David Takes a Census
(1 Chronicles 21.1-27)1 On another occasion the Lord was angry with Israel, and he made David bring trouble on them. The Lord said to him, “Go and count the people of Israel and Judah.” 2 So David gave orders to Joab, the commander of his army: “Go with your officers through all the tribes of Israel from one end of the country to the other, and count the people. I want to know how many there are.”
3 But Joab answered the king, “Your Majesty, may the Lord your God make the people of Israel a hundred times more numerous than they are now, and may you live to see him do it. But why does Your Majesty want to do this?” 4 But the king made Joab and his officers obey his order; they left his presence and went out to count the people of Israel.
5 They crossed the Jordan and camped south of Aroer, the city in the middle of the valley, in the territory of Gad. From there they went north to Jazer, 6 and on to Gilead and to Kadesh, in Hittite territory. Then they went to Dan, and from Dan they went west to Sidon. 7 Then they went south to the fortified city of Tyre, on to all the cities of the Hivites and the Canaanites, and finally to Beersheba, in the southern part of Judah. 8 So after nine months and twenty days they returned to Jerusalem, having traveled through the whole country. 9 They reported to the king the total number of men capable of military service: 800,000 in Israel and 500,000 in Judah.
10 But after David had taken the census, his conscience began to hurt, and he said to the Lord, “I have committed a terrible sin in doing this! Please forgive me. I have acted foolishly.”
11-12 The Lord said to Gad, David's prophet, “Go and tell David that I am giving him three choices. I will do whichever he chooses.” The next morning, after David had gotten up, 13 Gad went to him, told him what the Lord had said, and asked, “Which is it to be? Three years of famine in your land or three months of running away from your enemies or three days of an epidemic in your land? Now think it over, and tell me what answer to take back to the Lord.”
14 David answered, “I am in a desperate situation! But I don't want to be punished by people. Let the Lord himself be the one to punish us, for he is merciful.” 15 So the Lord sent an epidemic on Israel, which lasted from that morning until the time that he had chosen. From one end of the country to the other seventy thousand Israelites died. 16 When the Lord's angel was about to destroy Jerusalem, the Lord changed his mind about punishing the people and said to the angel who was killing them, “Stop! That's enough!” The angel was by the threshing place of Araunah, a Jebusite.
17 David saw the angel who was killing the people, and said to the Lord, “I am the guilty one. I am the one who did wrong. What have these poor people done? You should punish me and my family.”
18 That same day Gad went to David and said to him, “Go up to Araunah's threshing place and build an altar to the Lord.” 19 David obeyed the Lord's command and went as Gad had told him to. 20 Araunah looked down and saw the king and his officials coming up to him. He threw himself on the ground in front of David 21 and asked, “Your Majesty, why are you here?”
David answered, “To buy your threshing place and build an altar for the Lord, in order to stop the epidemic.”
22 “Take it, Your Majesty,” Araunah said, “and offer to the Lord whatever you wish. Here are these oxen to burn as an offering on the altar; here are their yokes and the threshing boards to use as fuel.” 23 Araunah gave it all to the king and said to him, “May the Lord your God accept your offering.”
24 But the king answered, “No, I will pay you for it. I will not offer to the Lord my God sacrifices that have cost me nothing.” And he bought the threshing place and the oxen for fifty pieces of silver. 25 Then he built an altar to the Lord and offered burnt offerings and fellowship offerings. The Lord answered his prayer, and the epidemic in Israel was stopped.
Перепис населення Ізраїля та Юди
1 Знову запалав Господній гнів на Ізраїль, спонукаючи проти нього (Ізраїлю) Давида , й закликаючи: Іди й перерахуй Ізраїль та Юду!
2 Тоді цар сказав Йоаву, воєначальнику всього війська, що був при ньому: Пройди через усі Ізраїлеві племена, від Дана і до Вірсавії, зроби перепис населення, аби я знав загальну чисельність народу!
3 Але Йоав сказав цареві: Нехай Господь, твій Бог, додасть до народу ще стільки, скільки їх є, і намножить їх стократно, і нехай очі мого володаря, царя, це побачать! Але для чого, мій володар, цар, забажав цього?
4 Проте слово царя переважило докази Йоава, підтримані також іншими воєначальниками, тому Йоав разом з воєначальниками вирушив в ім’я царя провадити перепис Ізраїльського народу.
5 Вони переправились через Йордан, і розташувались в Ароері з південного боку міста, що лежить у долині Ґад, після чого перейшли до Язера.
6 Потім пішли до Гілеаду і в край Тахтім-Ходші (хеттейців ); далі подались до Дан-Яана, та в околиці Сидона.
7 Вони прибули до тирської фортеці, й обійшли всі міста гіввійців та ханаанців. Звідти вирушили на південь Юдеї, аж до самої Вірсавії.
8 Таким чином вони обійшли всю країну, й через дев’ять місяців і двадцять днів вони повернулись у Єрусалим.
9 Тож Йоав подав цареві результати перепису населення. В Ізраїлі виявилось вісімсот тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а в Юдеї було п’ятсот тисяч боєздатних мужів.
Покарання за гріх Давида
10 Але після того як Давид зробив перепис народу, він відчув внутрішню сердечну тривогу. Тому Давид сказав Господу: Я тяжко згрішив тим, що зробив таке! І тепер, Господи, прости гріх Твого слуги, адже я вчинив дуже нерозумно!
11 І коли Давид встав наступного ранку, було Господнє слово до пророка Ґада, Давидового провидця, такого змісту:
12 Піди й скажи Давидові, що говорить Господь: Пропоную на твій розсуд три лиха, – вибери одне з них, і Я вчиню за твоїм бажанням.
13 Отже, Ґад прийшов до Давида, й розповів йому про все, сказавши: Обирай, чи має настати в твоїй країні сім років голоду , чи волієш три місяці втікати від своїх ворогів, які переслідуватимуть тебе, чи буде три дні моровиці в твоїй країні? Тож подумай і вирішуй, що маю відповісти Тому, Хто мене послав.
14 І Давид промовив до Ґада: Мені дуже важко! Але краще вже потрапити у руки Господа, оскільки Його милосердя дуже велике; в руки ж людей не бажаю попадати!
15 Тож Господь послав на Ізраїль моровицю від самого ранку аж до призначеного часу; тож померло людей, від Дана й до Вірсавії сімдесят тисяч чоловік…
16 Ангел смерті простягнув свою руку і в бік Єрусалима, щоб його спустошити, але Господь змилосердився щодо подальшого лиха, та сказав ангелові, який нищив народ: Досить! Опусти свою руку! В той час Господній ангел якраз перебував біля току євусейця Аравни (Орни ).
17 Коли в той час Давид побачив ангела, котрий нищив народ, то промовив до Господа: Це ж я згрішив, і це моя провина, а ці вівці, – що вони зробили? Тож нехай Твоя рука обернеться проти мене та проти родини мого батька!
Жертовник на току Аравни
18 Того ж дня прийшов до Давида пророк Ґад, і сказав до нього: Йди й споруди Господу жертовник на току євусейця Аравни!
19 І пішов Давид за словом Ґада, зробити як наказав Господь.
20 Виглянувши, Аравна побачив царя з його слугами, що наближались до нього. Аравна вийшов і вклонився долілиць перед царем.
21 Аравна запитав: Чому це мій володар, цар, завітав до свого слуги? Давид відповів: Я хочу купити в тебе тік, аби спорудити на ньому жертовник Господу, щоб нарешті, зупинилась моровиця в народі!
22 Аравна відповів Давидові: Нехай мій володар, цар, забирає і приносить у жертву все, що йому подобається. Ось і воли на жертву всепалення, а молотильний вал і упряж (ярма ) для волів, – на дрова!
23 Все це Аравна віддає цареві. Далі Аравна сказав царю: Нехай Господь, твій Бог, прийме твою жертву!
24 Але цар відповів Аравні: Ні, я все-таки усе це хочу викупити в тебе за гроші. Не буду ж я приносити жертву всепалення Господу, моєму Богові, яка мені нічого не коштує! Отже, Давид придбав тік і волів за п’ятдесят шеклів срібла.
25 Давид спорудив там жертовник Господу й приніс жертви всепалення та мирні жертви . Господь почув благання, змилосердився над країною, і моровиця в Ізраїлі припинилась.