The Conversion of Saul
(Acts 22.6-16Acts 26.12-18)1 In the meantime Saul kept up his violent threats of murder against the followers of the Lord. He went to the High Priest 2 and asked for letters of introduction to the synagogues in Damascus, so that if he should find there any followers of the Way of the Lord, he would be able to arrest them, both men and women, and bring them back to Jerusalem.
3 As Saul was coming near the city of Damascus, suddenly a light from the sky flashed around him. 4 He fell to the ground and heard a voice saying to him, “Saul, Saul! Why do you persecute me?”
5 “Who are you, Lord?” he asked.
“I am Jesus, whom you persecute,” the voice said. 6 “But get up and go into the city, where you will be told what you must do.”
7 The men who were traveling with Saul had stopped, not saying a word; they heard the voice but could not see anyone. 8 Saul got up from the ground and opened his eyes, but could not see a thing. So they took him by the hand and led him into Damascus. 9 For three days he was not able to see, and during that time he did not eat or drink anything.
10 There was a believer in Damascus named Ananias. He had a vision, in which the Lord said to him, “Ananias!”
“Here I am, Lord,” he answered.
11 The Lord said to him, “Get ready and go to Straight Street, and at the house of Judas ask for a man from Tarsus named Saul. He is praying, 12 and in a vision he has seen a man named Ananias come in and place his hands on him so that he might see again.”
13 Ananias answered, “Lord, many people have told me about this man and about all the terrible things he has done to your people in Jerusalem. 14 And he has come to Damascus with authority from the chief priests to arrest all who worship you.”
15 The Lord said to him, “Go, because I have chosen him to serve me, to make my name known to Gentiles and kings and to the people of Israel. 16 And I myself will show him all that he must suffer for my sake.”
17 So Ananias went, entered the house where Saul was, and placed his hands on him. “Brother Saul,” he said, “the Lord has sent me—Jesus himself, who appeared to you on the road as you were coming here. He sent me so that you might see again and be filled with the Holy Spirit.” 18 At once something like fish scales fell from Saul's eyes, and he was able to see again. He stood up and was baptized; 19 and after he had eaten, his strength came back.
Saul Preaches in Damascus
Saul stayed for a few days with the believers in Damascus. 20 He went straight to the synagogues and began to preach that Jesus was the Son of God.
21 All who heard him were amazed and asked, “Isn't he the one who in Jerusalem was killing those who worship that man Jesus? And didn't he come here for the very purpose of arresting those people and taking them back to the chief priests?”
22 But Saul's preaching became even more powerful, and his proofs that Jesus was the Messiah were so convincing that the Jews who lived in Damascus could not answer him.
23 After many days had gone by, the Jews met together and made plans to kill Saul, 24 but he was told of their plan. Day and night they watched the city gates in order to kill him. 25 But one night Saul's followers took him and let him down through an opening in the wall, lowering him in a basket.
Saul in Jerusalem
26 Saul went to Jerusalem and tried to join the disciples. But they would not believe that he was a disciple, and they were all afraid of him. 27 Then Barnabas came to his help and took him to the apostles. He explained to them how Saul had seen the Lord on the road and that the Lord had spoken to him. He also told them how boldly Saul had preached in the name of Jesus in Damascus. 28 And so Saul stayed with them and went all over Jerusalem, preaching boldly in the name of the Lord. 29 He also talked and disputed with the Greek-speaking Jews, but they tried to kill him. 30 When the believers found out about this, they took Saul to Caesarea and sent him away to Tarsus.
31 And so it was that the church throughout Judea, Galilee, and Samaria had a time of peace. Through the help of the Holy Spirit it was strengthened and grew in numbers, as it lived in reverence for the Lord.
Peter in Lydda and Joppa
32 Peter traveled everywhere, and on one occasion he went to visit God's people who lived in Lydda. 33 There he met a man named Aeneas, who was paralyzed and had not been able to get out of bed for eight years. 34 “Aeneas,” Peter said to him, “Jesus Christ makes you well. Get up and make your bed.” At once Aeneas got up. 35 All the people living in Lydda and Sharon saw him, and they turned to the Lord.
36 In Joppa there was a woman named Tabitha, who was a believer. (Her name in Greek is Dorcas, meaning “a deer.”) She spent all her time doing good and helping the poor. 37 At that time she got sick and died. Her body was washed and laid in a room upstairs. 38 Joppa was not very far from Lydda, and when the believers in Joppa heard that Peter was in Lydda, they sent two men to him with the message, “Please hurry and come to us.” 39 So Peter got ready and went with them. When he arrived, he was taken to the room upstairs, where all the widows crowded around him, crying and showing him all the shirts and coats that Dorcas had made while she was alive. 40 Peter put them all out of the room, and knelt down and prayed; then he turned to the body and said, “Tabitha, get up!” She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up. 41 Peter reached over and helped her get up. Then he called all the believers, including the widows, and presented her alive to them. 42 The news about this spread all over Joppa, and many people believed in the Lord. 43 Peter stayed on in Joppa for many days with a tanner of leather named Simon.
Ісус з’являється Савлові
1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
2 й випросив у нього листів у Дамаск – до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення , – чоловіків і жінок.
3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
4 Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів : Я – Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку]!
6 Тож устань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
9 Три дні він не бачив, не їв і не пив.
Господь посилає Ананію до Савла
10 У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, в домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
13 Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
14 І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!
17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.
18 І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
19 і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.
Савло проповідує Ісуса
20 І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він – Син Божий.
21 Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?
22 Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.
23 А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.
24 Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.
25 Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.
Повернення в Єрусалим
26 Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.
27 А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.
28 І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в ім’я Господа.
Загроза для апостола
29 Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.
30 Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Петро в Лідді. Оздоровлення Енея
31 Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.
32 Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.
33 Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.
34 І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.
35 Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.
Петро в Йопії. Воскресіння Тавити
36 А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.
37 А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.
38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!
39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Всі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.
40 А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
41 Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.
42 Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.
43 Сталося так, що багато днів він залишався в Йопії, в одного Симона, який виправляв шкури.