The Assyrians Threaten Jerusalem
(2 Kings 18.13-372 19.14-192 35-37Isaiah 36.1-22Isaiah 37.8-38)1 After these events, in which King Hezekiah served the Lord faithfully, Sennacherib, the emperor of Assyria, invaded Judah. He besieged the fortified cities and gave orders for his army to break their way through the walls. 2 When Hezekiah saw that Sennacherib intended to attack Jerusalem also, 3-4 he and his officials decided to cut off the supply of water outside the city in order to keep the Assyrians from having any water when they got near Jerusalem. The officials led a large number of people out and stopped up all the springs, so that no more water flowed out of them. 5 The king strengthened the city's defenses by repairing the wall, building towers on it, and building an outer wall. In addition, he repaired the defenses built on the land that was filled in on the east side of the old part of Jerusalem. He also had a large number of spears and shields made. 6 He placed all the men in the city under the command of army officers and had them assemble in the open square at the city gate. He said to them, 7 “Be determined and confident, and don't be afraid of the Assyrian emperor or of the army he is leading. We have more power on our side than he has on his. 8 He has human power, but we have the Lord our God to help us and to fight our battles.” The people were encouraged by these words of their king.
9 Some time later, while Sennacherib and his army were still at Lachish, he sent the following message to Hezekiah and the people of Judah who were with him in Jerusalem: 10 “I, Sennacherib, Emperor of Assyria, ask what gives you people the confidence to remain in Jerusalem under siege. 11 Hezekiah tells you that the Lord your God will save you from our power, but Hezekiah is deceiving you and will let you die of hunger and thirst. 12 He is the one who destroyed the Lord's shrines and altars and then told the people of Judah and Jerusalem to worship and burn incense at one altar only. 13 Don't you know what my ancestors and I have done to the people of other nations? Did the gods of any other nation save their people from the emperor of Assyria? 14 When did any of the gods of all those countries ever save their country from us? Then what makes you think that your god can save you? 15 Now don't let Hezekiah deceive you or mislead you like that. Don't believe him! No god of any nation has ever been able to save his people from any Assyrian emperor. So certainly this god of yours can't save you!”
16 The Assyrian officials said even worse things about the Lord God and Hezekiah, the Lord's servant. 17 The letter that the emperor wrote defied the Lord, the God of Israel. It said, “The gods of the nations have not saved their people from my power, and neither will Hezekiah's god save his people from me.” 18 The officials shouted this in Hebrew in order to frighten and discourage the people of Jerusalem who were on the city wall, so that it would be easier to capture the city. 19 They talked about the God of Jerusalem in the same way that they talked about the gods of the other peoples, idols made by human hands.
20 Then King Hezekiah and the prophet Isaiah son of Amoz prayed to God and cried out to him for help. 21 The Lord sent an angel that killed the soldiers and officers of the Assyrian army. So the emperor went back to Assyria disgraced. One day when he was in the temple of his god, some of his sons killed him with their swords.
22 In this way the Lord rescued King Hezekiah and the people of Jerusalem from the power of Sennacherib, the emperor of Assyria, and also from their other enemies. He let the people live in peace with all the neighboring countries. 23 Many people came to Jerusalem, bringing offerings to the Lord and gifts to Hezekiah, so that from then on all the nations held Hezekiah in honor.
Hezekiah's Illness and Pride
(2 Kings 20.1-32 12-19Isaiah 38.1-3Isaiah 39.1-8)24 About this time King Hezekiah became sick and almost died. He prayed, and the Lord gave him a sign that he would recover. 25 But Hezekiah was too proud to show gratitude for what the Lord had done for him, and Judah and Jerusalem suffered for it. 26 Finally, however, Hezekiah and the people of Jerusalem humbled themselves, and so the Lord did not punish the people until after Hezekiah's death.
Hezekiah's Wealth and Splendor
27 King Hezekiah became very wealthy, and everyone held him in honor. He had storerooms built for his gold, silver, precious stones, spices, shields, and other valuable objects. 28 In addition, he had storehouses built for his grain, wine, and olive oil; barns for his cattle; and pens for his sheep. 29 Besides all this, God gave him sheep and cattle and so much other wealth that he built many cities. 30 It was King Hezekiah who blocked the outlet for Gihon Spring and channeled the water to flow through a tunnel to a point inside the walls of Jerusalem. Hezekiah succeeded in everything he did, 31 and even when the Babylonian ambassadors came to inquire about the unusual event that had happened in the land, God let Hezekiah go his own way only in order to test his character.
The End of Hezekiah's Reign
(2 Kings 20.202 21)32 Everything else that King Hezekiah did and his devotion to the Lord are recorded in The Vision of the Prophet Isaiah Son of Amoz and in The History of the Kings of Judah and Israel. 33 Hezekiah died and was buried in the upper section of the royal tombs. All the people of Judah and Jerusalem paid him great honor at his death. His son Manasseh succeeded him as king.
Сеннахерів погрожує захопити усі міста Юдеї
1 Після цих подій і всіх ознак вірності Єзекії, прийшов ассирійський цар Сеннахерів, і, виступивши проти Юдеї, учинив осаду навколо укріплених міст, з наміром їх захопити для себе.
2 Коли Єзекія побачив, що Сеннахерів виступив з наміром завоювати і Єрусалим,
3 то, порадившись зі своїми командирами війська та своїми лицарями він запропонував засипати водні джерела, що за містом; вони його в цьому підтримали.
4 Було зібрано багато людей, і вони перекрили всі водні джерела та засипали потік, що протікав через край, говорячи: Для чого, прийшовши сюди, ассирійські царі мали би тут багато води?
5 Підбадьорившись духом, він відновив зруйновані місцями стіни міста, збудував на них башти. Навколо старої стіни побудував іншу стіну; укріпив фортецю Мілло в Місті Давида та заготовив багато зброї – списів і щитів.
6 Він настановив над народом воєначальників, зібрав їх до себе на майдан перед брамою міста, і, підбадьорюючи їх, натхненно говорив:
7 Кріпіться і будьте мужніми, не бійтесь і не жахайтесь ассирійського царя, ані тієї численності війська, яка з ним, адже з нами значно більша сила, ніж у нього!
8 З ним – людська потуга, а з нами – Господь, наш Бог; Він нам допоможе, й буде за нас провадити битву! Промова Юдейського царя Єзекії підбадьорила народ.
9 Після цього ассирійський цар Сеннахерів, який зі своїм військом таборував під Лахішем, послав своїх сановників у Єрусалим до Юдейського царя Єзекії та до всіх Юдеїв, мешканців Єрусалима, з такою заявою:
10 Так говорить ассирійський цар Сеннахерів: На що ви покладаєте надію, засівши в Єрусалимі, який перебуває в облозі?
11 Нехай не обманює вас Єзекія, прирікши вас на неминучу смерть від голоду та спраги й запевняючи: Господь, наш Бог, врятує нас від рук ассирійського царя!
12 Хіба це не той самий Єзекія, котрий знищив його жертовники та його узвишшя, і звелів Юдеям та Єрусалимові, говорячи: Поклоняйтесь перед одним лише жертовником і на ньому звершуйте кадіння?
13 Хіба ви не знаєте, що зробив я і мої батьки з усіма народами країн? Хіба будь-коли спромоглися боги народів тих країн врятувати свої власні країни від моєї руки?
14 Котрий з-посеред усіх богів тих народів, яких вигубили мої батьки, врятував їх? Котрий з них спромігся врятувати свій народ від моєї руки? Тож хіба зможе ваш Бог врятувати вас від моєї руки?
15 Нехай же тепер вас не обманює Єзекія і нехай не переконує вас діяти так само! Тож не вірте йому! Адже жоден бог будь-якого народу чи царства не зможе врятувати свій народ з моєї руки, як і раніше з рук моїх батьків, то хіба ваш Бог здатний врятувати вас від моєї руки?!
16 І ще багато чого говорили його посланці проти Господа Бога та проти його слуги Єзекії.
17 Сеннахерів також написав лист, аби в ньому зневажити Господа, Бога Ізраїлю, говорячи про Нього: Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує Свого народу від моєї руки!
18 Вони (сановники царя ) волали дуже голосно Юдейською мовою, звертаючись до мешканців Єрусалима, які стояли на стіні, з метою налякати їх, а перелякавши, таким чином захопити місто.
19 Отже, вони багато говорили проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, які є витворами людських рук.
Поразка із смерть Сеннахеріва
20 З цього приводу палко молились як цар Єзекія, так і пророк Ісая, син Амоса, волаючи про допомогу з неба.
21 Після того Господь послав ангела, котрий знищив усіх хоробрих воїнів, командирів і можновладців у таборі ассирійського царя, так що зганьблений і знеславлений він повернувся до свого краю. Коли ж він увійшов у капище свого бога, його вбили мечем його рідні сини.
22 Отже, Господь врятував Єзекію і всіх мешканців Єрусалима, від рук ассирійського царя Сеннахеріва та від рук усіх ворогів, забезпечивши їх звідусіль спокоєм.
23 Тому було багато таких, котрі приносили в Єрусалим дари для Господа та цінні подарунки Юдейському цареві Єзекії. Після цього він став дуже славнозвісним серед усіх народів…
Кінець царювання Єзекії
24 Але так сталось, що в той час Єзекія смертельно занедужав. Він молився до Господа, Котрий його вислухав і учинив для нього незвичну ознаку .
25 Проте Єзекія не віддячив Йому за виявлене до нього добродійство, оскільки його серце загорділо, тому Бог запалав гнівом на нього, на Юдею і на весь Єрусалим.
26 Коли ж Єзекія пізніше впокорився й покаявся в своїй гордині, як і всі мешканці Єрусалима, то Господній гнів не впав на них у часи Єзекії.
27 Єзекія був багатим і користувався дуже великою славою. Він спорудив собі скарбниці для срібла, золота, коштовного каміння та пахощів, а також для щитів та всякого коштовного начиння.
28 Крім того він побудував комори для запасів зерна, вина та олії; спорудив стайні для різної худоби та загони для овець.
29 Він також будував міста. Єзекія придбав собі численні отари овець та великої худоби, адже Господь обдарував його дуже великими маєтками.
30 Саме Єзекія перекрив русло води Верхнього Гіхону і пустив її вниз на захід до Міста Давида. Отже, Єзекії щастило в усякому його ділі.
31 Проте, коли прийшли посли можновладців Вавилону, які були послані до нього, щоб довідатись про незвичну ознаку, яка трапилась в краю, Бог його залишив, випробовуючи його, аби довідатись про всі його сердечні задуми.
32 А всі інші події з життя Єзекії та його благочестиві діяння записані у Видіннях Пророка Ісаї, Сина Амоса, а також у Книзі Юдейських та Ізраїльських Царів.
33 Тож Єзекія спочив зі своїми батьками, і його поховали у верхній частині гробниці біля синів Давида. Всі Юдеї та мешканці Єрусалима віддали йому після смерті належні почесті. Після Єзекії став царем його син Манассія.