King Uzziah of Judah
(2 Kings 14.212 222 15.1-7)
1 All the people of Judah chose Amaziah's sixteen-year-old son Uzziah to succeed his father as king. ( 2 It was after the death of Amaziah that Uzziah recaptured Elath and rebuilt the city.)
3 Uzziah became king at the age of sixteen, and he ruled in Jerusalem for fifty-two years. His mother was Jecoliah from Jerusalem. 4 Following the example of his father, he did what was pleasing to the Lord. 5 As long as Zechariah, his religious adviser, was living, he served the Lord faithfully, and God blessed him.
6 Uzziah went to war against the Philistines. He tore down the walls of the cities of Gath, Jamnia, and Ashdod, and built fortified cities near Ashdod and in the rest of Philistia. 7 God helped him defeat the Philistines, the Arabs living at Gurbaal, and the Meunites. 8 The Ammonites paid tribute to Uzziah, and he became so powerful that his fame spread even to Egypt.
9 Uzziah strengthened the fortifications of Jerusalem by building towers at the Corner Gate, at the Valley Gate, and where the wall turned. 10 He also built fortified towers in the open country and dug many cisterns, because he had large herds of livestock in the western foothills and plains. Because he loved farming, he encouraged the people to plant vineyards in the hill country and to farm the fertile land.
11 He had a large army ready for battle. Its records were kept by his secretaries Jeiel and Maaseiah under the supervision of Hananiah, a member of the king's staff. 12 The army was commanded by 2,600 officers. 13 Under them were 307,500 soldiers able to fight effectively for the king against his enemies. 14 Uzziah supplied the army with shields, spears, helmets, coats of armor, bows and arrows, and stones for slinging. 15 In Jerusalem his inventors made equipment for shooting arrows and for throwing large stones from the towers and corners of the city wall. His fame spread everywhere, and he became very powerful because of the help he received from God.
Uzziah Is Punished for His Pride
16 But when King Uzziah became strong, he grew arrogant, and that led to his downfall. He defied the Lord his God by going into the Temple to burn incense on the altar of incense. 17 Azariah the priest, accompanied by eighty strong and courageous priests, followed the king 18 to resist him. They said, “Uzziah! You have no right to burn incense to the Lord. Only the priests who are descended from Aaron have been consecrated to do this. Leave this holy place. You have offended the Lord God, and you no longer have his blessing.”
19 Uzziah was standing there in the Temple beside the incense altar and was holding an incense burner. He became angry with the priests, and immediately a dreaded skin disease broke out on his forehead. 20 Azariah and the other priests stared at the king's forehead in horror and then forced him to leave the Temple. He hurried to get out, because the Lord had punished him.
21 For the rest of his life King Uzziah was ritually unclean because of his disease. Unable to enter the Temple again, he lived in his own house, relieved of all duties, while his son Jotham governed the country.
22 The prophet Isaiah son of Amoz recorded all the other things that King Uzziah did during his reign. 23 Uzziah died and was buried in the royal burial ground, but because of his disease he was not buried in the royal tombs. His son Jotham succeeded him as king.
Уззія – цар Юдеї
1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2 Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв.
3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею Господа, Бог сприяв його успіху.
6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх.
10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
Покарання за гордість Уззії
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!
19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у Господньому Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що Господь його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від Господнього Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.