Concerning War
1 “When you go out to fight against your enemies and you see chariots and horses and an army that outnumbers yours, do not be afraid of them. The Lord your God, who rescued you from Egypt, will be with you. 2 Before you start fighting, a priest is to come forward and say to the army, 3 ‘Men of Israel, listen! Today you are going into battle. Do not be afraid of your enemies or lose courage or panic. 4 The Lord your God is going with you, and he will give you victory.’
5 “Then the officers will address the men and say, ‘Is there any man here who has just built a house, but has not yet dedicated it? If so, he is to go home. Otherwise, if he is killed in battle, someone else will dedicate his house. 6 Is there any man here who has just planted a vineyard, but has not yet had the chance to harvest its grapes? If so, he is to go home. Otherwise, if he is killed in battle, someone else will enjoy the wine. 7 Is there anyone here who is engaged to be married? If so, he is to go home. Otherwise, if he is killed in battle, someone else will marry the woman he is engaged to.’
8 “The officers will also say to the men, ‘Is there any man here who has lost his nerve and is afraid? If so, he is to go home. Otherwise, he will destroy the morale of the others.’ 9 When the officers have finished speaking to the army, leaders are to be chosen for each unit.
10 “When you go to attack a city, first give its people a chance to surrender. 11 If they open the gates and surrender, they are all to become your slaves and do forced labor for you. 12 But if the people of that city will not surrender, but choose to fight, surround it with your army. 13 Then, when the Lord your God lets you capture the city, kill every man in it. 14 You may, however, take for yourselves the women, the children, the livestock, and everything else in the city. You may use everything that belongs to your enemies. The Lord has given it to you. 15 That is how you are to deal with those cities that are far away from the land you will settle in.
16 “But when you capture cities in the land that the Lord your God is giving you, kill everyone. 17 Completely destroy all the people: the Hittites, the Amorites, the Canaanites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites, as the Lord ordered you to do. 18 Kill them, so that they will not make you sin against the Lord by teaching you to do all the disgusting things that they do in the worship of their gods.
19 “When you are trying to capture a city, do not cut down its fruit trees, even though the siege lasts a long time. Eat the fruit, but do not destroy the trees; the trees are not your enemies. 20 You may cut down the other trees and use them in the siege mounds until the city is captured.
Настанови про ведення війни
1 Якщо ти вирушиш на війну проти своїх ворогів і побачиш коней та колісниці, – військо, численніше від твого, – то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Котрий вивів тебе з єгипетського краю.
2 Перед тим як вступати в бій, нехай виступить священик з промовою до народу,
3 говорячи до них: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні вступаєте в битву проти ваших противників. Нехай ваш дух не занепадає, не бійтеся, не тривожтесь і не тремтіть перед ними,
4 адже Господь, ваш Бог, іде з вами, щоб воювати за вас з вашими ворогами та врятувати вас.
5 Відтак промовлять до воїнів урядники, кажучи: Якщо хтось з вас збудував новий дім, але ще не справив входин до нього, нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а інший чоловік не справляв входин до нього.
6 Якщо хтось посадив виноградник, але ще не скористався ним, нехай повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не скористався ним.
7 А може хтось засватав жінку, але ще не взяв її за дружину , нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не взяв її.
8 Продовжуючи промовляти до народу, нехай урядовці спитають: Чи є тут хтось боязливий, або полохливий серцем? Нехай іде та повертається до свого дому, аби не наганяв страху в серця своїх братів, як у його серці.
9 Після того як урядники закінчать промовляти до народу, то поставлять воєначальників на чолі військових підрозділів.
10 Коли наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то спочатку запропонуєш йому мир.
11 Якщо воно відповість тобі миром і відкриє тобі ворота , то всі мешканці, які живуть у ньому, стануть тобі платниками данини і служитимуть тобі.
12 Але якщо воно не укладе мирної угоди з тобою і вступить з тобою у бій, то візьмеш його в облогу.
13 Коли ж Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, то ти знищиш усіх його чоловіків мечем,
14 а жінок та дітей, худобу і все, що буде в тому місті, усю здобич його, забереш собі і користуватимешся харчовими запасами своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видав тобі.
15 Так чинитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе і не належать до міст тутешніх народів.
16 Що ж до міст цих народів, які Господь, твій Бог, дає тобі у володіння, то не залишиш живою жодної душі.
17 Неодмінно віддаси їх на закляття, зокрема, хеттейців, аморейців, ханаанців, періззейців, гіввійців та євусейців, як Господь, твій Бог, звелів тобі.
18 Аби вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинили перед своїми богами, і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.
19 Якщо триматимеш в облозі якесь місто довгий час, воюючи проти нього, щоб його здобути, то не знищуй його дерев, застосовуючи до них сокиру, оскільки живитимешся з них; тому не вирубуй їх. Хіба польове дерево – людина, щоб могло сховатись від тебе в укріпленні?
20 Лише ті дерева, про які ти знаєш, що вони не їстівні дерева, такі можеш нищити, зрубувати і будувати укріплення проти міста, яке провадить з тобою війну, доки його не підкориш.