David Defeats the Ammonites and the Syrians
(1 Chronicles 19.1-19)1 Some time later King Nahash of Ammon died, and his son Hanun became king. 2 King David said, “I must show loyal friendship to Hanun, as his father Nahash did to me.” So David sent messengers to express his sympathy.
When they arrived in Ammon, 3 the Ammonite leaders said to the king, “Do you think that it is in your father's honor that David has sent these men to express sympathy to you? Of course not! He has sent them here as spies to explore the city, so that he can conquer us!”
4 Hanun seized David's messengers, shaved off one side of their beards, cut off their clothes at the hips, and sent them away. 5 They were too ashamed to return home. When David heard about what had happened, he sent word for them to stay in Jericho and not return until their beards had grown again.
6 The Ammonites realized that they had made David their enemy, so they hired twenty thousand Syrian soldiers from Bethrehob and Zobah, twelve thousand men from Tob, and the king of Maacah with a thousand men. 7 David heard of it and sent Joab against them with the whole army. 8 The Ammonites marched out and took up their position at the entrance to Rabbah, their capital city, while the others, both the Syrians and the men from Tob and Maacah, took up their position in the open countryside.
9 Joab saw that the enemy troops would attack him in front and from the rear, so he chose the best of Israel's soldiers and put them in position facing the Syrians. 10 He placed the rest of his troops under the command of his brother Abishai, who put them in position facing the Ammonites. 11 Joab said to him, “If you see that the Syrians are defeating me, come and help me, and if the Ammonites are defeating you, I will go and help you. 12 Be strong and courageous! Let's fight hard for our people and for the cities of our God. And may the Lord's will be done!”
13 Joab and his men advanced to attack, and the Syrians fled. 14 When the Ammonites saw the Syrians running away, they fled from Abishai and retreated into the city. Then Joab turned back from fighting the Ammonites and went back to Jerusalem.
15 The Syrians realized that they had been defeated by the Israelites, and so they called all their troops together. 16 King Hadadezer sent for the Syrians who were on the east side of the Euphrates River, and they came to Helam under the command of Shobach, commander of the army of King Hadadezer of Zobah. 17 When David heard of it, he gathered the Israelite troops, crossed the Jordan River, and marched to Helam, where the Syrians took up their position facing him. The fighting began, 18 and the Israelites drove the Syrian army back. David and his men killed seven hundred Syrian chariot drivers and forty thousand cavalry, and they wounded Shobach, the enemy commander, who died on the battlefield. 19 When the kings who were subject to Hadadezer realized that they had been defeated by the Israelites, they made peace with them and became their subjects. And the Syrians were afraid to help the Ammonites any more.
Давид перемагає аммонійців та арамійців
1 За якийсь час після цього сталося так, що помер аммонійський цар, а замість нього почав владарювати його син Ханун.
2 Тоді Давид вирішив: Виявлю Хануну, Нахашовому сину, співчуття, як його батько виявив доброзичливість до мене. І Давид направив послів, аби вони висловили йому співчуття з приводу смерті його батька. Тож посли Давида прибули в край аммонійців.
3 Але можновладці аммонійців промовили до свого володаря Хануна: Невже ти вважаєш, що Давид дійсно має намір своїм співчуттям тобі вшанувати твого батька? Найімовірніше, Давид направив своїх послів до тебе, щоб розвідати місто, все оглянути, а потім знищити його.
4 Тому Ханун наказав схопити послів Давида, поголити їм наполовину їхні бороди, наполовину, аж до пояса пообтинати їхній одяг, а після цього їх відпустити.
5 Коли Давидові про це сказали, то він вислав їм назустріч інших посланців. Оскільки попередні мужі були дуже осоромлені, то цар сказав: Залишайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, після чого повернетесь!
6 Аммонійці зауважили, що стали ненависними для Давида. Тоді аммонійці відправили послів і найняли арамійців Бет-Рехова і арамійців Цови – двадцять тисяч піхотинців, а також царя Маахи з тисячею військових та дванадцять тисяч воїнів з Тови.
7 Дізнавшись про це, Давид послав Йоава з усією військовою потугою.
8 Аммонійці виступили, й вишикувались до бою перед входом до брами міста, тоді як арамійці Цови та Рехова, воїни Тови і Маахи стояли окремо в полі.
9 Коли Йоав побачив, що йому одночасно загрожує битва, як спереду, так і з тилу, то він вибрав найдобірніших воїнів з усього Ізраїлю, і вишикувався проти арамійців.
10 Решту війська він передав під командування свого брата Авішая, аби він виступив проти аммонійців.
11 Йоав наказав: Якщо переважатимуть у силі арамійці мене, ти прийдеш мені на підмогу, а якщо аммонійці будуть брати верх над тобою, то я прийду на допомогу тобі.
12 Тож будь мужнім! Ми будемо твердо стояти за наш народ і за місто нашого Бога, а Господь нехай учинить те, що вважатиме за найкраще!
13 Отже, Йоав з усім військом, що було з ним, вступили в бій з арамійцями, й ті побігли перед Ізраїльтянами.
14 Коли ж аммонійці побачили, що арамійці побігли, то вони також почали втікати від Авішая, і повернулись у місто. Йоав зупинив переслідування аммонійців і повернувся в Єрусалим.
15 Коли арамійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то вони вирішили об’єднатись разом.
16 Гададезер відправив гінців і спровадив арамійців, що були за Рікою (Євфрат ). Вони зосередились біля Хеламу під проводом Шоваха, командувача армії Гададезера.
17 Коли про це повідомили Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо, переправився через Йордан і прибув на територію Хеламу. Арамійці виступили проти Давида, й почалась битва.
18 В результаті арамійці знову побігли від Ізраїлю. Давид знищив сімсот військових колісниць арамійців і сорок тисяч вершників. Сам же командувач війська Шовах, після поранення там же помер.
19 Коли ж усі підлеглі Гададезеру царі зрозуміли, що зазнали остаточної поразки від Ізраїлю, то уклали з Ізраїлем мир і підкорились їм. Арамійці ж надалі боялись допомагати аммонійцям.