Jeremiah at the Potter's House
1 The Lord said to me, 2 “Go down to the potter's house, where I will give you my message.” 3 So I went there and saw the potter working at his wheel. 4 Whenever a piece of pottery turned out imperfect, he would take the clay and make it into something else.
5 Then the Lord said to me, 6 “Don't I have the right to do with you people of Israel what the potter did with the clay? You are in my hands just like clay in the potter's hands. 7 If at any time I say that I am going to uproot, break down, or destroy any nation or kingdom, 8 but then that nation turns from its evil, I will not do what I said I would. 9 On the other hand, if I say that I am going to plant or build up any nation or kingdom, 10 but then that nation disobeys me and does evil, I will not do what I said I would. 11 Now then, tell the people of Judah and of Jerusalem that I am making plans against them and getting ready to punish them. Tell them to stop living sinful lives—to change their ways and the things they are doing. 12 They will answer, ‘No, why should we? We will all be just as stubborn and evil as we want to be.’”
The People Reject the Lord
13 The Lord says,
“Ask every nation if such a thing
has ever happened before.
The people of Israel have done a terrible thing!
14 Are Lebanon's rocky heights ever without snow?
Do its cool mountain streams ever run dry?
15 Yet my people have forgotten me;
they burn incense to idols.
They have stumbled in the way they should go;
they no longer follow the old ways;
they walk on unmarked paths.
16 They have made this land a thing of horror,
to be despised forever.
All who pass by will be shocked at what they see;
they will shake their heads in amazement.
17 I will scatter my people before their enemies,
like dust blown by the east wind.
I will turn my back on them;
I will not help them when the disaster comes.”
A Plot against Jeremiah
18 Then the people said, “Let's do something about Jeremiah! There will always be priests to instruct us, the wise to give us counsel, and prophets to proclaim God's message. Let's bring charges against him and stop listening to what he says.”
19 So I prayed, “Lord, hear what I am saying and listen to what my enemies are saying about me. 20 Is evil the payment for good? Yet they have dug a pit for me to fall in. Remember how I came to you and spoke on their behalf, so that you would not deal with them in anger. 21 But now, Lord, let their children starve to death; let them be killed in war. Let the women lose their husbands and children; let the men die of disease and the young men be killed in battle. 22 Send a mob to plunder their homes without warning; make them cry out in terror. They have dug a pit for me to fall in and have set traps to catch me. 23 But, Lord, you know all their plots to kill me. Do not forgive their evil or pardon their sin. Throw them down in defeat and deal with them while you are angry.”
Єремія у домі гончаря
1 Надійшло до Єремії від Господа слово такого змісту:
2 Встань і йди в дім гончаря, і там ти почуєш Мої слова.
3 Тож я пішов у майстерню гончаря, й застав його за роботою на гончарному кружалі.
4 І коли посудина, яку він робив з глини, в руках гончаря не вдавалася, як буває з глиною , то він робив із неї інший посуд, який він вважав за доцільне зробити.
5 І було до мене Господнє слово такого змісту:
6 Хіба Я не можу з вами, роде Ізраїлів, зробити так, як оцей гончар? – говорить Господь. Адже ви, роде Ізраїлів, у Моїх руках, як глина в руках гончаря.
7 Буває, що Я пригрожу якомусь народові, або царству, що його викоріню, спустошу і знищу,
8 але якщо той народ відвернеться від свого зла, про яке Я попереджував його, то Я пожалію його і не спроваджу на нього лиха, яке Я мав намір учинити.
9 Іншим разом Я провіщу щодо народу, або царства, що відбудую і що вкореню його,
10 але вони почнуть чинити те, що є злом переді Мною, й не слухатимуть Мого голосу, то Я відміню те добро, яке Я обіцяв їм зробити.
11 Отже, тепер скажи мужам Юдеї та мешканцям Єрусалима слова, які говорить Господь: Ось Я готую на вас лихо й обмірковую проти вас певний задум. Тож нехай кожен із вас зійде зі свого злого шляху і покращить свою дорогу життя та свої вчинки.
12 Але вони скажуть: Даремна розмова! Ми будемо діяти так, як вважаємо за потрібне, і кожен з нас чинитиме за впертістю (велінням ) свого лихого серця!
13 Тому так говорить Господь: Запитайте між народами, – чи хтось чув щось подібне? Жахливі речі творить діва Ізраїлева.
14 Хіба зникає сніг на ліванських скелястих схилах? Хіба висихають холодні води, що течуть з далеких гір?
15 Але Мій народ Мене забув, продовжуючи кадити нікчемним ідолам, які довели до того, що вони (люди ) збились зі своєї дороги, – з давніх шляхів, аби блукати по бездоріжжю невторованих стежок,
16 перетворивши таким чином свій край на страхіття, – вічне посміховисько. Усі, котрі проходитимуть повз нього, будуть вражені і похитуватимуть головою.
17 Наче східним вітром, Я розпорошу їх перед їхніми ворогами, а в лиху їхню годину повернусь до них плечима, а не обличчям.
Молитва Єремії щодо змови проти нього
18 А вони (вороги ) сказали: Нумо, учинімо проти Єремії змову, бо й без нього не загине ні закон у священика, ні рада мудрого, ані слово пророка. Давайте вдаримо його за його ж провіщенням і не будемо зважати на всі його слова.
19 Зглянься на мене, Господи, і зверни увагу на те, що кажуть мої вороги.
20 Хіба віддають злом за добро? Адже вони викопали для мене яму. Згадай, як я стояв перед Тобою, благаючи про їхній добробут, аби відвернути від них Твій гнів.
21 Тому віддай їхніх дітей на голоднечу, а їх самих приречи під меч. Нехай їхні жінки стануть бездітними та вдовами, чоловіки яких загинуть від пошесті, а їхні юнаки нехай поляжуть від меча на війні.
22 Нехай з їхніх домівок доноситься лемент, коли Ти несподівано наведеш на них зграю розбишак, адже вони викопали яму, щоб мене упіймати, розставили для моїх ніг таємну пастку.
23 Адже Ти, Господи, знаєш про всі їхні злочинні задуми, щоб мене знищити. Не прощай їм їхніх провин і не зітри їхніх гріхів перед Тобою. Нехай вони попадають перед Тобою, – в час Твого гніву відплати їм.