 Not a town will escape the destruction;
both valley and plain will be ruined.
I, the Lord, have spoken.
9 Set up a tombstone for Moab;
it will soon be destroyed.
Its towns will be left in ruins,
and no one will live there again.”
( 10 Curse those who do not do the Lord's work with all their heart! Curse those who do not slash and kill!)
The Cities of Moab Are Destroyed
11 The Lord said, “Moab has always lived secure and has never been taken into exile. Moab is like wine left to settle undisturbed and never poured from jar to jar. Its flavor has never been ruined, and it tastes as good as ever.
12 “So now, the time is coming when I will send people to pour Moab out like wine. They will empty its wine jars and break them in pieces. 13 Then the Moabites will be disillusioned with their god Chemosh, just as the Israelites were disillusioned with Bethel, a god in whom they trusted.
14 “Men of Moab, why do you claim to be heroes,
brave soldiers tested in war?
15 Moab and its cities are destroyed;
its finest young men have been slaughtered.
I am the king, the Lord Almighty,
and I have spoken.
16 Moab's doom approaches;
its ruin is coming soon.
17 “Mourn for that nation, you that live nearby,
all of you that know its fame.
Say, ‘Its powerful rule has been broken;
its glory and might are no more.’
18 You that live in Dibon,
come down from your place of honor
and sit on the ground in the dust;
Moab's destroyer is here
and has left its forts in ruins.
19 You that live in Aroer,
stand by the road and wait;
ask those who are running away,
find out from them what has happened.
20 ‘Moab has fallen,’ they will answer,
‘weep for it; it is disgraced.
Announce along the Arnon River
that Moab is destroyed!’
21 “Judgment has come on the cities of the plateau: on Holon, Jahzah, Mephaath, 22 Dibon, Nebo, Beth Diblathaim, 23 Kiriathaim, Bethgamul, Bethmeon, 24 Kerioth, and Bozrah. Judgment has come on all the cities of Moab, far and near. 25 Moab's might has been crushed; its power has been destroyed. I, the Lord, have spoken.”
Moab Will Be Humbled
26 The Lord said, “Make Moab drunk, because it has rebelled against me. Moab will roll in its own vomit, and people will laugh. 27 Moab, remember how you made fun of the people of Israel? You treated them as though they had been caught with a gang of robbers.
28 “You people who live in Moab, leave your towns! Go and live on the cliffs! Be like the dove that makes its nest in the sides of a ravine. 29 Moab is very proud! I have heard how proud, arrogant, and conceited the people are, how much they think of themselves. 30 I, the Lord, know of their arrogance. Their boasts amount to nothing, and the things they do will not last. 31 And so I will weep for everyone in Moab and for the people of Kir Heres. 32 I will cry for the people of Sibmah, even more than for the people of Jazer. City of Sibmah, you are like a vine whose branches reach across the Dead Sea and go as far as Jazer. But now your summer fruits and your grapes have been destroyed. 33 Happiness and joy have been taken away from the fertile land of Moab. I have made the wine stop flowing from the wine presses; there is no one to make the wine and shout for joy.
34 “The people of Heshbon and Elealeh cry out, and their cry can be heard as far as Jahaz; it can be heard by the people in Zoar, and it is heard as far as Horonaim and Eglath Shelishiyah. Even Nimrim Brook has dried up. 35 I will stop the people of Moab from making burnt offerings at their places of worship and from offering sacrifices to their gods. I, the Lord, have spoken.
36 “So my heart mourns for Moab and for the people of Kir Heres, like someone playing a funeral song on a flute, because everything they owned is gone. 37 All of them have shaved their heads and cut off their beards. They have all made gashes on their hands, and everyone is wearing sackcloth. 38 On all the housetops of Moab and in all its public squares there is nothing but mourning, because I have broken Moab like a jar that no one wants. 39 Moab has been shattered! Cry out! Moab has been disgraced. It is in ruins, and all the surrounding nations make fun of it. I, the Lord, have spoken.”
No Escape for Moab
40 The Lord has promised that a nation will swoop down on Moab like an eagle with its outspread wings, 41 and the towns and fortresses will be captured. On that day Moab's soldiers will be as frightened as a woman in labor. 42 Moab will be destroyed and will no longer be a nation, because it rebelled against me. 43 Terror, pits, and traps are waiting for the people of Moab. The Lord has spoken. 44 Whoever tries to escape the terror will fall into the pits, and whoever climbs out of the pits will be caught in the traps, because the Lord has set the time for Moab's destruction. 45 Helpless refugees try to find protection in Heshbon, the city that King Sihon once ruled, but it is in flames. Fire has burned up the frontiers and the mountain heights of the war-loving people of Moab. 46 Pity the people of Moab! The people who worshiped Chemosh have been destroyed, and their sons and daughters have been taken away as prisoners.
47 But in days to come the Lord will make Moab prosperous again. All of this is what the Lord has said will happen to Moab.
Пророцтво щодо Моаву
1 Щодо Моаву так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Горе зруйнованому місту Нево! Вкритий ганьбою, захоплений ворогами Кір’ятаїм, – осоромлена розбита його фортеця.
2 Втратив славу Моав, – у Хешбоні замишляють проти нього лихо. Підемо й знищимо його з-поміж народів. Так само й ти, Мадмене, замовкнеш, позаяк тебе наздожене меч.
3 Доноситься крик з Горонаїма, – спустошення та велике руйнування!
4 Моав зруйновано, – кричать, ридаючи, його діти.
5 Чути зойки й плач під час сходження на Лухіт, як і не стихає голосіння про загибель на спуску Горонаїм.
6 Втікайте і рятуйте ваше життя, може станете, як тамарикс у пустелі.
7 Оскільки ти покладаєшся на свої вчинки та на свої скарби, то неодмінно будеш захоплений. А твій бог Кемош піде в полон слідом за своїми священиками і його можновладцями.
8 У кожне місто нагряне руйнівник, – не врятується жодне місто; спустошена буде долина, й знищена кожна рівнина, бо так сказав Господь.
9 Дайте Моаву крила, аби він міг відлетіти, адже його міста будуть зруйновані й не залишиться в них мешканців.
10 Проклятий той, хто недбало ставиться до Господньої справи, – проклятий, хто стримує свій меч від крові .
11 Моав відчував себе в безпеці зі свого дитинства і був спокійним, як вино на своїй осілій гущі (осаду ). Його не переливали з посуду в інший посуд, – у полон він не попадав, тому залишався незмінним його смак, як не змінився і його запах.
12 Але настане час, – говорить Господь, – коли Я пошлю до нього переливальників, котрі виллють його, випорожнять посуд , а глеки порозбивають .
13 Моав буде осоромлений через свого бога Кемоша, як був осоромлений Ізраїль, понадіявшись на тельця в Бетелі.
14 Як же ви говорите: Ми хоробрі, – народ непереможний у війні?
15 Але Моав буде спустошений, – вороги займуть усі його міста, а його найкращі люди підуть на заклання, – це провіщення Царя, на Ім’я Господь Саваот.
16 Наближається загибель Моаву, – його лихо дуже поспішає.
17 Оплакуйте його, всі навколишні сусіди, – всі, котрі знають його ім’я, скажіть: Як же могла зламатись така міцна палиця, – жезл його величі!?
18 Спустись з вершини слави і сядь на спраглу землю, дочко, мешканко Дівона, бо вже наближається до тебе спустошувач Моаву, котрий зруйнує твої фортеці.
19 Стань на дорозі і спостерігай, мешканко Ароера, – заволай до тих, що втікають, шукаючи порятунку, й спитай: Що трапилось?
20 Моав вкритий ганьбою, бо розбитий він! Плачте й голосіть, сповістіть в Арноні, що Моав спустошений.
21 Звершився суд над рівнинним краєм, – над Холоном і над Ягцу, над Мефаатом і
22 над Дівоном, над Нево й над Бет-Дівлатаїмом;
23 над Кір’ятаїмом, над Бет-Ґамулом, над Бет-Меоном,
24 над Керіотом, над Боцрою і над усіма іншими далекими та близькими містами моавського краю.
25 Відрубаний ріг Моаву, і його могутність зламана, – говорить Господь.
26 За те, що він звеличувався проти Господа, напійте його доп’яна. Моав упав у власну блювотину, – став для всіх посміховиськом.
27 Хіба ж не посміховиськом для тебе, Моаве, був Ізраїль? Хіба він (Ізраїль ) був упійманий поміж злодіями, що ти киваєш головою щойно про нього заговориш?
28 Ви, мешканці Моаву, залишайте міста й поселяйтесь у печерах скель, уподібнюючись до голубів, що влаштовують свої гнізда на краю безодні.
29 Ми багато чули про високодумство Моава та його надмірну чванливість, – його гординю, його зарозумілість та самовихваляння власного серця.
30 Я знаю про його зухвальство, – говорить Господь, – та воно марне, позаяк хвастощі не здатні творити добрі вчинки.
31 Тому Я сумуватиму над Моавом, – за всім Моавом тужитиму, голоситиму за людьми Кір-Хереса.
32 Разом з оплаканим Язером, Я побиватимусь за тобою, винограднику Сівми! Адже твої галузки розрослись аж за море, й сягнули самого Язера, але на твої плоди, як і на весь урожай, напав спустошувач.
33 Щезнуть радість і веселощі з урожайного моавського краю. Я зупиню потік вина з твоїх чавилень, – вже не топтатимуть у чавильнях з вигуками радості, а почуються інші вигуки, – крики війни .
34 Голосіння з Хешбона доноситься аж до Елеале й до Ягаце; волання лунає від Цоара й до самого Горонаїма та Еґлат-Шелішії, бо навіть вода в Німрімі висохне.
35 Я знищу в Моаві тих, – говорить Господь, – котрі приносять жертви на узвишшях і кадять ладаном перед своїми богами.
36 Тому Моє серце тужить за Моавом, наче сопілка, – стогоном сопілки Моє серце вболіває за людьми Кір-Хереса, позаяк усе ними набуте добро пропаде.
37 Адже на кожній голові лисина, й кожна борода поголена, – в усіх на руках порізи, а на крижах – веретища.
38 На всіх дахах Моаву та на його майданах голосіння, оскільки Я розбив Моава, як непотрібний посуд, – говорить Господь.
39 Який же він розбитий, і як осоромлений Моав стогне, повернувшись спиною! Моав став посміховиськом і жахом для всіх навколишніх сусідів.
40 Тому що так говорить Господь: Ось він (ворог ) стрімко летить, наче орел, розпустивши свої крила над Моавом.
41 Буде захоплений Керіот та інші міста з їхніми фортецями. У ті дні серця витязів Моаву тремтітимуть, наче серце жінки-породіллі.
42 Моав буде знищений з-поміж народів, тому що повстав проти Господа.
43 Страх, яма та пастка чекають на тебе, мешканцю Моаву, – говорить Господь.
44 Хто зі страху втікатиме, впаде в яму, а хто вибереться з ями, потрапить у пастку, бо Я визначив для тебе, Моаве, рік твоїх відвідин з відплатою, – говорить Господь.
45 Знесилені втікачі зупинились у тіні Хешбона, але з Хешбона вийшов вогонь, – полум’я виривається з палаців Сіхона і пожирає боки Моаву та голови галасливих людей.
46 Горе тобі, Моаве! Загине народ бога Кемоша, тому що твоїх синів заберуть у полон, а твоїх дочок – у неволю.
47 Але в останні дні Я зміню долю Моаву, – говорить Господь. (Це був вирок щодо Моаву).