David and Bathsheba
1 The following spring, at the time of the year when kings usually go to war, David sent out Joab with his officers and the Israelite army; they defeated the Ammonites and besieged the city of Rabbah. But David himself stayed in Jerusalem.
2 One day, late in the afternoon, David got up from his nap and went to the palace roof. As he walked around up there, he saw a woman taking a bath in her house. She was very beautiful. 3 So he sent a messenger to find out who she was, and learned that she was Bathsheba, the daughter of Eliam and the wife of Uriah the Hittite. 4 David sent messengers to get her; they brought her to him and he made love to her. (She had just finished her monthly ritual of purification.) Then she went back home. 5 Afterward she discovered that she was pregnant and sent a message to David to tell him.
6 David then sent a message to Joab: “Send me Uriah the Hittite.” So Joab sent him to David. 7 When Uriah arrived, David asked him if Joab and the troops were well, and how the fighting was going. 8 Then he said to Uriah, “Go on home and rest a while.” Uriah left, and David had a present sent to his home. 9 But Uriah did not go home; instead he slept at the palace gate with the king's guards. 10 When David heard that Uriah had not gone home, he asked him, “You have just returned after a long absence; why didn't you go home?”
11 Uriah answered, “The men of Israel and Judah are away in battle, and the Covenant Box is with them; my commander Joab and his officers are camping out in the open. How could I go home, eat and drink, and sleep with my wife? By all that's sacred, I swear that I could never do such a thing!”
12 So David said, “Then stay here the rest of the day, and tomorrow I'll send you back.” So Uriah stayed in Jerusalem that day and the next. 13 David invited him to supper and got him drunk. But again that night Uriah did not go home; instead he slept on his blanket in the palace guardroom.
14 The next morning David wrote a letter to Joab and sent it by Uriah. 15 He wrote: “Put Uriah in the front line, where the fighting is heaviest, then retreat and let him be killed.” 16 So while Joab was besieging the city, he sent Uriah to a place where he knew the enemy was strong. 17 The enemy troops came out of the city and fought Joab's forces; some of David's officers were killed, and so was Uriah.
18 Then Joab sent a report to David telling him about the battle, 19 and he instructed the messenger, “After you have told the king all about the battle, 20 he may get angry and ask you, ‘Why did you go so near the city to fight them? Didn't you realize that they would shoot arrows from the walls? 21 Don't you remember how Abimelech son of Gideon was killed? It was at Thebez, where a woman threw a millstone down from the wall and killed him. Why, then, did you go so near the wall?’ If the king asks you this, tell him, ‘Your officer Uriah was also killed.’”
22 So the messenger went to David and told him what Joab had commanded him to say. 23 He said, “Our enemies were stronger than we were and came out of the city to fight us in the open, but we drove them back to the city gate. 24 Then they shot arrows at us from the wall, and some of Your Majesty's officers were killed; your officer Uriah was also killed.”
25 David said to the messenger, “Encourage Joab and tell him not to be upset, since you never can tell who will die in battle. Tell him to launch a stronger attack on the city and capture it.”
26 When Bathsheba heard that her husband had been killed, she mourned for him. 27 When the time of mourning was over, David had her brought to the palace; she became his wife and bore him a son. But the Lord was not pleased with what David had done.
Давид, Вірсавія та Урія
1 Наступного року, коли царі зазвичай вирушають у походи, Давид послав Йоава зі своїми воїнами й усім військом Ізраїлю; вони розгромили аммонійців, і взяли в облогу їхню столицю Раббу. Давид же залишався в Єрусалимі.
2 Так сталось, що якось під вечір, піднявшись зі свого ліжка, Давид проходжувався на даху царського палацу. З даху він побачив неподалік жінку, що купалась. Та жінка була з вигляду дуже вродливою.
3 Тож Давид послав, аби щось довідатись про ту жінку. Йому повідомили: Це – Вірсавія, Еліямова дочка, дружина хеттейця Урії.
4 Давид відправив за нею посланців і наказав привести. Коли вона прийшла до нього, він схилив її до статевих стосунків, – це був якраз час, коли вона очистилась від своєї менструації, – після чого вона повернулася до свого дому.
5 Але жінка завагітніла, тому вона послала повідомити про це Давида, сказавши: Я – вагітна.
6 Тоді Давид послав до Йоава гінця з наказом : Пришли до мене хеттейця Урію! І Йоав послав Урію до Давида.
7 А коли Урія прибув до нього, Давид почав питати про те, як почувається Йоав, у якому стані військо, та які обставини на війні.
8 Нарешті Давид сказав Урії: Йди до свого дому, помий свої ноги й відпочинь ! Коли Урія вийшов із царського палацу, за ним понесли подарунок від царя.
9 Проте Урія спав в приміщенні біля брами царського палацу разом з усіма слугами свого володаря, а до свого дому він не пішов.
10 Тож Давида повідомили, сказавши: Урія не пішов до свого дому! Наступного дня Давид запитав Урію: Хіба ти не повернувся з далекої дороги? Чому ти не пішов до свого дому?
11 Але Урія відповів Давидові: Божий Ковчег, Ізраїль та Юда мешкають у наметах; мій командир Йоав, і воїни мого володаря таборують у відкритому полі, а я мав би йти до свого дому, – їсти, пити та спати зі своєю дружиною? Присягаюсь тобою і твоїм життям, я такого не вчиню!
12 Після цього Давид сказав до Урії: Тоді залишайся тут ще й сьогодні, а завтра я тебе відпущу! Тож Урія залишався в Єрусалимі того дня й до наступного.
13 Давид запросив його, аби він разом з ним їв і пив, так що Давид упоїв Урію . Проте той, вийшовши увечері, ліг спати на своє місце з слугами свого володаря, але до свого дому не пішов.
14 А вранці Давид написав листа Йоаву й передав його через Урію.
15 В тому листі він написав, наказуючи: Постав Урію спереду в найзапеклішому бою, після чого відступіть від нього, щоб у нього влучили, й він загинув.
16 Так і сталося: під час облоги міста Йоав поставив Урію в тому місці, про яке знав, що там найхоробріші воїни ворога .
17 Коли ж ці воїни вийшли з міста й почалась битва з Йоавом, у бою полягло кілька воїнів з Давидового війська. Тоді також загинув і хеттеєць Урія.
18 Тож Йоав відправив посланця з повідомленням до Давида про всі обставини того бою.
19 Він дав особливу вказівку посланцеві, кажучи: Коли ти скінчиш розповідати цареві про весь перебіг бою,
20 і тоді, коли цар запалає гнівом, і він скаже тобі: Чому ви так близько підійшли до міста, щоб там битись? Хіба ви не знали, що зі стіни стріляють?
21 Хто вбив Авімелеха, Єрувваалового сина? Хіба не жінка, кинувши на нього зі стіни міста Тевеца кусок каменю від жорна, й він загинув? Навіщо ви підійшли близько до стіни? – Тоді ти скажи: Твій слуга, хеттеєць Урія, також загинув…
22 Отже, посланець прийшов і розповів Давидові про все, як йому наказав Йоав.
23 Зокрема, посланець так сказав Давидові: Ті воїни сильні, тому спочатку навіть мали над нами перевагу й почали нас переслідувати в полі, але потім ми погнались за ними аж до входу в браму.
24 Тоді їхні лучники почали стріляти на твоїх воїнів зі стіни, а тому деякі з воїнів царя загинули, зокрема загинув і твій слуга, хеттеєць Урія…
25 Після цього Давид звелів посланцеві, аби той переказав Йоавові: Нехай тебе не тривожить те, що сталось, адже меч на війні пожирає то одного, то іншого. Підсиль свій тиск на місто, і знищ його! – Сподіваюсь , ці слова підбадьорять Йоава!
26 Коли дружина Урії дізналась, що її чоловік Урія помер, то оплакувала свого чоловіка.
27 Але щойно дні жалоби минули, Давид послав за нею, і забрав її до свого палацу. Вірсавія стала йому дружиною, й народила йому сина. Проте справа, яку вчинив Давид, була вкрай підступною в очах Господа.