Human Wickedness
1 When people had spread all over the world, and daughters were being born, 2 some of the heavenly beings saw that these young women were beautiful, so they took the ones they liked. 3 Then the Lord said, “I will not allow people to live forever; they are mortal. From now on they will live no longer than 120 years.” 4 In those days, and even later, there were giants on the earth who were descendants of human women and the heavenly beings. They were the great heroes and famous men of long ago.
5 When the Lord saw how wicked everyone on earth was and how evil their thoughts were all the time, 6 he was sorry that he had ever made them and put them on the earth. He was so filled with regret 7 that he said, “I will wipe out these people I have created, and also the animals and the birds, because I am sorry that I made any of them.” 8 But the Lord was pleased with Noah.
Noah
9-10 This is the story of Noah. He had three sons, Shem, Ham, and Japheth. Noah had no faults and was the only good man of his time. He lived in fellowship with God, 11 but everyone else was evil in God's sight, and violence had spread everywhere. 12 God looked at the world and saw that it was evil, for the people were all living evil lives.
13 God said to Noah, “I have decided to put an end to all people. I will destroy them completely, because the world is full of their violent deeds. 14 Build a boat for yourself out of good timber; make rooms in it and cover it with tar inside and out. 15 Make it 450 feet long, 75 feet wide, and 45 feet high. 16 Make a roof for the boat and leave a space of 18 inches between the roof and the sides. Build it with three decks and put a door in the side. 17 I am going to send a flood on the earth to destroy every living being. Everything on the earth will die, 18 but I will make a covenant with you. Go into the boat with your wife, your sons, and their wives. 19-20 Take into the boat with you a male and a female of every kind of animal and of every kind of bird, in order to keep them alive. 21 Take along all kinds of food for you and for them.” 22 Noah did everything that God commanded.
Зіпсутість людей та Божий суд над ними
1 Коли кількість людей на землі почала зростати, в них народилися дочки.
2 А сини Божі, побачивши, що людські дочки вродливі, брали їх собі за жінок, хто яку вподобав.
3 І промовив Господь: Дух Мій не перебуватиме в людях повік, бо вони – тіло. Тож їхнього віку буде сто двадцять років.
4 У ті дні на землі жили велетні, особливо після того, як входили Божі сини до людських дочок, які народжували їм. Це були силачі – відомі люди стародавнього світу.
5 Побачив Господь, що дуже велика розбещеність людей на землі, й усі бажання їхніх сердець повсякчасно спрямовані лише на зло,
6 тож засмутився Господь, що створив людину на землі, і сповнилося болем серце Його.
7 Через те Господь сказав: Знищу людину, яку Я створив, з поверхні землі, – від людини до тварини, плазунів і небесних птахів. Бо жалкую, що їх Я створив.
Будівництво ковчегу Ноєм
8 Однак Ной знайшов прихильність у Господніх очах.
9 А ось родовід Ноя: Ной був праведним чоловіком, досконалим серед свого оточення. Ной ходив з Богом.
10 Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
11 Земля ж зіпсувалась перед Богом, і наповнилась земля насильством.
12 Бог оглянув землю, – і ось вона зовсім зіпсута, бо кожне тіло викривило свою дорогу на землі.
13 Тоді сказав Бог Ноєві: Прийшов кінець кожної істоти перед Моїм лицем, оскільки земля наповнилася злочинністю від них. Через те Я знищу і їх, і землю.
14 Зроби собі ковчег з дерева ґофер. У ковчезі зробиш перегородки, і посмолиш його зсередини та ззовні смолою.
15 Збудуєш його таким: у довжину ковчег має бути триста ліктів, у ширину – п’ятдесят, а у висоту – тридцять ліктів.
16 У ковчезі зробиш отвір, і на один лікоть звузиш його вгорі. Двері зробиш у ньому збоку. Влаштуєш у ньому приміщення на першому, другому і третьому поверхах.
17 Бо ось Я насилаю на землю води потопу, щоби знищити під небом усяке тіло, в якому є дух життя. Усе, що живе на землі, загине.
18 Але Я з тобою укладу Мій Заповіт. Увійдеш у ковчег ти, твої сини, твоя дружина і дружини твоїх синів з тобою.
19 А з усього живого, з усякого тіла – по парі введеш до ковчега, щоби разом із тобою залишилися живими. Це має бути самець і самиця.
20 З усіх птахів – за їхнім родом, з усіх звірів – за їхнім родом і з усіх плазунів землі – за їхнім родом, – по парі увійдуть до тебе, щоби залишитися живими.
21 Ти ж візьми для себе різноманітної їжі, яку споживатимете, – заготов харч собі, а також для них на поживу.
22 Зробив Ной усе так, як заповів йому Бог, – саме так і зробив.