The Capture of the Covenant Box
1 At that time the Philistines gathered to go to war against Israel, so the Israelites set out to fight them. The Israelites set up their camp at Ebenezer and the Philistines at Aphek. 2 The Philistines attacked, and after fierce fighting they defeated the Israelites and killed about four thousand men on the battlefield. 3 When the survivors came back to camp, the leaders of Israel said, “Why did the Lord let the Philistines defeat us today? Let's go and bring the Lord's Covenant Box from Shiloh, so that he will go with us and save us from our enemies.” 4 So they sent messengers to Shiloh and got the Covenant Box of the Lord Almighty, who is enthroned above the winged creatures. And Eli's two sons, Hophni and Phinehas, came along with the Covenant Box.
5 When the Covenant Box arrived, the Israelites gave such a loud shout of joy that the earth shook. 6 The Philistines heard the shouting and said, “Listen to all that shouting in the Hebrew camp! What does it mean?” When they found out that the Lord's Covenant Box had arrived in the Hebrew camp, 7 they were afraid, and said, “A god has come into their camp! We're lost! Nothing like this has ever happened to us before! 8 Who can save us from those powerful gods? They are the gods who slaughtered the Egyptians in the desert! 9 Be brave, Philistines! Fight like men, or we will become slaves to the Hebrews, just as they were our slaves. So fight like men!”
10 The Philistines fought hard and defeated the Israelites, who went running to their homes. There was a great slaughter: thirty thousand Israelite soldiers were killed. 11 God's Covenant Box was captured, and Eli's sons, Hophni and Phinehas, were both killed.
The Death of Eli
12 A man from the tribe of Benjamin ran all the way from the battlefield to Shiloh and arrived there the same day. To show his grief, he had torn his clothes and put dirt on his head. 13 Eli, who was very worried about the Covenant Box, was sitting in his seat beside the road, staring. The man spread the news throughout the town, and everyone cried out in fear. 14 Eli heard the noise and asked, “What is all this noise about?” The man hurried to Eli to tell him the news. ( 15 Eli was now ninety-eight years old and almost completely blind.) 16 The man said, “I have escaped from the battle and have run all the way here today.”
Eli asked him, “What happened, my son?”
17 The messenger answered, “Israel ran away from the Philistines; it was a terrible defeat for us! Besides that, your sons Hophni and Phinehas were killed, and God's Covenant Box was captured!”
18 When the man mentioned the Covenant Box, Eli fell backward from his seat beside the gate. He was so old and fat that the fall broke his neck, and he died. He had been a leader in Israel for forty years.
The Death of the Widow of Phinehas
19 Eli's daughter-in-law, the wife of Phinehas, was pregnant, and it was almost time for her baby to be born. When she heard that God's Covenant Box had been captured and that her father-in-law and her husband were dead, she suddenly went into labor and gave birth. 20 As she was dying, the women helping her said to her, “Be brave! You have a son!” But she paid no attention and did not answer. 21 She named the boy Ichabod, explaining, “God's glory has left Israel”—referring to the capture of the Covenant Box and the death of her father-in-law and her husband. 22 “God's glory has left Israel,” she said, “because God's Covenant Box has been captured.”
Филистимці захоплюють Ковчег Заповіту
1 До слів Самуїла прислухався весь Ізраїль. У той час Ізраїль вирушив на війну проти филистимців. Вони отаборились при Евен-Езері, тоді як филистимці стояли табором під Афеком.
2 Филистимці вишикувались у бойові лави проти Ізраїлю, і розпочалась битва. Ізраїль був розбитий филистимцями. Під час бою на полі битви полягло близько чотирьох тисяч чоловік.
3 Коли військові мужі повернулись до табору, ізраїльські старійшини сказали: Чому сьогодні так вразив нас Господь перед филистимцями? Давайте візьмемо з собою з Шіло Ковчег Господнього Заповіту, – нехай він буде серед нас і врятує нас від рук наших ворогів.
4 Тож військові послали в Шіло людей , котрі і спровадили звідти Ковчег Заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. Ковчег Божого Заповіту супроводжували обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас.
5 Так сталося, що коли Ковчег Господнього Заповіту прибув до табору, то весь Ізраїль так голосно закричав, що здригнулась земля.
6 Почувши цей потужний вигук, филистимці почали питати: Чому це такий гучний крик у єврейському таборі? А коли дізналися, що Господній Ковчег прибув до табору,
7 то филистимці перелякалися й говорили: Їхній Бог прийшов до табору! Потім додали: Горе нам! Адже чогось подібного досі ще не було!
8 Горе нам! Хто нас врятує від руки такого потужного Бога!? Адже їхні боги вражали єгиптян усякими карами ще перед пустелею!
9 Тож зберіться з силами і виявіть усю мужність, филистимці, аби часом вам не довелось служити євреям, як вони служили вам! Отже, будьте мужніми, і вступайте в бій!
10 І филистимці ринулись у бій; вони цілковито розгромили Ізраїльтян, так що вони порозбігались по своїх наметах. Це була дуже велика поразка, в якій полягло тридцять тисяч піших Ізраїльтян.
11 Захопили филистимці також і Божий Ковчег, а обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас, загинули.
Смерть Ілія
12 Того самого дня пощастило вирватись з поля битви одному веніямінцю, який прибіг у Шіло; його одяг був розірваний, а його голова посипана порохом.
13 Коли він наблизився, Ілій якраз сидів на стільці біля самої дороги, вдивляючись у далечінь , адже його серце тривожилось за долю Божого Ковчега. Коли ж той чоловік прибіг до міста й розповів, що сталось, усе місто заголосило.
14 Почувши це велике голосіння, Ілій запитав: Що це за лемент я чую? Але якраз прибув до нього той чоловік і про все розповів Ілію.
15 На той час Ілію було вже дев’яносто вісім років; його очі потьмяніли, так що він майже не бачив.
16 Отже, той чоловік сказав Ілію: Я – той, хто прибув з військового табору, і сьогодні я ледве втік з поля бою… А той запитав: Що сталося, мій сину?
17 Відповідаючи, вісник сказав: Ізраїль кинувся навтіки перед филистимцями, і в бою полягло дуже багато людей. Загинули також обидва твої сини, Хофні та Пінхас, захоплено і Божий Ковчег…
18 Коли вісник згадав про Божий Ковчег, сталося так, що Ілій впав навзнаки зі стільця біля входу до брами, зламав свій хребет і помер, оскільки він був чоловіком похилого віку і важким. Він був суддею Ізраїлю сорок років.
Іхавод
19 Його невістка, дружина Пінхаса, була вагітною, і незабаром мала народити. Почувши про те, що Божий Ковчег захоплено, а також про смерть свого свекра та свого чоловіка, вона впала навколішки й народила, оскільки в неї почались перейми.
20 І коли під час родів вона помирала, ті жінки , що стояли біля неї, казали: Не бійся, адже ти народила сина! Але вона нічого не відповіла, й навіть не звернула на це уваги.
21 Вона лише назвала хлопчика Іхаводом, говорячи: Відійшла слава від Ізраїлю, – оскільки був захоплений ворогом Божий Ковчег, а також у зв’язку зі смертю свого свекра і свого чоловіка.
22 Вона ще раз повторила: Відійшла слава від Ізраїлю, тому що не стало Господнього Ковчега.