1 Some time later the Philistines gathered their troops to fight Israel, and Achish said to David, “Of course you understand that you and your men are to fight on my side.”
2 “Of course,” David answered. “I am your servant, and you will see for yourself what I can do.”
Achish said, “Good! I will make you my permanent bodyguard.”
Saul Consults a Medium
3 Now Samuel had died, and all the Israelites had mourned for him and had buried him in his hometown of Ramah. Saul had forced all the fortunetellers and mediums to leave Israel.
4 The Philistine troops assembled and camped near the town of Shunem; Saul gathered the Israelites and camped at Mount Gilboa. 5 When Saul saw the Philistine army, he was terrified, 6 and so he asked the Lord what to do. But the Lord did not answer him at all, either by dreams or by the use of Urim and Thummim or by prophets. 7 Then Saul ordered his officials, “Find me a woman who is a medium, and I will go and consult her.”
“There is one in Endor,” they answered.
8 So Saul disguised himself; he put on different clothes, and after dark he went with two of his men to see the woman. “Consult the spirits for me and tell me what is going to happen,” he said to her. “Call up the spirit of the man I name.”
9 The woman answered, “Surely you know what King Saul has done, how he forced the fortunetellers and mediums to leave Israel. Why, then, are you trying to trap me and get me killed?”
10 Then Saul made a sacred vow. “By the living Lord I promise that you will not be punished for doing this,” he told her.
11 “Whom shall I call up for you?” the woman asked.
“Samuel,” he answered.
12 When the woman saw Samuel, she screamed and said to Saul, “Why have you tricked me? You are King Saul!”
13 “Don't be afraid!” the king said to her. “What do you see?”
“I see a spirit coming up from the earth,” she answered.
14 “What does it look like?” he asked.
“It's an old man coming up,” she answered. “He is wearing a cloak.”
Then Saul knew that it was Samuel, and he bowed to the ground in respect.
15 Samuel said to Saul, “Why have you disturbed me? Why did you make me come back?”
Saul answered, “I am in great trouble! The Philistines are at war with me, and God has abandoned me. He doesn't answer me any more, either by prophets or by dreams. And so I have called you, for you to tell me what I must do.”
16 Samuel said, “Why do you call me when the Lord has abandoned you and become your enemy? 17 The Lord has done to you what he told you through me: he has taken the kingdom away from you and given it to David instead. 18 You disobeyed the Lord's command and did not completely destroy the Amalekites and all they had. That is why the Lord is doing this to you now. 19 He will give you and Israel over to the Philistines. Tomorrow you and your sons will join me, and the Lord will also give the army of Israel over to the Philistines.”
20 At once Saul fell down and lay stretched out on the ground, terrified by what Samuel had said. He was weak, because he had not eaten anything all day and all night. 21 The woman went over to him and saw that he was terrified, so she said to him, “Please, sir, I risked my life by doing what you asked. 22 Now please do what I ask. Let me fix you some food. You must eat so that you will be strong enough to travel.”
23 Saul refused and said he would not eat anything. But his officers also urged him to eat. He finally gave in, got up from the ground, and sat on the bed. 24 The woman quickly killed a calf which she had been fattening. Then she took some flour, prepared it, and baked some bread without yeast. 25 She set the food before Saul and his officers, and they ate it. And they left that same night.
1 Так співпало, що в той час филистимці готували свої військові загони, аби вирушити війною проти Ізраїлю. Тоді Ахіш сказав до Давида: Маєш знати, що ти зі своїм загоном приєднаєшся до мене і до мого війська!
2 І Давид відповів Ахішові: Гаразд, тепер переконаєшся сам, що вчинить твій слуга. Після цього Ахіш сказав Давидові: В такому разі я тебе призначу своїм власним охоронцем назавжди.
Саул радиться з ворожкою із Ен-Дору
3 На той час Самуїл вже помер, увесь Ізраїль його оплакав, і його поховали в родинному місті, в Рамі. А Саул повиганяв з краю чаклунів та ворожбитів.
4 Отже, филистимці зібрали військо, виступили й отаборились у Шунемі. Саул також зібрав увесь Ізраїль, розташувавшись у Ґілбоа.
5 Коли Саул побачив табір филистимців, він злякався, так що його серце стало прискорено битись.
6 Саул почав питати Господа, але Господь не відповідав йому ні через сновидіння, ні через Урім , ні через пророків.
7 Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені ворожку, яка викликає духів, – я піду до неї, та запитаю її. Його слуги відповіли йому: Є така ворожка в Ен-Дорі!
8 Саул змінив свою зовнішність, одягнувшись в інший одяг, і вирушив з двома мужами. Прийшовши до тієї жінки вночі, він сказав: Поворожи мені, викликавши духа померлого – того, про кого я тобі скажу!
9 Але та жінка йому відповіла: Ти, напевно, знаєш, що зробив Саул, вигубивши в краю чаклунів і тих, що викликають духів?! Тож навіщо ти створюєш небезпеку для мого життя, – щоб мене погубити?
10 Але Саул присягнувся їй Господом, говорячи: Як живий Господь, за це на тебе не впаде жодна провина!
11 Тоді жінка запитала: Кого я маю до тебе привести? А він відповів: Приведи мені Самуїла.
12 І коли жінка побачила Самуїла, то голосно скрикнула і заволала до Саула, говорячи: Навіщо ти мене обманув? Адже ти Саул!
13 А цар сказав їй: Не бійся! Кого ти побачила? А жінка відповіла Саулові: Я бачу, що ніби бог виходить із землі.
14 Він запитав: Який він на вигляд? А вона відповіла: Виходить похилого віку чоловік, зодягнутий у довгий плащ. І Саул зрозумів, що це Самуїл; Саул схилився долілиць, і поклонився.
15 Самуїл запитав Саула: Для чого ти мене турбуєш? Навіщо викликав мене? А Саул відповів: Я дуже в скрутному положенні, – филистимці пішли на мене війною, тоді як Бог від мене відвернувся і більше мені не відповідає ні через пророків, ні в сновидіннях. Тож я тебе покликав, аби ти мені сказав, що маю робити.
16 І Самуїл відповів: Навіщо ти питаєш мене, якщо Господь відступив від тебе і став твоїм ворогом?
17 Господь тобі вчинив так, як провіщав через мене: Господь відняв царство з твоїх рук і віддав його твоєму ближньому, Давидові.
18 Оскільки ти не послухався наказу Господа і не сприяв тому, аби Його обурливий гнів спіткав Амалека, тому й Господь так чинить сьогодні з тобою.
19 Господь видасть Ізраїль разом із тобою в руки филистимців, і завтра ти разом зі своїми синами будете тут зі мною; так само й усе Ізраїльське військо Господь віддасть у руки филистимців.
20 І Саул тут же простягнувся навзнак у повний свій зріст на землі, – його охопив невимовний жах від слів Самуїла. До того ж він підупав на силі, оскільки нічого не їв увесь день і цілу ніч.
21 А коли та жінка підійшла до Саула й побачила, як він сильно стривожений, то вона промовила до нього: Ось я, твоя слугиня, послухала тебе, хоч ризикувала своїм життям; я послухалась твоїх слів, які ти мені сказав.
22 Тому зараз, благаю, послухайся і ти слів своєї слугині, – я покладу перед тобою шматок хліба, аби ти, попоївши, підкріпився силами, після чого вирушиш у дорогу.
23 Однак він відмовлявся й говорив: Не буду їсти! Але його слуги, разом з тією жінкою, вмовили його, і він їх послухав, – устав з землі та сів на ліжку.
24 У тієї жінки в господарстві було вгодоване теля; тож вона поспішно його зарізала. Потім взяла муки, замісила тісто і спекла прісні коржі.
25 Усе це вона поставила перед Саулом та перед його слугами, – вони попоїли й тієї ж ночі встали й подались у дорогу.