THE STORY OF DANIEL AND HIS FRIENDS (1.1—6.28)
The Young Men at Nebuchadnezzar's Court
1 In the third year that Jehoiakim was king of Judah, King Nebuchadnezzar of Babylonia attacked Jerusalem and surrounded the city. 2 The Lord let him capture King Jehoiakim and seize some of the Temple treasures. He took some prisoners back with him to the temple of his gods in Babylon, and put the captured treasures in the temple storerooms.
3 The king ordered Ashpenaz, his chief official, to select from among the Israelite exiles some young men of the royal family and of the noble families. 4 They had to be handsome, intelligent, well-trained, quick to learn, and free from physical defects, so that they would be qualified to serve in the royal court. Ashpenaz was to teach them to read and write the Babylonian language. 5 The king also gave orders that every day they were to be given the same food and wine as the members of the royal court. After three years of this training they were to appear before the king. 6 Among those chosen were Daniel, Hananiah, Mishael, and Azariah, all of whom were from the tribe of Judah. 7 The chief official gave them new names: Belteshazzar, Shadrach, Meshach, and Abednego.
8 Daniel made up his mind not to let himself become ritually unclean by eating the food and drinking the wine of the royal court, so he asked Ashpenaz to help him, 9 and God made Ashpenaz sympathetic to Daniel. 10 Ashpenaz, however, was afraid of the king, so he said to Daniel, “The king has decided what you are to eat and drink, and if you don't look as fit as the other young men, he may kill me.”
11 So Daniel went to the guard whom Ashpenaz had placed in charge of him and his three friends. 12 “Test us for ten days,” he said. “Give us vegetables to eat and water to drink. 13 Then compare us with the young men who are eating the food of the royal court, and base your decision on how we look.”
14 He agreed to let them try it for ten days. 15 When the time was up, they looked healthier and stronger than all those who had been eating the royal food. 16 So from then on the guard let them continue to eat vegetables instead of what the king provided.
17 God gave the four young men knowledge and skill in literature and philosophy. In addition, he gave Daniel skill in interpreting visions and dreams.
18 At the end of the three years set by the king, Ashpenaz took all the young men to Nebuchadnezzar. 19 The king talked with them all, and Daniel, Hananiah, Mishael, and Azariah impressed him more than any of the others. So they became members of the king's court. 20 No matter what question the king asked or what problem he raised, these four knew ten times more than any fortuneteller or magician in his whole kingdom. 21 Daniel remained at the royal court until Cyrus, the emperor of Persia, conquered Babylonia.
Навчання Даниїла та його друзів у Вавилоні
1 Третього року царювання Єгоякіма , Юдейського царя, підійшов до Єрусалима вавилонський цар Навуходоносор і взяв його в облогу.
2 Господь віддав у його руки юдейського царя Єгоякіма. Частину посуду Божого Храму Навуходоносор відправив у Шінеарський край (Вавилонію ) в дім свого бога. Там він вніс посуд у скарбницю свого бога.
3 Цар наказав Ашфеназові, – начальнику своїх євнухів, – відібрати з синів Ізраїлевих – з царського роду та знаті –
4 юнаків без будь-якої вади, гарних за зовнішнім виглядом, обдарованих усією мудрістю і наділених здібністю осягати науки та розумно мислити. Саме таких, придатних для служби в царському палаці, потрібно було навчити грамоти й халдейської мови.
5 Цар також їм призначив щоденні харчі з царського столу і вино, яке пив сам. Він наказав три роки їх навчати, після чого вони мали стати перед царем.
6 Серед них були з Юдиних нащадків: Даниїл, Ананія, Мисаїл і Азарія.
7 Начальник євнухів дав їм інші імена: Даниїла назвав Валтасаром, Ананію – Шадрахом, Мисаїла – Мешахом і Азарію – Авед-Неґо.
8 Даниїл вирішив не осквернятись стравами з царського столу й вином, що той пив, тому просив начальника євнухів, аби дозволив йому не осквернятись.
9 Бог посприяв, щоб Даниїл отримав прихильність і співчуття з боку начальника євнухів.
10 Проте начальник євнухів сказав Даниїлові: Я боюся мого володаря-царя, котрий сам призначив вам їжу і ваше пиття. Якщо ж він зауважить, що ваш вигляд став худішим, ніж у юнаків – ваших однолітків, – тоді ви поставите під загрозу мою голову перед царем.
11 Тоді Даниїл попросив наглядача, якого начальник євнухів поставив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією, запропонувавши:
12 Випробуй, будь ласка, твоїх рабів протягом десяти днів. Нехай нам дають лише овочі для їжі та воду для пиття.
13 Після того порівняєш наш вигляд з виглядом юнаків, які їдять їжу з царського столу. Залежно від того, що побачиш, так і чинитимеш з твоїми рабами!
14 Він погодився щодо цієї справи, і випробовував їх десять днів.
15 По закінченні десяти днів їхній вигляд виявився кращим, та й тілом вони були здоровіші, ніж усі юнаки, котрі харчувались царськими стравами.
16 Після цього наглядач забирав призначені для них страви та вино і давав їм овочі.
17 Цих чотирьох юнаків Бог наділяв знанням й розумінням усякої писемності та мудрості. А Даниїл отримав ще й дар розуміння різних видінь та снів.
18 Після закінчення терміну, визначеного царем, коли прийшов час з’явитись перед ним, начальник євнухів представив їх Навуходоносору.
19 Цар розмовляв з ними, і виявилось, що з-поміж усіх юнаків не знайшлось жодного, хто міг би зрівнятись з Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією. Тому вони призначені на царську службу.
20 Отже, у кожній справі, яка вимагала мудрості й розсудливості, про що запитував у них цар, він доходив висновку, що вони удесятеро перевищують усіх заклиначів і ворожбитів, які лише були в усьому його царстві.
21 І Даниїл залишався там аж до першого року царя Кіра .