David among the Philistines
1 David said to himself, “One of these days Saul will kill me. The best thing for me to do is to escape to Philistia. Then Saul will give up looking for me in Israel, and I will be safe.” 2 So David and his six hundred men went over at once to Achish son of Maoch, king of Gath. 3 David and his men settled there in Gath with their families. David had his two wives with him, Ahinoam from Jezreel, and Abigail, Nabal's widow, from Carmel. 4 When Saul heard that David had fled to Gath, he gave up trying to find him.
5 David said to Achish, “If you are my friend, let me have a small town to live in. There is no need, sir, for me to live with you in the capital city.” 6 So Achish gave him the town of Ziklag, and for this reason Ziklag has belonged to the kings of Judah ever since. 7 David lived in Philistia for sixteen months.
8 During that time David and his men would attack the people of Geshur, Girzi, and Amalek, who had been living in the region a very long time. He would raid their land as far as Shur, all the way down to Egypt, 9 killing all the men and women and taking the sheep, cattle, donkeys, camels, and even the clothes. Then he would come back to Achish, 10 who would ask him, “Where did you go on a raid this time?” and David would tell him that he had gone to the southern part of Judah or to the territory of the clan of Jerahmeel or to the territory where the Kenites lived. 11 David would kill everyone, men and women, so that no one could go back to Gath and report what he and his men had really done. This is what David did the whole time he lived in Philistia. 12 But Achish trusted David and said to himself, “He is hated so much by his own people the Israelites that he will have to serve me all his life.”
Давид переховується у царя Ахіша
1 Давид міркував сам у собі: Коли-небудь я таки загину від рук Саула, тому мені не залишається нічого кращого, як утікати. Тож я піду до филистимського краю, і тоді Саул перестане мене шукати по всьому Ізраїлю, і таким чином я врятуюсь з його рук.
2 Тож Давид, разом із шістьомастами воїнами, що були з ним, вирушив і пішов до ґатського царя Ахіша, Маахового сина.
3 Отже, Давид разом зі своїми людьми замешкали з Ахішем у Ґаті, – кожен зі своєю родиною, як і Давид з обома своїми дружинами: з Ахіноамою з Єзреела та Авігеєю, колишньою дружиною Навала з Кармела.
4 Коли Саулові повідомили, що Давид утік у Ґат, то він перестав далі його шукати.
5 Давид же промовив до Ахіша: Якщо я знайшов у тебе ласку, дозволь мені оселитись у одному з невеличких околичних міст твоєї країни, де би я міг проживати; для чого твій слуга мав би залишатись з тобою в столичному місті?
6 І Ахіш того ж дня дав йому Ціклаґ. З того часу Ціклаґ вважається містом Юдейських царів аж до цих пір.
7 Взагалі час перебування Давида у филистимському краю становив один рік і чотири місяці.
8 Звідти Давид зі своїм загоном воїнів здійснював походи проти гессурійців, ґіргешейців та амалекітянців, що здавна заселяли ті землі в напрямку до Шуру і далі до єгипетського краю.
9 Нападаючи на якусь місцевість, Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок; він забирав стада худоби, отари овець, ослів та верблюдів, весь одяг й знову повертався та зустрічався з Ахішем.
10 А коли Ахіш запитував: На кого ви тепер нападали, то Давид відповідав: На південний край Юдеї, або на південь єрахмельців чи на південну частину кенейців.
11 Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок, й не приводив з собою нікого в Ґат, вважаючи: Вони можуть донести на нас! Такі люди могли засвідчити, що Давид учинив інакше, ніж каже. Таким був спосіб діяльності протягом усього часу, поки він перебував у краю филистимців.
12 Тому Ахіш довіряв Давидові, говорячи: Він став ненависним для свого народу, Ізраїлю, тож він назавжди залишиться моїм слугою .