Jehu Is Anointed King of Israel
1 Meanwhile the prophet Elisha called one of the young prophets and said to him, “Get ready and go to Ramoth in Gilead. Take this jar of olive oil with you, 2 and when you get there look for Jehu, the son of Jehoshaphat and grandson of Nimshi. Take him to a private room away from his companions, 3 pour this olive oil on his head, and say, ‘The Lord proclaims that he anoints you king of Israel.’ Then leave there as fast as you can.”
4 So the young prophet went to Ramoth, 5 where he found the army officers in a conference. He said, “Sir, I have a message for you.”
Jehu asked, “Which one of us are you speaking to?”
“To you, sir,” he replied. 6 Then the two of them went indoors, and the young prophet poured the olive oil on Jehu's head and said to him, “The Lord, the God of Israel, proclaims: ‘I anoint you king of my people Israel. 7 You are to kill your master the king, that son of Ahab, so that I may punish Jezebel for murdering my prophets and my other servants. 8 All of Ahab's family and descendants are to die; I will get rid of every male in his family, young and old alike. 9 I will treat his family as I did the families of King Jeroboam of Israel and of King Baasha of Israel. 10 Jezebel will not be buried; her body will be eaten by dogs in the territory of Jezreel.’” After saying this, the young prophet left the room and fled.
11 Jehu went back to his fellow officers, who asked him, “Is everything all right? What did that crazy fellow want with you?”
“You know what he wanted,” Jehu answered.
12 “No we don't!” they replied. “Tell us what he said!”
“He told me that the Lord proclaims: ‘I anoint you king of Israel.’”
13 At once Jehu's fellow officers spread their cloaks at the top of the steps for Jehu to stand on, blew trumpets, and shouted, “Jehu is king!”
King Joram of Israel Is Killed
14-15 Then Jehu plotted against King Joram, who was in Jezreel, where he had gone to recover from the wounds which he had received in the battle at Ramoth against King Hazael of Syria. So Jehu said to his fellow officers, “If you are with me, make sure that no one slips out of Ramoth to go and warn the people in Jezreel.” 16 Then he got into his chariot and set off for Jezreel. Joram had still not recovered, and King Ahaziah of Judah was there, visiting him.
17 A guard on duty in the watchtower at Jezreel saw Jehu and his men approaching. “I see some men riding up!” he called out.
Joram replied, “Send a rider to find out if they are friends or enemies.”
18 The messenger rode out to Jehu and said to him, “The king wants to know if you come as a friend.”
“That's none of your business!” Jehu answered. “Fall in behind me.”
The guard on the watchtower reported that the messenger had reached the group but was not returning. 19 Another messenger was sent out, who asked Jehu the same question. Again Jehu answered, “That's none of your business! Fall in behind me.”
20 Once more the guard reported that the messenger had reached the group but was not returning. And he added, “The leader of the group is driving his chariot like a madman, just like Jehu!”
21 “Get my chariot ready,” King Joram ordered. It was done, and he and King Ahaziah rode out, each in his own chariot, to meet Jehu. They met him at the field which had belonged to Naboth. 22 “Are you coming in peace?” Joram asked him.
“How can there be peace,” Jehu answered, “when we still have all the witchcraft and idolatry that your mother Jezebel started?”
23 “It's treason, Ahaziah!” Joram cried out, as he turned his chariot around and fled. 24 Jehu drew his bow, and with all his strength shot an arrow that struck Joram in the back and pierced his heart. Joram fell dead in his chariot, 25 and Jehu said to his aide Bidkar, “Get his body and throw it in the field that belonged to Naboth. Remember that when you and I were riding together behind King Joram's father Ahab, the Lord spoke these words against Ahab: 26 ‘I saw the murder of Naboth and his sons yesterday. And I promise that I will punish you here in this same field.’ So take Joram's body,” Jehu ordered his aide, “and throw it in the field that belonged to Naboth, so as to fulfill the Lord's promise.”
King Ahaziah of Judah Is Killed
27 King Ahaziah saw what happened, so he fled in his chariot toward the town of Beth Haggan, pursued by Jehu. “Kill him too!” Jehu ordered his men, and they wounded him as he drove his chariot on the road up to Gur, near the town of Ibleam. But he managed to keep on going until he reached the city of Megiddo, where he died. 28 His officials took his body back to Jerusalem in a chariot and buried him in the royal tombs in David's City.
29 Ahaziah had become king of Judah in the eleventh year that Joram son of Ahab was king of Israel.
Queen Jezebel Is Killed
30 Jehu arrived in Jezreel. Jezebel, having heard what had happened, put on eye shadow, arranged her hair, and stood looking down at the street from a window in the palace. 31 As Jehu came through the gate, she called out, “You Zimri! You assassin! Why are you here?”
32 Jehu looked up and shouted, “Who is on my side?” Two or three palace officials looked down at him from a window, 33 and Jehu said to them, “Throw her down!” They threw her down, and her blood spattered on the wall and on the horses. Jehu drove his horses and chariot over her body, 34 entered the palace, and had a meal. Only then did he say, “Take that cursed woman and bury her; after all, she is a king's daughter.” 35 But the men who went out to bury her found nothing except her skull and the bones of her hands and feet. 36 When they reported this to Jehu, he said, “This is what the Lord said would happen, when he spoke through his servant Elijah: ‘Dogs will eat Jezebel's body in the territory of Jezreel. 37 Her remains will be scattered there like dung, so that no one will be able to identify them.’”
Помазання Єгу на Ізраїльське царство
1 У той час пророк Єлисей прикликав одного з пророчих учнів і сказав йому: Підпережись, візьми з собою оцю посудину з єлеєм помазання і піди в Рамот Гілеадський.
2 Коли прийдеш туди, знайди там Йосафатового сина Єгу, нащадка Німші. Знайшовши Єгу відклич його з-поміж його товаришів, і запровадь його в окрему кімнату.
3 Там візьмеш посуд з єлеєм, й виллєш на його голову зі словами, які сказав Господь: Я тебе помазав бути царем над Ізраїлем! Потім відкрий двері, і негайно втікай.
4 Тож пішов той слуга, пророчий учень, у Рамот Гілеадський.
5 Коли він туди прийшов, то застав там зібраних військових командирів. Звернувшись до Єгу, він сказав: Маю до тебе слово, командире! А Єгу запитав: З ким із нас усіх? Той відповів: З тобою, командире!
6 Тож він устав, і обидва зайшли в окремий дім; той вилив єлей на голову Єгу й сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Я тебе помазав царем над Господнім народом, – над Ізраїлем!
7 Ти маєш знищити весь рід твого володаря Ахава! Так Я помщуся за кров Моїх слуг пророків, і за кров усіх інших Господніх слуг, пролиту Єзавеллю!
8 Тож має зникнути весь рід Ахава, – адже Я знищу всіх нащадків Ахава чоловічої статі, – від вільного до невільника, які ще залишаються в Ізраїлі!
9 Я учиню з родом Ахава, як і з родом Єровоама, Неватового сина, а також з родом Бааші, сина Ахії.
10 А саму Єзавель з’їдять пси на тій самій земельній ділянці в Єзреелі, так що не буде кому її поховати! Після цього відкривши двері, він утік.
11 А коли Єгу повернувся до сановників свого володаря, то вони його запитали: Чи все гаразд? Чому цей навіжений приходив до тебе? Він їм відповів: Та ви ж знаєте, що це за людина і його балачки.
12 Але вони заперечили: Неправда! Розкажи нам! Тож він усе розповів: Так і так говорив він мені і особливо наголосив те, що сказав Господь: Я тебе помазую царем над Ізраїлем!
13 Після цього вони швидко познімали свої шати, постелили їх йому під ноги на східці сходів, і голосно засурмили в ріг, проголошуючи: Єгу став царем!
Загибель царів Йорама та Ахазії
14 Отже, Єгу, син Йосафата, внук Німші, вчинив змову проти Йорама в той час, як Йорам з усім Ізраїльським військом обороняв Рамот Гілеадський від сирійського царя Хазаїла.
15 Якраз у той час цар Йорам повернувся в Єзреел, щоб лікуватись від ран, які завдали йому сирійці під час битви з сирійським царем Хазаїлом. Єгу дав такий наказ: Якщо ви зі мною, не дозвольте нікому залишити місто, щоб хтось пішов і повідомив про це в Єзреелі.
16 Сам же Єгу сів верхи на коня й поїхав у Єзреел, оскільки там лежав Йорам, а Юдейський цар Ахазія туди прибув, аби відвідати Йорама.
17 Коли вартовий, що стояв на вежі в Єзреелі побачив загін Єгу, що наближався, то сповістив: Я бачу великий загін людей! Йорам же наказав: Візьми верхівця і пошли їм на зустріч, аби запитати: Чи у вас мирні наміри?
18 Вершник на коні поїхав назустріч загону, та запитав: Цар велить запитати, чи у вас мирні наміри? А Єгу відповів: Що тобі до того, чи мирні наші наміри? Повертай і їдь за мною! Тому вартовий на вежі повідомив: Посланець доїхав до них, але не повертається!
19 Тоді цар послав другого верхівця. Той також доїхав до них, і сказав: Цар питає, чи у вас мирні наміри? А Єгу відповів: Що тобі до того, чи мирні наші наміри? Повертай і їдь за мною!
20 А вартовий знову доповів, говорячи: Він під’їхав до них, але не повертається, проте спосіб його їзди, схожий на їзду Єгу, сина Німші, бо жене, як навіжений.
21 Тоді Йорам наказав: Запрягайте! Коли запрягли йому колісницю, Ізраїльський цар Йорам, разом з Юдейським царем Ахазією вирушили, – кожен на своїй колісниці. Вони зустрілись з Єгу на земельній ділянці єзреельця Навота.
22 побачивши Єгу Йорам запитав: Єгу, чи з миром ти їдеш? А той відповів: Який може бути мир, коли твоя матір Єзавель підтримує розпусту й примножує чарівництво?
23 Йорам негайно повернув колісницю й махнувши рукою, почав утікати, волаючи до Ахазії: Ахазіє, зрада!
24 Але Єгу взяв у руки свій лук й уразив Йорама межипліч, так що стріла пройшла через його серце, і він повалився у свою колісницю.
25 Після цього Єгу наказав одному зі своїх вельмож Бідкарові: Візьми, та скинь його на ділянку поля єзреельця Навота. Пригадай, як ми з тобою вдвох їхали за його батьком Ахавом, і чули той вирок, який Господь провістив щодо нього:
26 Я вчора бачив кров Навота і кров його синів. Далі таким було провіщення Господа: тому Я відплачу тобі на цій ділянці поля ! Отже, за вироком Господа, зараз же візьми й скинь його на цій ділянці за Господнім словом!
27 Побачивши таке, Юдейський цар Ахазія почав утікати дорогою на Бет-Гаґґан, проте Єгу погнався за ним, волаючи: Убийте і його! Ахазію поранили в його ж колісниці, на підйомі Ґур, що неподалік Ївлеама. Але він ще доїхав до Меґіддо, й там помер.
28 Тоді його вельможі привезли тіло Ахазії на колісниці в Єрусалим і поховали його в гробниці з його батьками в Давидовому Місті.
29 Ахазія зійшов на царський престол в Юдеї на одинадцятому році царювання Йорама, сина Ахава…
Загибель Єзавелі
30 Отже, Єгу прибув у Єзреел. Довідавшись про це, Єзавель підфарбувала свої очі, прикрасила собі голову й виглядала через вікно.
31 А коли Єгу в’їжджав у браму міста, вона гукнула: Чи все гаразд у Зімрі, убивці свого володаря ?
32 А він, повернувшись до того вікна, запитав: Хто там зі мною, покажіться мені?! Тож виглянули до нього два чи три євнухи.
33 А він наказав: Скиньте її! І коли вони її скинули, то її кров бризнула на стіну та коней, а Єгу переїхав через неї.
34 Він увійшов усередину палацу , наївся й напився, після чого наказав: Займіться цією проклятою й поховайте її, адже вона все-таки дочка царя!
35 А коли пішли, щоб її поховати, то не знайшли від неї нічого, крім черепа, ніг і рук.
36 Посланці повернулись і розповіли про це йому. А він сказав: Це і було провіщенням від Господа, яке Він сказав через Свого слугу тішбійця Іллю, проголосивши: На єзреельськім полі пси пожеруть тіло Єзавелі;
37 останки Єзавелі валятимуться на єзреельській ділянці поля, наче гній, так що не можна буде упізнати, що це – Єзавель…