The Fall of Jerusalem
1 In the tenth month of the ninth year that Zedekiah was king of Judah, King Nebuchadnezzar of Babylonia came with his whole army and attacked Jerusalem. 2 On the ninth day of the fourth month of Zedekiah's eleventh year as king, the city walls were broken through.
( 3 When Jerusalem was captured, all the high officials of the king of Babylonia came and took their places at the Middle Gate, including Nergal Sharezer, Samgar Nebo, Sarsechim, and another Nergal Sharezer. )
4 When King Zedekiah and all his soldiers saw what was happening, they tried to escape from the city during the night. They left by way of the royal garden, went through the gateway connecting the two walls, and escaped in the direction of the Jordan Valley. 5 But the Babylonian army pursued them and captured Zedekiah in the plains near Jericho. Then they took him to King Nebuchadnezzar, who was in the city of Riblah in the territory of Hamath, and there Nebuchadnezzar passed sentence on him. 6 At Riblah he put Zedekiah's sons to death while Zedekiah was looking on, and he also had the officials of Judah executed. 7 After that, he had Zedekiah's eyes put out and had him placed in chains to be taken to Babylonia. 8 Meanwhile, the Babylonians burned down the royal palace and the houses of the people and tore down the walls of Jerusalem. 9 Finally Nebuzaradan, the commanding officer, took away as prisoners to Babylonia the people who were left in the city, together with those who had deserted to him. 10 He left in the land of Judah some of the poorest people, who owned no property, and he gave them vineyards and fields.
Jeremiah's Release
11 But King Nebuchadnezzar commanded Nebuzaradan, the commanding officer, to give the following order: 12 “Go and find Jeremiah and take good care of him. Do not harm him, but do for him whatever he wants.” 13 So Nebuzaradan, together with the high officials Nebushazban and Nergal Sharezer and all the other officers of the king of Babylonia, 14 had me brought from the palace courtyard. They put me under the care of Gedaliah, the son of Ahikam and grandson of Shaphan, who was to see that I got home safely. And so I stayed there among the people.
Hope for Ebedmelech
15 While I was still imprisoned in the palace courtyard, the Lord told me 16 to tell Ebedmelech the Ethiopian that the Lord Almighty, the God of Israel, had said, “Just as I said I would, I am going to bring upon this city destruction and not prosperity. And when this happens, you will be there to see it. 17 But I, the Lord, will protect you, and you will not be handed over to the people you are afraid of. 18 I will keep you safe, and you will not be put to death. You will escape with your life because you have put your trust in me. I, the Lord, have spoken.”
Навуходоносор захоплює Єрусалим
1 Дев’ятого року правління Юдейського царя Седекії, в десятому місяці, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову прибув до Єрусалима, й почалася облога .
2 В одинадцятий рік царювання Седекії, в четвертому місяці, дев’ятого дня того місяця місто було захоплене ворогами .
3 Всі можновладці вавилонського царя увійшли в місто й розташувались біля Середніх воріт, зокрема: Нерґал-Сар-Ецер, Самґар-Нево, Сар-Сехім, раб-саріс (начальник євнухів ), Нерґал-Сар-Ецер, раб-маґ (старший маг ) і решта вельмож вавилонського царя.
4 Коли Юдейський цар Седекія та його вояки все це побачили, то вирішили втікати, – вони вийшли з міста вночі через царський сад і таємні ворота, що були між подвійними стінами, в напрямку Йорданської Долини .
5 Але халдейське військо погналося за ними й наздогнало Седекію в Єрихонській долині; вони схопили його й привели до вавилонського царя Навуходоносора, в Рівлу, що в землі Хамат, де він і виголосив їм вирок.
6 Синів Седекії вавилонський цар стратив у Рівлі у нього (батька ) на очах; знищив вавилонський цар і всіх знатних людей Юдеї.
7 Самому ж Седекії він виколов очі, закував його в мідні кайдани і відправив його до Вавилону.
8 Царський палац і будинки людей халдеї спалили вогнем, а стіни Єрусалима зруйнували.
9 Всіх людей, котрі ще залишалися у місті, та перебіжчиків, які раніше перейшли на бік ворога, – тобто усіх з решти народу, що залишився, Невузарадан, начальник охорони, виселив у Вавилон.
10 А бідних людей, котрі нічого не мали, Невузарадан, начальник охорони, залишив у Юдейському краї, наділивши їх у той же день виноградниками та землею.
11 Стосовно ж Єремії, то вавилонський цар Навуходоносор віддав Невузараданові, начальнику охорони, такий наказ:
12 Візьми його, й приділи йому свою увагу, – не чини йому жодного зла, а виконай те, про що він тебе попросить.
Єремію звільнено із в’язниці
13 Після цього Невузарадан, начальник охорони, Небушазбан – старший над євнухами-царедворцями, Нерґал-Шар-Ецер – начальник магів, й усі вельможі вавилонського царя
14 послали, аби забрати Єремію з в’язничного двору, і передали його Ґедалії, синові Ахікама, внукові Шафана, щоб той відпустив його додому. Отже, він (Єремія) залишився серед свого народу.
15 Коли Єремія був ще під вартою у в’язничному дворі, було до нього Господнє слово такого змісту:
16 Піди й передай ефіоплянину Евед-Мелехові такі слова: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю! Оце Я виконую Моє провіщення щодо цього міста йому на зло, а не на добро. Вони (пророцтва ) збуватимуться в найближчі дні перед твоїми очами.
17 Але тебе Я врятую того дня, – говорить Господь, – і тебе не видадуть у руки людей, яких ти боїшся.
18 Я неодмінно тебе врятую, і ти не загинеш від меча! Твоє життя стане для тебе як здобич, позаяк ти довірився Мені, – говорить Господь.