The People Ask Jeremiah to Pray for Them
1 Then all the army leaders, including Johanan son of Kareah and Azariah son of Hoshaiah, came with people of every class 2 and said to me, “Please do what we ask you! Pray to the Lord our God for us. Pray for all of us who have survived. Once there were many of us; but now only a few of us are left, as you can see. 3 Pray that the Lord our God will show us the way we should go and what we should do.”
4 I answered, “Very well, then. I will pray to the Lord our God, just as you have asked, and whatever he says, I will tell you. I will not keep back anything from you.”
5 Then they said to me, “May the Lord be a true and faithful witness against us if we do not obey all the commands that the Lord our God gives you for us. 6 Whether it pleases us or not, we will obey the Lord our God, to whom we are asking you to pray. All will go well with us if we obey him.”
The Lord's Answer to Jeremiah's Prayer
7 Ten days later the Lord spoke to me; 8 so I called together Johanan, all the army leaders who were with him, and all the other people. 9 I said to them, “The Lord, the God of Israel, to whom you sent me with your request has said, 10 ‘If you are willing to go on living in this land, then I will build you up and not tear you down; I will plant you and not pull you up. The destruction I brought on you has caused me great sorrow. 11 Stop being afraid of the king of Babylonia. I am with you, and I will rescue you from his power. 12 Because I am merciful, I will make him have mercy on you and let you go back home. I, the Lord, have spoken.’
13-15 “But you people who are left in Judah must not disobey the Lord your God and refuse to live in this land. You must not say, ‘No, we will go and live in Egypt, where we won't face war any more or hear the call to battle or go hungry.’ If you say this, then the Lord Almighty, the God of Israel, says, ‘If you are determined to go and live in Egypt, 16 then the war that you fear will overtake you, and the hunger you dread will follow you, and you will die there in Egypt. 17 All the people who are determined to go and live in Egypt will die either in war or of starvation or disease. Not one of them will survive, not one will escape the disaster that I am going to bring on them.’
18 “The Lord, the God of Israel, says, ‘Just as my anger and fury were poured out on the people of Jerusalem, so my fury will be poured out on you if you go to Egypt. You will be a horrifying sight; people will make fun of you and use your name as a curse. You will never see this place again.’”
19 Then I continued, “The Lord has told you people who are left in Judah not to go to Egypt. And so I warn you now 20 that you are making a fatal mistake. You asked me to pray to the Lord our God for you, and you promised that you would do everything that he commands. 21 And now I have told you, but you are disobeying everything that the Lord our God sent me to tell you. 22 So then, remember this: you will die in war or of starvation or disease in the land where you want to go and live.”
Не йдіть до Єгипту!
1 Після цього всі провідники військових підрозділів та Йоханан, син Кареаха, і Єзанія, син Гошаї, разом з усім народом, – від малого до великого, – прийшли
2 до пророка Єремії і сказали: Нехай наше благання дійде до тебе! Помолись щодо нас до Господа твого Бога, за всіх цих нечисленних, котрі залишились, адже, як сам бачиш, з великої кількості нас залишилось дуже мало.
3 Нехай же Господь, твій Бог, вкаже, якою дорогою нам іти, та порадить, що маємо робити.
4 І пророк Єремія їм відповів: Я вас зрозумів! Ось я помолюсь до Господа, вашого Бога, як ви бажаєте, й кожне слово, яке скаже Господь, я сповіщу вам, – не приховаю від вас нічого.
5 І сказали вони Єремії: Нехай Сам Господь буде супроти нас праведним і справедливим Свідком, якщо не учинимо у відповідності з кожним словом, з яким пошле тебе до нас Господь, твій Бог.
6 Буде це добре, чи зле, ми послухаємось голосу Господа, нашого Бога, до Якого ми тебе посилаємо. Вважаємо, що нам буде добре, коли ми будемо слухати голосу Господа, нашого Бога.
7 Через десять днів було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареаха, всіх військових провідників, що були з ним, та весь народ, – від малого до великого,
9 і сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви мене посилали:
10 Якщо, повернувшись, ви оселитесь у цьому краї, то відбудую вас і не руйнуватиму, – насаджу вас і не вириватиму. Адже Мені шкода вас через те зло, на яке Я вас наразив.
11 Не жахайтеся вавилонського царя, якого ви так боїтеся! Не лякайтесь його, – говорить Господь, – тому що Я з вами, щоб визволяти вас та оберігати вас від його рук.
12 Я виявлю до вас милосердя і сприятиму тому, щоб він (Навуходоносор ) помилував вас і повернув вас на ваші земельні наділи.
13 Але якщо ви все ж скажете: Ми не оселимось у цьому краю, то виявите непослух до голосу Господа, вашого Бога,
14 говорячи: Ні, ми таки підемо в єгипетський край, щоб не бачити війни й не чути звуків військової труби, – там ми не будемо голодувати через нестачу хліба й там замешкаєм, –
15 то в такому разі послухайте Господнє слово, Юдин залишку – те, що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Якщо ви все-таки скеруєте свої обличчя, щоб йти в Єгипет і там оселитесь,
16 то меч, якого ви так боїтеся, наздожене вас там, у Єгипті. Так само й голод, якого ви лякаєтесь, переслідуватиме вас там, у Єгипті, де ви й помрете.
17 Адже всі люди, які направили свій погляд у бік Єгипту, щоб там замешкати, помруть від меча, від голоду й від моровиці, – не залишиться з-посеред них жодного вцілілого, ані того, хто врятувався би від лиха, яке Я на них наведу.
18 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Так само, як Мій гнів і Моє обурення вилились на мешканців Єрусалима, так виллється Мій гнів на вас, коли ви підете до Єгипту, – ви станете прокляттям, об’єктом знущань та глузувань і вже ніколи не побачите цього краю.
19 Отак Господь сказав вам, Юдин залишку: Не йдіть до Єгипту! Добре запам’ятайте все, в чому сьогодні застерігаю вас!
20 Дивіться, щоб ви самі себе не обманули, порушуючи свою обіцянку . Адже ви самі послали мене до Господа, вашого Бога, з проханням: Помолися щодо нас до Господа, нашого Бога, – а ми учинимо у відповідності з усім, що лише скаже тобі Господь, наш Бог.
21 Тож сьогодні я вам сказав усе, але якщо ви не послухаєтесь голосу Господа, вашого Бога, в усьому з чим Він послав мене до вас,
22 то нині ви добре запам’ятайте: ви загинете від меча, голоду й моровиці в тому місці, куди ви хочете йти, аби там замешкати.