Hushai Misleads Absalom
1 Not long after that, Ahithophel said to Absalom, “Let me choose twelve thousand men, and tonight I will set out after David. 2 I will attack him while he is tired and discouraged. He will be frightened, and all his men will run away. I will kill only the king 3 and then bring back all his men to you, like a bride returning to her husband. You want to kill only one man; the rest of the people will be safe.” 4 This seemed like good advice to Absalom and all the Israelite leaders.
5 Absalom said, “Now call Hushai, and let us hear what he has to say.” 6 When Hushai arrived, Absalom said to him, “This is the advice that Ahithophel has given us; shall we follow it? If not, you tell us what to do.”
7 Hushai answered, “The advice Ahithophel gave you this time is no good. 8 You know that your father David and his men are hard fighters and that they are as fierce as a mother bear robbed of her cubs. Your father is an experienced soldier and does not stay with his men at night. 9 Right now he is probably hiding in a cave or some other place. As soon as David attacks your men, whoever hears about it will say that your men have been defeated. 10 Then even the bravest men, as fearless as lions, will be afraid because everyone in Israel knows that your father is a great soldier and that his men are hard fighters. 11 My advice is that you bring all the Israelites together from one end of the country to the other, as many as the grains of sand on the seashore, and that you lead them personally in battle. 12 We will find David wherever he is, and attack him before he knows what's happening. Neither he nor any of his men will survive. 13 If he retreats into a city, our people will all bring ropes and just pull the city into the valley below. Not a single stone will be left there on top of the hill.”
14 Absalom and all the Israelites said, “Hushai's advice is better than Ahithophel's.” The Lord had decided that Ahithophel's good advice would not be followed, so that disaster would come on Absalom.
David Is Warned and Escapes
15 Then Hushai told the priests Zadok and Abiathar what advice he had given to Absalom and the Israelite leaders and what advice Ahithophel had given. 16 Hushai added, “Quick, now! Send a message to David not to spend the night at the river crossings in the wilderness, but to cross the Jordan at once, so that he and his men won't all be caught and killed.”
17 Abiathar's son Jonathan and Zadok's son Ahimaaz were waiting at the spring of Enrogel, on the outskirts of Jerusalem, because they did not dare be seen entering the city. A servant woman would regularly go and tell them what was happening, and then they would go and tell King David. 18 But one day a boy happened to see them, and he told Absalom; so they hurried off to hide in the house of a certain man in Bahurim. He had a well near his house, and they got down in it. 19 The man's wife took a covering, spread it over the opening of the well and scattered grain over it, so that no one would notice anything. 20 Absalom's officials came to the house and asked the woman, “Where are Ahimaaz and Jonathan?”
“They crossed the river,” she answered.
The men looked for them but could not find them, and so they returned to Jerusalem. 21 After they left, Ahimaaz and Jonathan came up out of the well and went and reported to King David. They told him what Ahithophel had planned against him and said, “Hurry up and cross the river.” 22 So David and his men started crossing the Jordan, and by daybreak they had all gone across.
23 When Ahithophel saw that his advice had not been followed, he saddled his donkey and went back to his hometown. After putting his affairs in order, he hanged himself. He was buried in the family grave.
24 David had reached the town of Mahanaim by the time Absalom and the Israelites had crossed the Jordan. ( 25 Absalom had put Amasa in command of the army in the place of Joab. Amasa was the son of Jether the Ishmaelite; his mother was Abigail, the daughter of Nahash and the sister of Joab's mother Zeruiah.) 26 Absalom and his men camped in the land of Gilead.
27 When David arrived at Mahanaim, he was met by Shobi son of Nahash, from the city of Rabbah in Ammon, and by Machir son of Ammiel, from Lodebar, and by Barzillai, from Rogelim in Gilead. 28-29 They brought bowls, clay pots, and bedding, and also food for David and his men: wheat, barley, meal, roasted grain, beans, peas, honey, cheese, cream, and some sheep. They knew that David and his men would get hungry, thirsty, and tired in the wilderness.
1 Далі Ахітофел запропонував Авесалому: Дозволь мені вибрати дванадцять тисяч озброєних мужів, і я цієї ж ночі вирушу в погоню за Давидом.
2 Я нападу на нього, коли він ще стомлений і знесилений; така несподівана раптовість викличе в усіх жах, – люди, що з ним, розбіжаться, і я вб’ю лише самого царя, після чого
3 приведу до тебе весь народ, як приводять наречену до свого чоловіка. Адже якщо не стане людини, смерті якої ти жадаєш, то в усьому народі буде мир!
4 Така порада сподобалась Авесалому та всім старійшинам Ізраїлю.
Порада Хушая
5 Але Авесалом все ж сказав: Покличте ще і аркійця Хушая, – послухаємо, що скаже він.
6 Після того як Хушай прийшов до Авесалома, то Авесалом розповів, яку пораду дав йому Ахітофел, і запитав: Чи мали би ми діяти за його порадою? Якщо ні, то що порадиш ти?
7 Хушай відповів Авесалому: Цього разу порада Ахітофела недобра.
8 Далі Хушай сказав: Ти знаєш свого батька та його воїнів, що вони справжні лицарі, й зараз вони так розлючені, як польова ведмедиця, в якої відібрали дітей. До того ж, твій батько – досвідчений воїн, і не стане ночувати разом з народом.
9 Ось і тепер він, безперечно, ховається в якійсь печері, чи в якомусь іншому місці. І коли на самому початку поляжуть якісь твої люди, то, хто лише про це почує, скаже: Прибічники Авесалома зазнали поразки.
10 Тоді навіть найхоробріший, в якого серце подібне до лев’ячого, то і він все одно впаде на дусі, оскільки весь Ізраїль знає, що твій батько справжній лицар, як і ті, що з ним, – хоробрі воїни.
11 Ось що я раджу: Спочатку нехай до тебе збереться весь Ізраїль, – від Дана й до Вірсавії, – так багато, як піску на березі моря, – і ти особисто вирушиш з ними на битву.
12 І тоді наскочимо на нього, в якому б місці він не перебував, – нагрянемо на нього, як роса спадає на землю; після цього не залишиться ні він, ані жоден з тих вояків, що з ним!
13 Якби він навіть сховався в якомусь місті, то весь Ізраїль принесе стільки шнурів, що затягнемо його (місто ) аж у потік, так що не залишиться від нього жодного камінця!
14 Тоді Авесалом і всі мужі Ізраїлю сказали: Порада аркійця Хушая краща, ніж порада Ахітофела! Однак все це було визначено Господом, аби добра (для Авесалома ) порада Ахітофела була відкинута, оскільки Господь вирішив спровадити на Авесалома загибель.
Хушай попереджає Давида
15 І Хушай негайно розповів священикам Садоку й Авіятару, що порадив Авесалому та старійшинам Ізраїлю Ахітофел, а що порадив він.
16 Після цього він сказав : Терміново посилайте й повідомте Давидові мої слова: Не залишайся цієї ночі в пустелі біля йорданських бродів , але якомога швидше переправляйся, щоб часом не загинули як сам цар, так і весь його озброєний народ.
17 У той час Йонатан і Ахімаас знаходились біля Ен-Роґела , чекаючи повідомлень , і їм заборонялось з’являтись у місті, тоді як одна зі служниць приходила й усе їм розповідала. Вони ж негайно йшли й переказували це цареві Давидові.
18 Але одного разу їх побачив слуга, який доніс про них Авесаломові. Дізнавшись про це, вони обидва швидко втекли й прибули до житла якогось чоловіка в Бахурімі, на подвір’ї якого була криниця. Вони миттєво спустилися туди,
19 а дружина того чоловіка взяла покривало, розстелила його над отвором криниці й насипала на нього зерна для сушіння , так що нічого не можна було запримітити.
20 Коли ж прийшли слуги Авесалома до дому тієї жінки й запитали: Де Ахімаас та Йонатан, то жінка їм відповіла: Вони перебрели на другий бік потоку. Обшукавши скрізь, і не знайшовши, вони повернулись у Єрусалим.
21 Коли ж слуги Авесалома відійшли, сталося так, що вісники вилізли з криниці, пішли й усе розповіли царю Давиду. Вони особливо наголосили Давидові: Негайно вирушайте й переправляйтесь через води Йордану , оскільки так і так щодо вас порадив Ахітофел!
22 Тож Давид і весь народ, що був з ним, піднялись і всі перейшли Йордан. До враннішнього світанку, всі до одного, переправились через Йордан, – не залишилось по тім боці нікого .
23 Коли Ахітофел побачив, що не відбувається за його порадою, осідлав свого осла, вирушив і подався до свого дому в родинному місті. Він зробив Заповіт щодо своєї родини, після чого повісився. Після смерті, Ахітофела поховали в гробниці його батька.
24 Що ж до Давида, то він благополучно прибув у Маханаїм , тимчасом як Авесалом разом з усіма озброєними людьми Ізраїлю, що були з ним, тільки-но перейшли Йордан.
25 Замість Йоава, Авесалом призначив начальником війська Амаса. Амас був сином чоловіка-ізраїльтянина на ім’я Їтро, якого йому народила Авігея, дочка Нахаша й сестра Церуї, матері Йоава.
26 Ізраїльтяни, що з Авесаломом, отаборились в Гілеадському краю.
27 Так сталося, що коли Давид прийшов у Маханаїм, то Шовій, Нахашів син з аммонійської Равви, Махір, син Аммієла з Ло-Девара, та гілеадець Барзіллай з Роґеліма,
28 принесли Давидові та його війську постелі, миски, глиняний посуд, а також пшеницю, ячмінь, борошно, пряжене зерно, квасолю, сочевицю,
29 мед, масло, овець і коров’ячий сир, аби мали що їсти, оскільки розуміли: військо голодне, знесилене і спрагле, тому що йшло пустелею.