The Woman from Shunem Returns
1 Now Elisha had told the woman who lived in Shunem, whose son he had brought back to life, that the Lord was sending a famine on the land, which would last for seven years, and that she should leave with her family and go and live somewhere else. 2 She had followed his instructions and had gone with her family to live in Philistia for the seven years.
3 At the end of the seven years she returned to Israel and went to the king to ask that her house and her land be restored to her. 4 She found the king talking with Gehazi, Elisha's servant; the king wanted to know about Elisha's miracles. 5 While Gehazi was telling the king how Elisha had brought a dead person back to life, the woman made her appeal to the king. Gehazi said to him, “Your Majesty, here is the woman and here is her son whom Elisha brought back to life!” 6 In answer to the king's question, she confirmed Gehazi's story, and so the king called an official and told him to give back to her everything that was hers, including the value of all the crops that her fields had produced during the seven years she had been away.
Elisha and King Benhadad of Syria
7 Elisha went to Damascus at a time when King Benhadad of Syria was sick. When the king was told that Elisha was there, 8 he said to Hazael, one of his officials, “Take a gift to the prophet and ask him to consult the Lord to find out whether or not I am going to get well.” 9 So Hazael loaded forty camels with all kinds of the finest products of Damascus and went to Elisha. When Hazael met him, he said, “Your servant King Benhadad has sent me to ask you whether or not he will recover from his sickness.”
10 Elisha answered, “The Lord has revealed to me that he will die; but go to him and tell him that he will recover.” 11 Then Elisha stared at him with a horrified look on his face until Hazael became ill at ease. Suddenly Elisha burst into tears. 12 “Why are you crying, sir?” Hazael asked.
“Because I know the horrible things you will do against the people of Israel,” Elisha answered. “You will set their fortresses on fire, slaughter their finest young men, batter their children to death, and rip open their pregnant women.”
13 “How could I ever be that powerful?” Hazael asked. “I'm a nobody!”
“The Lord has shown me that you will be king of Syria,” Elisha replied.
14 Hazael went back to Benhadad, who asked him, “What did Elisha say?”
“He told me that you would certainly get well,” Hazael answered. 15 But on the following day Hazael took a blanket, soaked it in water, and smothered the king.
And Hazael succeeded Benhadad as king of Syria.
King Jehoram of Judah
(2 Chronicles 21.1-20)16 In the fifth year of the reign of Joram son of Ahab as king of Israel, Jehoram son of Jehoshaphat became king of Judah 17 at the age of thirty-two, and he ruled in Jerusalem for eight years. 18 His wife was Ahab's daughter, and like the family of Ahab he followed the evil ways of the kings of Israel. He sinned against the Lord, 19 but the Lord was not willing to destroy Judah, because he had promised his servant David that his descendants would always continue to rule.
20 During Jehoram's reign Edom revolted against Judah and became an independent kingdom. 21 So Jehoram set out with all his chariots to Zair, where the Edomite army surrounded them. During the night he and his chariot commanders managed to break out and escape, and his soldiers scattered to their homes. 22 Edom has been independent of Judah ever since. During this same period the city of Libnah also revolted.
23 Everything else that Jehoram did is recorded in The History of the Kings of Judah. 24 Jehoram died and was buried in the royal tombs in David's City, and his son Ahaziah succeeded him as king.
King Ahaziah of Judah
(2 Chronicles 22.1-6)25 In the twelfth year of the reign of Joram son of Ahab as king of Israel, Ahaziah son of Jehoram became king of Judah 26 at the age of twenty-two, and he ruled in Jerusalem for one year. His mother was Athaliah, the daughter of King Ahab and granddaughter of King Omri of Israel. 27 Since Ahaziah was related to King Ahab by marriage, he sinned against the Lord, just as Ahab's family did.
28 King Ahaziah joined King Joram of Israel in a war against King Hazael of Syria. The armies clashed at Ramoth in Gilead, and Joram was wounded in battle. 29 He returned to the city of Jezreel to recover from his wounds, and Ahaziah went there to visit him.
Єлисей попереджає про голод
1 Якось Єлисей сказав тій жінці, сина якої воскресив, такі слова: Вставай, і разом з родиною вирушай, і замешкай у якомусь іншому краю, оскільки Господь вирішив спровадити на цей край голод, який лютуватиме у цьому краю сім років.
2 Жінка так і зробила: зібралась і вчинила за словом Божого чоловіка, – вона вирушила разом з родиною і сім років мешкала у филистимському краю.
Шунамійка повертає собі дім та поле
3 Як же закінчилось сім років, та жінка повернулась з филистимського краю і пішла до царя просити про свій дім та про своє поле.
4 В той час цар якраз розмовляв з Ґехазієм, слугою Божого чоловіка, розпитуючи: Розкажи мені про всі ті величні діяння, які звершував Єлисей!
5 Власне, саме в той момент, коли той розповідав цареві, як Єлисей воскресив померлого, сталося так, що ввійшла та жінка, сина якої той воскресив, аби викласти перед царем справу про свій дім та про своє поле. Ґехазій тут же сказав: Мій володарю, царю, це якраз та жінка, а це її син, якого Єлисей повернув до життя!
6 Тоді цар запитав жінку про її справу, і вона все розповіла йому. Після цього цар приставив до неї одного урядовця, наказавши йому: Потурбуйся, щоб їй було повернуто все, що їйналежало , разом з усім прибутком від поля з того дня, коли вона залишила край, і до сьогодні!
Смерть Бен-Гадада. Хазаїл стає царем Сирії
7 А Єлисей прийшов у Дамаск якраз тоді, коли сирійський цар Бен-Гадад захворів. Тому, коли йому повідомили, що прибув у місто Божий чоловік,
8 цар промовив до Хазаїла : Візьми з собою подарунок і зустрінься з Божим чоловіком. Довідайся через нього в Господа, запитавши: Чи я видужаю від цієї хвороби?
9 Отже, Хазаїл пішов йому назустріч, взявши з собою як подарунок, з усього найкращого, що було в Дамаску, – вантаж на сорока верблюдах. Коли ж він прийшов і зупинився перед Єлисеєм, то сказав: Твій син, Бен-Гадад, цар Сирії, послав мене до тебе з запитанням: Чи я видужаю від цієї хвороби?
10 Єлисей же сказав йому: Йди та скажи йому: Ти безумовно видужаєш! Проте Господь мені відкрив, що він усе-таки помре!
11 Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.
12 Тому Хазаїл стурбовано запитав: Чому це мій добродій плаче? А Єлисей відповів: Тому що я знаю, яке велике лихо ти заподієш Ізраїльтянам. Адже їхні фортеці ти дощенту знищуватимеш вогнем, а їхніх кращих юнаків вбиватимеш мечем, рубатимеш їхніх немовлят і розтинатимеш животи їхніх вагітних жінок .
13 Але Хазаїл заперечив: Та хто я такий, твій слуга, – якийсь пес, що чинитиме такі справи? А Єлисей відповів: Господь відкрив мені, яким царем ти станеш над Сирією.
14 З тим Хазаїл і пішов від Єлисея, й повернувся до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Єлисей? А той відповів: Сказав мені, що ти неодмінно одужаєш!
15 Проте наступного дня сталося таке: Хазаїл взяв покривало, намочив його у воді й поклав царю на його обличчя, так що той помер. Після цього Хазаїл зійшов замість нього на престол…
Єгорам – цар Юдеї
16 На п’ятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, Юдейським царем став син Йосафата Єгорам, хоч сам Йосафат, цар Юдеї, ще був живим.
17 Коли він зійшов на царський престол, йому було тридцять два роки, й вісім років владарював у Єрусалимі.
18 Але він ходив дорогою Ізраїльських царів, – діяв за прикладом родини Ахава, оскільки його дружиною була дочка Ахава. Він чинив те, що було злочином перед Господом.
19 Проте заради свого слуги Давида й тієї обітниці, яку Він дав йому, Господь не хотів знищити Юдею, аби не погас світильник Давида серед його нащадків ніколи.
20 За час його правління едомці звільнились від влади Юдеїв, й поставили у себе власного царя.
21 Тоді Єгорам з усіма військовими колісницями вирушив до Цаїру , але так сталося, що едомці його оточили разом з його начальниками колісниць, І хоч Єгорам посеред ночі з боєм пробився через їхнє оточення, його військо розбіглося по своїх наметах.
22 Таким чином едомці остаточно звільнились з-під владарювання Юдеї аж до сьогодні. Тоді ж відпала від Юдеї і Лівна (Лівія ).
23 Що ж до інших діянь Єгорама та всіх його досягнень, то вони описані в Книзі Літопису Юдейських Царів.
24 Тож спочив Єгорам зі своїми батьками, й був похований з його прабатьками в Давидовому Місті. Замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.
Ахазія – цар Юдеї
25 Отже, на дванадцятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, став царем Юдеї Ахазія, син Єгорама.
26 Ахазія мав двадцять два роки, коли він зійшов на престол, і царював у Єрусалимі лише один рік. Ім’я його матері Аталія, внучка Ізраїльського царя Омрі.
27 Але й він пішов дорогою сімейства Ахава й чинив те, що було злочином перед Господом, – як і вся родина Ахава, оскільки через шлюбні стосунки він увійшов у родину Ахава.
28 Разом з Йорамом, сином Ахава, він вирушив на війну з сирійським царем Хазаїлом, під Рамот Гілеадський, проте сирійці розгромили Йорама.
29 В результаті цар Йорам повернувся в Єзреел, аби лікуватись від ран, які йому заподіяли сирійці, коли він воював із сирійським царем Хазаїлом під Рамотом. У той час Юдейський цар Ахазія, син Єгорама, прибув у Єзреел, щоб відвідати Йорама, сина Ахава, коли той хворів.