Unfaithful Israel
1 The Lord says, “If a man divorces his wife, and she leaves him and becomes another man's wife, he cannot take her back again. This would completely defile the land. But, Israel, you have had many lovers, and now you want to return to me! 2 Look up at the hilltops. Is there any place where you have not acted like a prostitute? You waited for lovers along the roadside, as an Arab waits for victims in the desert. You have defiled the land with your prostitution. 3 That is why the rains were held back, and the spring showers did not come. You even look like a prostitute; you have no shame.
4 “And now you say to me, ‘You are my father, and you have loved me ever since I was a child. 5 You won't always be angry; you won't be mad at me forever.’ Israel, that is what you said, but you did all the evil you could.”
Israel and Judah Must Repent
6 When Josiah was king, the Lord said to me, “Have you seen what Israel, that unfaithful woman, has done? She has turned away from me, and on every high hill and under every green tree she has acted like a prostitute. 7 I thought that after she had done all this, she would surely return to me. But she did not return, and her unfaithful sister Judah saw it all. 8 Judah also saw that I divorced Israel and sent her away because she had turned from me and had become a prostitute. But Judah, Israel's unfaithful sister, was not afraid. She too became a prostitute 9 and was not at all ashamed. She defiled the land, and she committed adultery by worshiping stones and trees. 10 And after all this, Judah, Israel's unfaithful sister, only pretended to return to me; she was not sincere. I, the Lord, have spoken.”
11 Then the Lord told me that, even though Israel had turned away from him, she had proved to be better than unfaithful Judah. 12 He told me to go and say to Israel, “Unfaithful Israel, come back to me. I am merciful and will not be angry; I will not be angry with you forever. 13 Only admit that you are guilty and that you have rebelled against the Lord, your God. Confess that under every green tree you have given your love to foreign gods and that you have not obeyed my commands. I, the Lord, have spoken.
14 “Unfaithful people, come back; you belong to me. I will take one of you from each town and two from each clan, and I will bring you back to Mount Zion. 15 I will give you rulers who obey me, and they will rule you with wisdom and understanding. 16 Then when you have become numerous in that land, people will no longer talk about my Covenant Box. They will no longer think about it or remember it; they will not even need it, nor will they make another one. 17 When that time comes, Jerusalem will be called ‘The Throne of the Lord,’ and all nations will gather there to worship me. They will no longer do what their stubborn and evil hearts tell them. 18 Israel will join with Judah, and together they will come from exile in the country in the north and will return to the land that I gave your ancestors as a permanent possession.”
The Idolatry of God's People
19 The Lord says,
“Israel, I wanted to accept you as my child
and give you a delightful land,
the most beautiful land in all the world.
I wanted you to call me father
and never again turn away from me.
20 But like an unfaithful wife,
you have not been faithful to me.
I, the Lord, have spoken.”
21 A noise is heard on the hilltops:
it is the people of Israel crying and pleading
because they have lived sinful lives
and have forgotten the Lord their God.
22 Return, all of you who have turned away from the Lord;
he will heal you and make you faithful.
You say, “Yes, we are coming to the Lord because he is our God. 23 We were not helped at all by our pagan worship on the hilltops. Help for Israel comes only from the Lord our God. 24 But the worship of Baal, the god of shame, has made us lose flocks and herds, sons and daughters—everything that our ancestors have worked for since ancient times. 25 We should lie down in shame and let our disgrace cover us. We and our ancestors have always sinned against the Lord our God; we have never obeyed his commands.”
1 Ти знаєш постанову: Якщо чоловік відпустить свою дружину, і вона, пішовши від нього, стане дружиною іншого чоловіка, то хіба можна першому знову повернутися до неї? Хіба не оскверниться тим земля? Ти ж чинила перелюб з багатьма коханцями, тож чи можна тепер тобі повернутися до Мене? – питає Господь.
2 Підійми свої очі на узгір’я і подивись, – де лише ти не блудила? Ти сідала в очікуванні на дорогах, як араб у пустелі, опоганюючи край своєю розпустою і своїм злочинством.
3 Тому й припинились весняні дощі, – не було й пізнього дощу. Твоє чоло стало як у розпусниці, й сором тобі не відомий.
4 Хіба тепер ти не звертаєшся до Мене: Отче Мій, Владико моєї юності!
5 Невже вічно Ти будеш гніватись і завжди зберігатимеш образу ? Ти так вже говорила, але при цьому чинила зло, на яке лише спромагалась.
Зрадниця Ізраїль та її невірна сестра Юдея
6 За днів царя Йосії промовив до мене Господь: Чи ти бачив, що творить ця зрадниця, Ізраїль? Як вона ходить на кожну високу гору і під кожне крислате дерево, і там віддається розпусті?
7 Після всього, що вона зробила, Я думав, що повернеться до Мене, але вона не повернулась. Це все бачила її невірна сестра Юдея.
8 Я також бачив, і хоч за всі випадки перелюбу зрадниці на ім’я Ізраїль Я її відкинув, давши їй розвідного листа, – проте її сестра, невірна Юдея, знаючи це , не злякалася, але пішла, і так само почала чинити блудство й вона.
9 Так сталося, що її безсоромна розпуста, яку вона чинила з кам’яними і дерев’яними ідолами, набула розголосу, і таким чином вона осквернила весь край.
10 Однак і після всього цього невірна сестра Ізраїлю , Юдея, не навернулася до Мене всім своїм серцем, а лише удавано, з лукавством, – говорить Господь.
11 Тоді сказав мені Господь: Відступниця Ізраїль виявилась справедливішою, ніж невірна Юдея.
Божий заклик до покаяння
12 Піди й проголоси ці слова Північному царству, говорячи: Повернися, відступнице, Ізраїлю, – говорить Господь, – і Я не дивитимусь на вас у гніві, адже Я милостивий, – говорить Господь, – і не тримаю гніву вічно.
13 Лише визнай свою провину в тому, що ти згрішила проти Господа, твого Бога, віддаючись розпусті з чужинцями під кожним крислатим деревом, а до Мого голосу ти не прислухалась, – говорить Господь.
14 Поверніться ж, діти-відступники, – говорить Господь, – адже Я ваш Владика і зберу вас по одному з міста й по двоє з кожного роду, та впроваджу вас на Сіон.
15 Я дам вам пастирів за серцем Моїм, – вони пастимуть вас уміло й розумно.
16 А коли ви намножитесь і станете плодючими на землі, тоді, – каже Господь, – більше не будуть говорити про Ковчег Заповіту Господа! – Він навіть нікому не спаде на думку, – не згадуватимуть про нього й не відчуватимуть у ньому потреби, й більше не пориватимуться його зробити.
17 У той час називатимуть Єрусалим Господнім престолом; там, у Єрусалимі, зберуться всі народи в Ім’я Господа, і вже більше не діятимуть за впертістю свого злого серця.
18 Це буде час, коли дім Юди й дім Ізраїля ходитимуть один з одним, і разом прийдуть із землі північної до краю, який Я дав як спадщину вашим батькам.
19 Тоді Я говорив: Як би хотілося Мені прийняти тебе як сина, і дати тобі так бажану землю, – кращу зі спадщин багатьох народів. Так, Я мріяв: Ти зватимеш Мене Отцем і вже не відступиш від Мене;
20 Але ви, доме Ізраїлів, знехтували Мною, – говорить Господь, – як жінка, котра зраджує свого чоловіка.
21 І ось на узгір’ях чути голос, – плач і благання Ізраїлевих нащадків, оскільки вони викривили свої дороги, забули Господа, свого Бога.
22 Повертайтеся, діти-відступники! Я вилікую (прощу ) ваше відступництво! Ось ми йдемо до Тебе, бо Ти – Господь, наш Бог!
23 Справді, це обман, коли люди покладають надію на пагорби й узгір’я, оскільки справжнє спасіння Ізраїлю тільки в Господі, Богові нашому!
24 Від днів нашої юності ганьба пожирала працю наших батьків, отари їхніх овець, їхню худобу, а також їхніх синів і їхніх дочок.
25 Ми лежимо в нашому соромі, і нас покриває власне безчестя, тому що ми, як і наші батьки, грішили перед Господом, нашим Богом, від нашої юності аж до цього дня, а голосу Господа, нашого Бога, ми не слухали.