Elijah and the Drought
1 A prophet named Elijah, from Tishbe in Gilead, said to King Ahab, “In the name of the Lord, the living God of Israel, whom I serve, I tell you that there will be no dew or rain for the next two or three years until I say so.”
2 Then the Lord said to Elijah, 3 “Leave this place and go east and hide yourself near Cherith Brook, east of the Jordan. 4 The brook will supply you with water to drink, and I have commanded ravens to bring you food there.”
5 Elijah obeyed the Lord's command, and went and stayed by Cherith Brook. 6 He drank water from the brook, and ravens brought him bread and meat every morning and every evening. 7 After a while the brook dried up because of the lack of rain.
Elijah and the Widow in Zarephath
8 Then the Lord said to Elijah, 9 “Now go to the town of Zarephath, near Sidon, and stay there. I have commanded a widow who lives there to feed you.” 10 So Elijah went to Zarephath, and as he came to the town gate, he saw a widow gathering firewood. “Please bring me a drink of water,” he said to her. 11 And as she was going to get it, he called out, “And please bring me some bread, too.”
12 She answered, “By the living Lord your God I swear that I don't have any bread. All I have is a handful of flour in a bowl and a bit of olive oil in a jar. I came here to gather some firewood to take back home and prepare what little I have for my son and me. That will be our last meal, and then we will starve to death.”
13 “Don't worry,” Elijah said to her. “Go on and prepare your meal. But first make a small loaf from what you have and bring it to me, and then prepare the rest for you and your son. 14 For this is what the Lord, the God of Israel, says: ‘The bowl will not run out of flour or the jar run out of oil before the day that I, the Lord, send rain.’”
15 The widow went and did as Elijah had told her, and all of them had enough food for many days. 16 As the Lord had promised through Elijah, the bowl did not run out of flour nor did the jar run out of oil.
17 Some time later the widow's son got sick; he got worse and worse, and finally he died. 18 She said to Elijah, “Man of God, why did you do this to me? Did you come here to remind God of my sins and so cause my son's death?”
19 “Give the boy to me,” Elijah said. He took the boy from her arms, carried him upstairs to the room where he was staying, and laid him on the bed. 20 Then he prayed aloud, “O Lord my God, why have you done such a terrible thing to this widow? She has been kind enough to take care of me, and now you kill her son!” 21 Then Elijah stretched himself out on the boy three times and prayed, “O Lord my God, restore this child to life!” 22 The Lord answered Elijah's prayer; the child started breathing again and revived.
23 Elijah took the boy back downstairs to his mother and said to her, “Look, your son is alive!”
24 She answered, “Now I know that you are a man of God and that the Lord really speaks through you!”
Пророк Ілля передбачає посуху
1 Якось тішбієць (з Тішби) Ілля, мешканець Гілеада, промовив до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлю, Якому я служу, в найближчі роки не буде ні роси, ні дощу! Хіба що за моїм словом!
2 І було до нього Господнє слово такого змісту:
3 Йди звідсіля, і подайся на схід. Сховайся біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.
4 Відтепер буде так: ти питимеш з того потоку воду, а крукам Я наказав, аби тебе там годували.
5 Отже, він пішов і вчинив за словом Господа. Прийшовши туди, він замешкав біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.
6 Круки приносили йому щодня хліб і м’ясо вранці, а також хліб та м’ясо ввечері, а воду він пив з потоку.
Ілля у Сарептської вдови
7 Проте з часом так сталося, що потік висох, оскільки в краю не було дощу.
8 Тоді було до нього Господнє слово такого змісту:
9 Вставай і йди в Сарепту, що в Сидонському краю, і замешкай там. Адже Я наказав тамтешній вдовиці, аби тебе годувала!
10 Отже, він устав й пішов у Сарепту. Коли він входив у браму міста, то побачив там жінку-вдовицю, що збирала дрова. Він озвався до неї, й попросив: Принеси мені трохи води в глечику, щоб напитись!
11 Коли вона зібралась іти, він знову кликнув до неї й промовив: Візьми, будь ласка, для мене також шматок хліба!
12 Але вона відповіла: Як живий Господь, Бог твій, не маю спеченого хліба, а лише пригорщу борошна в діжці й трошки олії в глечику. Оце я зібрала кілька хворостинок, – піду й спечу хлібину собі та моєму синові. Ми це з’їмо й помремо.
13 Але Ілля сказав їй: Не переживай, йди і роби, як ти сказала, але спочатку спечи з того борошна невеличку хлібину й принеси мені, а потім зробиш собі та своєму синові.
14 Адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Борошно в твоїй діжці не закінчиться, і олія в глечику не вичерпається аж до того часу, доки Господь пошле на землю дощ!
15 Тож вона пішла й зробила, як сказав Ілля. Таким чином вони мали, що їсти, – вона і він та вся родинабагато днів.
16 Борошно в діжці не закінчувалось; так само й олії в глечику не ставало менше, як і провістив Господь у Своєму слові через Іллю.
Ілля повертає до життя сина вдови
17 Невдовзі після цього так сталось, що захворів син тієї жінки, господині дому; його хвороба все більше ускладнювалась, так що він перестав дихати.
18 Тоді вона промовила до Іллі: Що ти мені наробив, чоловіче Божий? Невже ти для того прийшов до мене, щоб нагадати мені про мої гріхи й довести до смерті мого сина?
19 Але Ілля сказав їй: Дай мені твого сина. Він узяв його з її колін, поніс його у горішню світлицю, де він мешкав, й поклав його на своє ліжко.
20 Потім він помолився до Господа такими словами: Господи, мій Боже! Невже на цю вдовицю, в якої я замешкав, Ти вирішив навести горе, позбавивши життя її сина?
21 Він тричі простягався над дитиною, не перестаючи благати Господа, й говорив: Господи, Боже мій, нехай же повернеться дихання життя до цього хлопчика!
22 І Господь вислухав прохання Іллі, повернувши життя хлопчині, й він ожив.
23 Після цього Ілля взяв хлопчика, й приніс його з горішньої світлиці донизу, в дім, й, передаючи його матері, Ілля сказав: Дивись, твій син живий.
24 А жінка промовила до Іллі: Тепер я зрозуміла, що ти й справді є Божим чоловіком, і Господнє слово в твоїх устах правдиве!