Baruch Reads the Scroll in the Temple
1 In the fourth year that Jehoiakim son of Josiah was king of Judah, the Lord said to me, 2 “Get a scroll and write on it everything that I have told you about Israel and Judah and all the nations. Write everything that I have told you from the time I first spoke to you, when Josiah was king, up to the present. 3 Perhaps when the people of Judah hear about all the destruction that I intend to bring on them, they will turn from their evil ways. Then I will forgive their wickedness and their sins.”
4 So I called Baruch son of Neriah and dictated to him everything that the Lord had said to me. And Baruch wrote it all down on a scroll. 5 Then I gave Baruch the following instructions: “I am no longer allowed to go into the Temple. 6 But I want you to go there the next time the people are fasting. You are to read the scroll aloud, so that they will hear everything that the Lord has said to me and that I have dictated to you. Do this where everyone can hear you, including the people of Judah who have come in from their towns. 7 Perhaps they will pray to the Lord and turn from their evil ways, because the Lord has threatened this people with his terrible anger and fury.” 8 So Baruch read the Lord's words in the Temple exactly as I had told him to do.
9 In the ninth month of the fifth year that Jehoiakim was king of Judah, the people fasted to gain the Lord's favor. The fast was kept by all who lived in Jerusalem and by all who came there from the towns of Judah. 10 Then, while all the people were listening, Baruch read from the scroll everything that I had said. He did this in the Temple, from the room of Gemariah son of Shaphan, the court secretary. His room was in the upper court near the entrance of the New Gate of the Temple.
The Scroll Is Read to the Officials
11 Micaiah, the son of Gemariah and grandson of Shaphan, heard Baruch read from the scroll what the Lord had said. 12 Then he went to the royal palace, to the room of the court secretary, where all the officials were in session. Elishama, the court secretary, Delaiah son of Shemaiah, Elnathan son of Achbor, Gemariah son of Shaphan, Zedekiah son of Hananiah, and all the other officials were there. 13 Micaiah told them everything that he had heard Baruch read to the people. 14 Then the officials sent Jehudi (the son of Nethaniah, grandson of Shelemiah, and great-grandson of Cushi) to tell Baruch to bring the scroll that he had read to the people. Baruch brought them the scroll. 15 “Sit down,” they said, “and read the scroll to us.” So Baruch did. 16 After he had read it, they turned to one another in alarm and said to Baruch, “We must report this to the king.” 17 Then they asked him, “Tell us, now, how did you come to write all this? Did Jeremiah dictate it to you?”
18 Baruch answered, “Jeremiah dictated every word of it to me, and I wrote it down in ink on this scroll.”
19 Then they told him, “You and Jeremiah must go and hide. Don't let anyone know where you are.”
The King Burns the Scroll
20 The officials put the scroll in the room of Elishama, the court secretary, and went to the king's court, where they reported everything to the king. 21 Then the king sent Jehudi to get the scroll. He took it from the room of Elishama and read it to the king and all the officials who were standing around him. 22 It was winter and the king was sitting in his winter palace in front of the fire. 23 As soon as Jehudi finished reading three or four columns, the king cut them off with a small knife and threw them into the fire. He kept doing this until the entire scroll was burned up. 24 But neither the king nor any of his officials who heard all this was afraid or showed any sign of sorrow. 25 Although Elnathan, Delaiah, and Gemariah begged the king not to burn the scroll, he paid no attention to them. 26 Then he ordered Prince Jerahmeel, together with Seraiah son of Azriel and Shelemiah son of Abdeel, to arrest me and my secretary Baruch. But the Lord had hidden us.
Jeremiah Writes Another Scroll
27 After King Jehoiakim had burned the scroll that I had dictated to Baruch, the Lord told me 28 to take another scroll and write on it everything that had been on the first one. 29 The Lord told me to say to the king, “You have burned the scroll, and you have asked Jeremiah why he wrote that the king of Babylonia would come and destroy this land and kill its people and its animals. 30 So now, I, the Lord, say to you, King Jehoiakim, that no descendant of yours will ever rule over David's kingdom. Your corpse will be thrown out where it will be exposed to the sun during the day and to the frost at night. 31 I will punish you, your descendants, and your officials because of the sins all of you commit. Neither you nor the people of Jerusalem and of Judah have paid any attention to my warnings, and so I will bring on all of you the disaster that I have threatened.”
32 Then I took another scroll and gave it to my secretary Baruch, and he wrote down everything that I dictated. He wrote everything that had been on the first scroll and similar messages that I dictated to him.
Барух читає Господні слова з сувою у Храмі
1 Четвертого року правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було слово від Господа до Єремії такого змісту:
2 Візьми книжний сувій і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Ізраїль, про Юдею та про всі народи, з того часу, коли Я вперше звернувся до тебе, в дні правління Юдейського царя Йосії, й до цього дня.
3 Може почує рід Юди про всі ті лиха, на які Я планую їх наразити, й зверне кожен зі своєї лихої дороги. Тоді Я прощу їхні провини та їхні гріхи.
4 Тож Єремія закликав Баруха, сина Нерії, – і Барух записав з уст Єремії всі Господні слова, які були йому сказані, у книжковий сувій.
5 Після цього Єремія звелів Барухові, кажучи: Я ув’язнений, і сам не можу піти в Господній Храм.
6 Тому піди ти й прочитай усе, що в цьому сувої, – все, що ти записав з моїх уст, прочитай так, щоб почув увесь народ слова Господа в Господньому Храмі. В цей день посту поприходять зі своїх міст усі юдеї, тому прочитай, щоб і вони почули .
7 Може вони звернуться з благанням до Господа, і кожен з них зійде зі своєї лихої дороги, тому що дуже великий гнів і Господнє обурення загрожує цьому народові.
8 І Барух, син Нерії, виконав усе так, як йому наказав пророк Єремія: він прочитав у Господньому Храмі з сувою Господні слова.
9 У п’ятому році Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління , всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з Юдейських міст, оголосили перед Господом піст.
10 І знову Барух прочитав із сувою слова, записані з уст Єремії так, щоб чув увесь народ. Це відбулося в Господньому Храмі, в світлиці Ґемарії, сина писаря Шафана, що в горішньому дворі, при вході до Нової Брами Господнього Храму.
Барух читає Господні слова з сувою у царському палаці
11 Коли Міхей, син Ґемарії, внук Шафана, почув усі Господні слова з сувою,
12 то зійшов у царський палац, до кімнати писаря, і побачив засідання всіх можновладців. Там були : писар Елішама та Делая, син Шемаї; були тут і Елнатан, син Ахбора, та Ґемарія, син Шафана, а також Седекія, син Хананії, й інші вельможі.
13 І переказав їм Міхей усі слова, які почув, коли Барух читав із сувою до всього народу.
14 Після цього всі можновладці послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, онука Шелемії й правнука Кушія, аби той сказав: Візьми в руки сувій, з якого ти читав перед усім народом, і прийди до нас. Тож Барух, син Нерії, взяв у руки сувій і прийшов до них.
15 Вони (вельможі ) сказали йому: Сідай і прочитай сувій, щоб почули ми. І Барух прочитав їм сувій.
16 Коли ж вони почули всі слова із сувою, то, подивившись з острахом один на одного, сказали Барухові: Неодмінно потрібно всі ці слова сповістити цареві.
17 Тоді, бажаючи уточнити , вони запитали Баруха, говорячи: Скажи нам, як ти записував усі ці слова з його (Єремії ) уст?
18 Барух їм відповів: Своїми устами він мені диктував усі ці слова, а я записував у книжному сувої чорнилом.
19 Після цього вельможі сказали Барухові: Йдіть і, разом з Єремією, сховайтесь! Нехай ніхто не знає, де ви.
Єгояким спалює сувій із Господніми словами
20 Вони ж пішли у царський палац, залишивши сувій у кімнаті писаря Елішами, і переказали цареві всі ті слова.
21 Тоді цар послав Єгудію принести сувій. Єгудія взяв його з кімнати писаря Елішами, й почав його читати так, щоб чули цар і всі можновладці, котрі стояли біля царя.
22 Цар тоді перебував у зимовому палаці, – це було в дев’ятому місяці, – а перед ним на решітці коминка горів вогонь.
23 Як тільки Єгудій прочитував три або чотири колонки тексту, то цар відрізав їх писарським ножем і кидав у вогонь коминка, аж поки весь сувій не згорів у вогні, що в коминку.
24 При цьому ні цар, ні його слуги, котрі слухали прочитані слова, не виявили жодного страху й не розірвали на собі одягу.
25 І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія просили царя не палити сувою, він їх не послухав.
26 Більше того, цар наказав царському синові Єрахмеїлові та Сераєві, Азріїловому синові, й Шелемієві, синові Авдеїла, схопити писаря Баруха й пророка Єремію. Але Господь їх охороняв.
Єремія пише новий сувій
27 Після того як цар спалив сувій з усіма словами, які Барух записав з уст Єремії, було Господнє слово до Єремії такого змісту:
28 Йди й візьми собі інший сувій і запиши на ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, що спалив Юдейський цар Єгоякім.
29 А щодо Юдейського царя Єгоякіма ти скажи йому, що говорить Господь: Ти спалив той сувій, приговорюючи: І для чого ти, Єреміє, написав такі слова, що неодмінно прийде вавилонський цар і зруйнує цей край, знищуючи людей і скотину?‥
30 Тому так говорить Господь щодо Юдейського царя Єгоякіма: Не будуть його нащадки сидіти на престолі Давида, а його мертве тіло викинуть геть під спеку дня та на холод ночі.
31 І Я відплачу Єгоякіму, його нащадкам та його слугам за їхні злочини, спровадивши на них і на мешканців Єрусалима, а також на Юдейських мужів усі ті лиха, про які Я застерігав їх, але вони не звернули уваги!
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Барухові, синові Нерії, а той знову записав на ньому з уст Єремії всі слова, що були на попередньому сувої, якого спалив Юдейський цар Єгоякім. Крім того, було додано ще багато інших слів подібного змісту.