The Lord Appears to Samuel
1 In those days, when the boy Samuel was serving the Lord under the direction of Eli, there were very few messages from the Lord, and visions from him were quite rare. 2 One night Eli, who was now almost blind, was sleeping in his own room; 3 Samuel was sleeping in the sanctuary, where the sacred Covenant Box was. Before dawn, while the lamp was still burning, 4 the Lord called Samuel. He answered, “Yes, sir!” 5 and ran to Eli and said, “You called me, and here I am.”
But Eli answered, “I didn't call you; go back to bed.” So Samuel went back to bed.
6-7 The Lord called Samuel again. The boy did not know that it was the Lord, because the Lord had never spoken to him before. So he got up, went to Eli, and said, “You called me, and here I am.”
But Eli answered, “My son, I didn't call you; go back to bed.”
8 The Lord called Samuel a third time; he got up, went to Eli, and said, “You called me, and here I am.”
Then Eli realized that it was the Lord who was calling the boy, 9 so he said to him, “Go back to bed; and if he calls you again, say, ‘Speak, Lord, your servant is listening.’” So Samuel went back to bed.
10 The Lord came and stood there, and called as he had before, “Samuel! Samuel!”
Samuel answered, “Speak; your servant is listening.”
11 The Lord said to him, “Some day I am going to do something to the people of Israel that is so terrible that everyone who hears about it will be stunned. 12 On that day I will carry out all my threats against Eli's family, from beginning to end. 13 I have already told him that I am going to punish his family forever because his sons have spoken evil things against me. Eli knew they were doing this, but he did not stop them. 14 So I solemnly declare to the family of Eli that no sacrifice or offering will ever be able to remove the consequences of this terrible sin.”
15 Samuel stayed in bed until morning; then he got up and opened the doors of the house of the Lord. He was afraid to tell Eli about the vision. 16 Eli called him, “Samuel, my boy!”
“Yes, sir,” answered Samuel.
17 “What did the Lord tell you?” Eli asked. “Don't keep anything from me. God will punish you severely if you don't tell me everything he said.” 18 So Samuel told him everything; he did not keep anything back. Eli said, “He is the Lord; he will do whatever seems best to him.”
19 As Samuel grew up, the Lord was with him and made come true everything that Samuel said. 20 So all the people of Israel, from one end of the country to the other, knew that Samuel was indeed a prophet of the Lord. 21 The Lord continued to reveal himself at Shiloh, where he had appeared to Samuel and had spoken to him. And when Samuel spoke, all Israel listened.
Господь прикликає Самуїла
1 Отрок Самуїл і далі служив Господу під наглядом Ілія. У ті часи Господнє слово було рідкісним. Так само й видіння були не часто.
2 Одного разу, коли Ілій ліг спати на своєму звичному місці, – це був час, коли його зір почав слабшати, так що він майже не бачив,
3 а Божий світильник ще не погас, – Самуїл вже спав у Господньому Святилищі, де стояв Божий Ковчег.
4 У той час Господь покликав Самуїла, а той відповів: Я тут!
5 Він побіг до Ілія й промовив: Ось я, адже ти мене кликав!? А той відповів: Ні, я не кликав, – повертайся й спи! Він пішов і ліг.
6 Але Господь вдруге покликав Самуїла. Самуїл знову встав, пішов до Ілія і каже: Ось я! Ти мене кликав? А той так само відповів: Ні, я не кликав тебе, мій синку, – повертайся й лягай!
7 Справа в тому, що до цього часу Самуїл ще не знав голосу Господа, адже раніше Господнє слово йому не об’являлось.
8 Тому Господь знову, третій раз, покликав Самуїла. Тож він устав, пішов до Ілія і сказав: Я тут, – оскільки ти таки кликав мене! – Тоді Ілій зрозумів, що хлопця кличе Господь.
9 Тому Ілій сказав Самуїлові: Повертайся й лягай, а коли тебе покличуть, то скажи: Говори, Господи, Твій слуга Тебе слухає! Самуїл пішов і ліг на своє місце.
10 Тож Господь прийшов, став і покликав, як попередні рази: Самуїле! Самуїле! Тепер Самуїл відізвався: Говори, адже слухає Твій слуга!
11 Тоді Господь промовив до Самуїла: Незабаром Я учиню в Ізраїлі таке, від чого в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох його вухах.
12 Того дня Я здійсню щодо Ілія все, що Я сказав про його родину, – від початку й до кінця!
13 Я вже повідомив йому, що Я здійсню суд над його родиною, відкинувши навіки за беззаконня, про які він знав: адже його сини зневажали Бога, але він їх за це як слід не докоряв!
14 Тому Я присягнувся щодо родини Ілія, що гріхи родини Ілія не будуть викуплені ані жертвами тварин, ані хлібними приношеннями повіки!
15 Після цього Самуїл лежав аж до ранку, потім відчинив двері Господнього Храму, але розповісти видіння Ілію Самуїл боявся.
16 Тому Ілій сам покликав Самуїла, гукнувши: Самуїле, сину мій! А той відповів: Ось я!
17 Ілій запитав: То про що Він говорив з тобою? Не приховуй від мене нічого! Нехай тобі Бог зробить те, чи інше, та ще й додасть, якщо приховаєш від мене хоч щось, з усього того, що Він тобі сказав.
18 І Самуїл розповів йому все, не втаївши нічого. А Ілій сказав: Він – Господь, нехай робить те, що вважає правильним.
19 Отже, Самуїл і далі зростав, а Господь був з ним, і жодне зі сказаних Ним (Господом ) слів не залишилось невиконаним .
20 Таким чином увесь Ізраїль, від Дана й до Версавії, дізнався, що Самуїл – справді Господній пророк.
21 Після того як Господь вперше об’явився Самуїлу в Шіло, провістивши Господню вістку, Господь і далі відкривався йому в Шіло.