The Ten Commandments
(Exodus 20.1-17)1 Moses called together all the people of Israel and said to them, “People of Israel, listen to all the laws that I am giving you today. Learn them and be sure that you obey them. 2 At Mount Sinai the Lord our God made a covenant, 3 not only with our fathers, but with all of us who are living today. 4 There on the mountain the Lord spoke to you face-to-face from the fire. 5 I stood between you and the Lord at that time to tell you what he said, because you were afraid of the fire and would not go up the mountain.
“The Lord said, 6 ‘I am the Lord your God, who rescued you from Egypt, where you were slaves.
7 “‘Worship no god but me.
8 “‘Do not make for yourselves images of anything in heaven or on earth or in the water under the earth. 9 Do not bow down to any idol or worship it, for I am the Lord your God and I tolerate no rivals. I bring punishment on those who hate me and on their descendants down to the third and fourth generation. 10 But I show my love to thousands of generations of those who love me and obey my laws.
11 “‘Do not use my name for evil purposes, for I, the Lord your God, will punish anyone who misuses my name.
12 “‘Observe the Sabbath and keep it holy, as I, the Lord your God, have commanded you. 13 You have six days in which to do your work, 14 but the seventh day is a day of rest dedicated to me. On that day no one is to work—neither you, your children, your slaves, your animals, nor the foreigners who live in your country. Your slaves must rest just as you do. 15 Remember that you were slaves in Egypt, and that I, the Lord your God, rescued you by my great power and strength. That is why I command you to observe the Sabbath.
16 “‘Respect your father and your mother, as I, the Lord your God, command you, so that all may go well with you and so that you may live a long time in the land that I am giving you.
17 “‘Do not commit murder.
18 “‘Do not commit adultery.
19 “‘Do not steal.
20 “‘Do not accuse anyone falsely.
21 “‘Do not desire another man's wife; do not desire his house, his land, his slaves, his cattle, his donkeys, or anything else that he owns.’
22 “These are the commandments the Lord gave to all of you when you were gathered at the mountain. When he spoke with a mighty voice from the fire and from the thick clouds, he gave these commandments and no others. Then he wrote them on two stone tablets and gave them to me.
The People's Fear
(Exodus 20.18-21)23 “When the whole mountain was on fire and you heard the voice from the darkness, your leaders and the chiefs of your tribes came to me 24 and said, ‘The Lord our God showed us his greatness and his glory when we heard him speak from the fire! Today we have seen that it is possible for people to continue to live, even though God has spoken to them. 25 But why should we risk death again? That terrible fire will destroy us. We are sure to die if we hear the Lord our God speak again. 26 Has any human being ever lived after hearing the living God speak from a fire? 27 Go back, Moses, and listen to everything that the Lord our God says. Then return and tell us what he said to you. We will listen and obey.’
28 “When the Lord heard this, he said to me, ‘I have heard what these people said, and they are right. 29 If only they would always feel this way! If only they would always honor me and obey all my commands, so that everything would go well with them and their descendants forever. 30 Go and tell them to return to their tents. 31 But you, Moses, stay here with me, and I will give you all my laws and commands. Teach them to the people, so that they will obey them in the land that I am giving them.’
32 “People of Israel, be sure that you do everything that the Lord your God has commanded you. Do not disobey any of his laws. 33 Obey them all, so that everything will go well with you and so that you will continue to live in the land that you are going to occupy.
Десять Заповідей
1 Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та закони, що я сьогодні вам проголошую. Вивчіть їх і уважно їх виконуйте.
2 Господь, наш Бог, уклав з нами Заповіт на Хориві.
3 Не з батьками нашими Господь уклав цей Заповіт, а з нами, які тут сьогодні всі живі.
4 Віч-на-віч Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню,
5 а я тим часом стояв поміж Господом і вами, щоб переказати вам Господні слова, оскільки ви боялись вогню і не піднімались на гору, коли Він говорив:
6 Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі.
7 У тебе не буде інших богів окрім Мене!
8 Не робитимеш собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах нижче землі.
9 Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який карає за гріхи батьків дітей до третього й четвертого поколінь тих, хто ненавидить Мене,
10 і Який чинить милосердя до тисячного покоління тим, хто любить Мене і дотримується Моїх Заповідей.
11 Не вимовляй імені Господа, твого Бога, надаремно, тому що Господь не вважатиме безкарним того, хто зловживає Його Ім’ям надаремно.
12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі.
13 Шість днів працюватимеш і виконуватимеш всю свою працю,
14 а сьомого дня – субота Господа, твого Бога. Не виконуватимеш жодної праці ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя невільниця, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка інша твоя худоба, ні твій приходець, який живе в твоєму місті, аби твій раб і твоя невільниця відпочили так само, як і ти.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, але Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і простягнутим раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватись суботнього дня.
16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, аби ти був довголітнім і щоб тобі було добре на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі.
17 Не вбиватимеш!
18 Не чинитимеш перелюбу!
19 Не крастимеш!
20 Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього.
21 Не жадатимеш дружини свого ближнього. Не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його невільниці, ні його вола, ні його осла, ні будь-чого, що є у твого ближнього.
Народ злякався Божої присутності
22 Ці слова Господь промовив гучним голосом до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, хмари й мороку. Не додаючи до них більше нічого, Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені.
23 Так сталося, що коли ви почули голос з-посеред темряви, в той час як гора палала вогнем, то ви прийшли до мене, – усі провідники ваших племен та ваші старійшини, –
24 і сказали: Оце Господь, наш Бог, показав нам Свою славу та Свою велич. Ми чули Його голос з-посеред вогню. Сьогодні ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона може залишитися живою!
25 Навіщо тепер маємо помирати? Адже цей великий вогонь може нас пожерти! Якщо ми й далі будемо слухати голос Господа, нашого Бога, то повмираємо!
26 Бо ж хто зі смертних, слухаючи, як ми, голос живого Бога, Котрий промовляє з-посеред вогню, залишився б живим?
27 Підійди ти, і вислухай усе , що Господь, наш Бог, скаже. Ти перекажеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі. Ми слухатимемо тебе й будемо виконувати.
28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили. Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, правильно.
29 О, якби ж то їхнє серце завжди було таким! Аби вони боялися Мене і дотримувалися всіх Моїх Заповідей, щоб їм та їхнім дітям повіки було добре!
30 Іди й скажи їм: Повертайтесь у свої намети.
31 А ти залишись тут зі Мною, і Я оголошу тобі всі Заповіді, постанови та закони, яким ти будеш їх навчати. Вони будуть їх виконувати в краю, який Я даю їм у володіння.
32 Пильнуйте ж, аби чинити так, як заповів Господь, твій Бог. Не звертайте ні праворуч, ні ліворуч.
33 Ходіть лише тією дорогою, яку Господь, ваш Бог, визначив для вас, щоб зберегти вам життя, і щоб вам було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.